Чимало робіт столичних художників отримали міжнародне визнання і входять до списків найкращих творів вуличного мистецтва світу. Проте мешканці міста оцінюють їх неоднозначно, про що часто говорять у соцмережах.
Вуличне мистецтво та історія його визнання
Існує визнання артоб’єктів художниками та мистецтвознавцями, ринком і колекціонерами, а також визнання глобальною аудиторією споживачів мистецтва, тобто усіма нами.
Із сфери стріт-арту свого часу здобули міжнародну популярність такі художники як Жан-Мішель Баскія і Кіт Харінг, роботи яких сьогодні б’ють рекорди вартості на найпрестижніших аукціонах. Це були 80-ті роки в Нью-Йорку.
Раніше, починаючи з 1920-х років, світ уже бачив великі прориви художників-муралістів, які, в основному, були революціонерами і творили на соціально-політичному підгрунті. Це роботи Дієго Рів’єри, Давида Альфаро Сікейроса і Хосе Ороско, які стали відомими у СМА, а потім і у всьому світі. Тоді мистецтво було політизованим і йшло в ногу з різними течіями соціалізму. Давид Альфаро Сікейрос, наприклад, навіть брав участь у спробі вбивства Троцького у травні 1940 року в Мехіко.
«Через свою заполітизованість, цей стиль став також популярним в СРСР. Але мурали в Союзі відрізнялись від тих, що бачимо сьогодні на вулицях сучасних міст. Тоді мова йшла про великі державні замовлення визнаним художникам і не була незалежною вільною формою мистецтва», — пояснює мистецтвознавиця Катерина Ляшевська.
Це мистецтво призначене для суспільного простору міст, адже його філософія — доступна та приємна для масового споживача. Райони з великою концентрацією муралів у різних містах світу стали визначними туристичними пам’ятками.
У Києві сьогодні безліч авторських екскурсійних турів для перегляду муралів столиці. Крім того, існують інтерактивні мапи муралів, по яким можна дослідити це мистецтво самотужки.
Думки
Ми спитали художників та мистецтвознавців про їх ставлення до київських муралів та попросили назвати улюблені полотна.
Катерина Ляшевська, мистецтвознавиця, співробітниця Національного центру мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду у Парижі.
«Сьогодні для багатьох художників мурали — це спосіб спілкуватися напряму із широкою аудиторією, без посередництва музеїв та артдилер. У світі мистецтва уже давно накопичується незадоволення ринковими механізмами, які захищають елітарність артсередовище. Але цікавою виглядає реакція ринку на протест художників проти нього. Легендарні незалежні митці стають дуже бажаними в очах дилерів та колекціонерів, тому роботи Бенксі постійно крадуть, знімаючи цілі стіни з будинків, щоб потім продати їх за мільйони, а інтереси таких фігур як JR — одного із найбільш шанованих французьких вуличних митців — сьогодні представляють найпрестижніші галереї світу.
На дійсно унікальній і чудовій сцені монументального стріт-арту у Києві, я можу виділити дві улюблені роботи: «Час змін» на Стрілецькій і «Вісник життя» на Рейтарській».
«Час змін» на вулиці Стрілецькій
Мурал під назвою «Час змін» присвячений патріотичному духу українців, які борються за свободу та світле майбутнє. На роботі Володимира Манжоса з артдуету «Interesni Kazki» зображений шестирукий козак, який веде боротьбу зі змієм, що оповив Землю.
Мурал «Вісник життя»
У дворі на Рейтарській, 9 живуть круки, яких можна погодувати
Мурал «Вісник життя» із зображенням воронів з’явився на стіні житлового будинку в листопаді 2015 року. Автор твору — харків’янин Олександр Брітц. На полотні, серед чорних ворон, виділяється одна біла, яка не просто є втіленням не схожості на інших, а й, за словами автора, символом добрих звісток і народження нового життя. До речі, мурал розміщений за цією адресою невипадково. У дворі будинку є вольєр із круками, які живуть тут уже понад 15 років.
