«Зоологічний сад — це найцінніше з усіх засновництв Київського товариства любителів природи, його треба оберігати і прагнути до його розвитку», — зазначалося в установчих документах організації за 1910 рік.
Таким був Київський зоопарк у 1910 році. Фото з відкритих джерел.
На вимогу Товариства, куди входили відомі тогочасні суспільні та громадські діячі, професори, викладачі гімназій, лікарі, а також приватні особи-меценати, міська влада виділила ділянку для розміщення звіринцю на території Ботанічного саду Київського університету Святого Володимира (нині Ботанічний сад імені Академіка О.Фоміна).
Перша колекція нараховувала 115 видів тварин та птахів, загальною кількістю близько 400 екземплярів. Зоопарк фінансувався на пожертви меценатів та простих киян-любителів природи, що залишали кошти у скриньці «Товариства з утримання тварин та птахів, які мешкають у звіринці», встановленої біля входу у зоопарк.
Серед меценатів установи були підприємець Олександр Терещенко, власник заповідника «Асканія-Нова» Фрідріх Фальц-Фейн, архітектор Владислав Городецький, художник Сергій Святославський, а також представники дворянства та навіть Імператор Микола ІІ.
Зоопарк у 30-х. Фото з відкритих джерел
Колекція тварин стрімко зростала та потребувала розширення, тому 25 квітня 1914 року зоопарк одержує нову територію на землях колишнього фруктового саду на Брест-Литовському шосе і вже більш як 100 років розташовується на локації за адресою проспект Перемоги, 32. На честь перенесення звіринця на мапі Києва навіть з’явилась окрема вулиця під назвою Зоологічна.
У 1919 році зоопарк націоналізували, він одержує статус «Київський зоологічний парк». Його першим офіційним директором став секретар Товариства любителів природи, один із ініціаторів створення зоопарку — Венантій Бурдзинський, який вважається засновником не лише нашого, але і Варшавського зоопарків.
У перші роки своєї діяльності територія зоопарку знаходилася майже за межами Києва, нині ж розташовується майже у центральній частині міста, між станціями метро «Політехнічний інститут» та «Шулявська». Час від часу екологи та громадськість підіймають питання, що розташування зоопарку поблизу великих та завантажених транспортом міських магістралей, які значно погіршують екологічну ситуацію у столиці, не сприяють створенню якісних природних умов для мешканців зоопарку, проте за свою 100 річну історію місце зоопарку стало настільки символічним та улюбленим для відпочинку багатьох поколінь киян, що неможливо собі уявити київський зоопарк в іншій локації.
Справжній розквіт зоопарку прийшовся на 20-30-ті роки ХХ сторіччя. У цей період відбувається значне розширення та благоустрій території, колекція поповнюється рідкісними видами тварин та птахів, відбувається оновлення та розширення старих вольєрів. У закладі створюється ветеринарна клініка з кількома лабораторіями, палата лікувальних процедур та показова кузня.
На жаль, були в історії зоопарку досить важкі періоди. Особливо під час Другої світової війни, коли тварини гинули від голоду, а чимало рідкісних видів німці вивезли за кордон. Відбудова зоопарку зайняла майже 2 десятиліття. У 60-х роках, під час оновлення головного входу, встановили легендарні скульптури бізона та левів, які створив скульптор-анімаліст Юрій Рубан.
Оновлена скульптура зубра зустрічає гостей зоопарку. Фото з відкритих джерел.
У 2018 році у зоопарку почалася капітальна реконструкція. Міська влада заявляла про амбітні плани зробити Київзоо одним із найкращих у Європі. Так, після завершення першої черги реконструкції облаштували нову вхідну групу із просторою площею і новими приміщеннями. Громадські вбиральні, медпункт. Збудували паркінг на понад чотири сотні авто. Облаштували сучасний універсальний вольєр для тварин і птахів.
Мешканці зоопарку охоче зустрічають весну Фото з офіційного сайту зоопарку.
Ще нещодавно цей тирг милувався снігом, а сьогодні гріється на весняному сонечку Фото з офіційного сайту зоопарку.
Весна-пора кохання і для мешканців зоопарку. Фото з офіційного сайту зоопарку.
Горила Тоні-улюбленець киян. фото з відкритих джерел.
Для оновленого зоопарку нащадки Юрія Рубана: донька Олександра Рубан та її чоловік Віктор Липовка створили копії скульптур левів та зубра. Новим символом київського зоопарку стала й різнокольорова скульптура жирафи.
Київський зоопарк відновив співпрацю з Європейською асоціацією зоопарків та акваріумів, з якого його виключили у 2007 році.
У період карантину відвідувачі зоопарку мають змогу відвідати територію та побачити не лише тварин, але і помилуватися квітненням рослин. Фото з офіційного сату.
Незважаючи на складний період у 2020 році, кількість відвідувачів оновленого зоопарку збільшилася майже на 130 тисяч, хоча з початком пандемії туристів у столиці стало менше.
У період карантину зоопарк працює у режимі парку з експонуванням тварин помірного клімату у всесезонних вольєрах. Квитки продають за пільговою ціною.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