Олена Майоренко, художниця, викладачка дитячої студії, м.Київ
«Є вдалі роботи, які безумовно прикрашають Київ. Стають своєрідними символами міста, такі як портрет Лесі Українки на вулиці Стрілецький, або портрет Сергія Нігояна на вул Михайлівський. За останні роки з’явилося багато нових муралів, деякі для мене є недоречними. З історичними районами столиці я була б дуже обережна, там взагалі треба все враховувати і архітектуру, і історію, все повинно вписуватись в загальну композицію. В нових районах уже не такі вибагливі норми, але те, що ескізи повинні затверджуватися якоюсь комісією то безумовно, інакше ми ризикуємо перетворити це в величезну проблему.
Для себе виділила декілька робіт, які подобаються найбільше. Це мурал «Лабіринт» на Дмитрівський, до речі він посів 3 місце в топ 10 стріт-арт об‘єктів світу. Портрет Лесі Українки на Стрілецький та портрет Нігояна на Михайлівській».
Мурал «Лабіринт»
Мурал «Лабіринт» створили в березні 2016 року в рамках українського стрітарт проєкту Art United Us. Автором стінопису став відомий російський художник Rustam Qbic (Рустам Салемгараев).
На муралі зображений подорожній, котрий летить на дошці над лабіринтом із житлових будинків і тримає в лівій руці компас у формі жука. Також лабіринт зображений на його голові та всередині тіла.
«Робота про те, як кожен із нас протягом усього життя вирішує ті чи інші завдання, шукає вихід із лабіринту проблем. Кожен із нас мандрівник і кожен дійде до свого пункту призначення» (Rustam Qbic).
Мурал «Леся Українка»
Мурал «Леся Українка» з зображенням видатної української поетеси був намальований у 2015 році в рамках артпроєкту City Art австралійським художником Гвідо ван Хелтоном.
Гвідо Ван Хелтен дізнався про Лесю Українку від друзів, а вірш «Конвалія» про дівчину і зірвану квітку — який написала поетеса у 1884 році — надихнув автора настільки, що він відмовився приймати будь-які правки, що стосуються картини.
До речі, у різні періоди свого життя поетеса проживала на вул. Стрілецькій.
Мурал із портретом Сергія Нігояна
Мурал із портретом Сергія Нігояна, активіста Євромайдану, який першим загинув під час протистоянь на вулиці Грушевського, розташований на будинку в сквері Небесної Сотні. Робота виконана португальським художником Александре Фарто, більш відомим у світі урбаністичного мистецтва під псевдонімом Vhils. На відміну від типових технік створення муралів, де використовуються фарба та ескізи, Vhils вирізьблює свої роботи прямо на стіні.
Juli Rom, фотохудожниця, місто Київ
«Мені подобаються мурали. Вони ніби висмикують нас із суєти, говорять з нами про важливе. Добре пам’ятаю той день, коли побачила мурал „Просте щастя“. Був теплий осінній ранок, і посеред метушні мегаполісу я на секунду зупинилась і завмерла. На мене дивилися очі хлопчика, який сміється. Я посміхнулась у відповідь і в той момент подумала про щось рідне і важливе. Про те, що важливіше суєти. З того дня це мій улюблений мурал».
Ось таке — «Просте щастя»
Мурал «Просте щастя» прикрашає бічну стіну нового житлового будинку між вулицями Ямська та Малевича.
Автор — іспанський художник-татуювальник та монументаліст Хав’єр Робледо (Javier Robledo), що працює під псевдонімом XAV (автограф знаходиться в верхньому правому куті), робота 2017 року.
Даний артоб’єкт присвячений умінню радіти простим речам, бажанням бачити склянку на половину повно, а не на половину порожньою, про те, що, не маючи нічого — можна мати все.
Лілія Кізуб, художниця, іконописець, місто Київ
«Мурали приваблюють своєю красою і незвичністю. Вражає складність і об’єм роботи, зробленої художником. Вони прикрашають і оновлюють місто. Цікаво зупинятися і розглядати „велику картину“. А найбільше подобається мурал „Відродження“ на Андрієвському узвозі».
Мурал «Відродження»
Мурал «Відродження» на вулиці Боричів Тік, 33 (Андріївський узвіз) створений у 2014 році в рамках культурного фестивалю «Французька весна» французьким художником Julien Malland (Seth) у співавторстві з українським художником Олексієм Кисловим.
На малюнку зображена українка з вінком на голові, котра тримає хлопчика в правій руці, а на першому плані намальовані різні історичні будівлі. Автори присвятили свою роботу відродженню України.
Оксана КОШОВА
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
