Будівля колишнього Будинку культури «Харчовик»
З 1 по 3 лютого 1985 року у Києві відбулася прем’єрні вистави, якими ознаменувалося офіційне відкриття першого та єдиного в Україні Державного Дитячого музичного театру відомого киянам також як Київський театр опери та балету для дітей та юнацтва.
Цикл музичних прем’єр нового театру розпочався 1 лютого з дитячої фантастичної опери Миколи Лисенка «Зима та весна» у постановці видатного українського співака, педагога та режисера Дмитра Гнатюка, показаної на сцені Оперної студії при Консерваторії (диригент-постановник Євген Дущенко, художник-постановник Дмитро Нарбут).
2 лютого на сцені Палацу «Україна» відбулася балетна прем’єра Миколи Сильванського «Мальчиш-Кибальчиш» (диригент А.Бойченко, балетмейстер-постановник Вадим Федотов).
Цикл прем’єр завершила опера — казка Марка Мінкова «Чарівна музика», яка була показана на сцені Оперної студії Київської Консерваторії імені П. Чайковського 3 лютого (Диригент постановник Євген Дущенко, режисер Сергій Шутько).
На прем’єрних виставах театру була присутня відома московська театральна діячка, засновниця дитячого музичного театру у Москві Наталія Сац, яка високо оцінила майстерність нового театрального колективу та побажала йому усілякого творчого процвітання.
Під час карантину артисти співали для своїх глядачів із балкону театру
У перші роки діяльності визначилися творчі орієнтири нового театру на твори української та світової класики, написані для дитячої аудиторії різного віку, а також прем’єри сучасних композиторів.
До 1998 року театр не мав власного приміщення, працюючи на різних творчих майданчиках столиці, серед яких були міські палаци культури та Велика Зала консерваторії. На початку 90-х переважна більшість вистав проходила у приміщенні Дипломатичної академії на Великій Житомирській, 2.
Згодом молодий колектив одержав у користування відому пам’ятку архітектури епохи конструктивізму — будівлю колишнього Будинку культури «Харчовик», збудовану у 1931-1933 роках для промислової профспілки за проєктом відомого архітектора Миколи Шехоніна, яка стала символом Київського театру опери та балету для дітей та юнацтва.
Засновниками колективу стали відомий музикант та диригент Євген Дущенко (1925-2011) та головний хормейстер Михайло Кречко (1925-1996). Директором був призначений Іван Васильович Дорошенко.
Засновники театру: М.М. Кречко, Є.В. Дущенко и І.В. Дорошенко
Упродовж перших двох років роботи творчий колектив театру поповнився молодими талановитими акторами та виконавцями. Відбір творчих кадрів відбувався за результатами конкурсних переглядів, у яких взяли участь понад 500 виконавців. У складі конкурсної комісії були знані митці, серед яких: оперний режисер, народний артист СРСР Дмитро Смолич, оперні співаки — народна артистка СРСР Галина Туфтіна, народні артисти України Зоя Христич, Володимир Тимохін та інші відомі театральні діячі.
До колективу увійшли і недавні випускники консерваторій та хореографічних училищ країни, і досвідчені майстри — заслужені артисти України Євгенія Костильова та Анатолій Кучерук, заслужений артист Бурятії Станіслав Павленко, лауреати республіканських конкурсів Олександр Барабаш та Юрій Круглов, талановиті виконавці Сергій Бондур, Алла Годулян, Людмила Грінченко, Віталій Жмуденко, Олег Мельниченко, Марина Краснова, Володимир Кузьменко, Олександр Льовушкін, Фемій Мустафаєв, Валентина Стрілець, Ірина Вежневець та інші.
З 1985 до 2006 року головним режисером театру стає видатний український митець-шістдесятник Микола Іванович Мерзлікін (1936-2006). Дебютом майстра у новому колективі стало першопрочитання опери О. Костіна «Золоторогий олень», а у наступному сезоні режисер поставив «Казку про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, яка була у репертуарі понад два десятиліття.
Опера «Казка про царя Салтана». Фото Геннадія Главіцького
За роки своє творчої діяльності він здійснив також відомі постановки опер «Ріголетто» Дж. Верді, «Кощій безсмертний» М. Римського-Корсакова, «Казка про Попа та наймита його Балду» Д. Шостаковича, «Пастка для Відьми» І. Щербакова, музично-драматичних вистав «Заметіль» на музику Г. Свиридова та «Лісова пісня» на музику М. Скорульського). У 1985 р., майже одночасно з Мерзлікіним у театрі починає працювати обдарована випускниця Київського художнього інституту Людмила Нагорна, для якої «Золоторогий олень» став першою самостійною роботою. Ця відома майстриня була головним художником колективу до 2019 року, здійснивши сценічне оформлення понад 40 вистав та концертів.
20 червня 2002 року Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва відзначив своє 20-річчя. За видатні заслуги у розвитку мистецтва та з нагоди ювілею йому було надано статус Академічного.
Всього ж за роки існування колектив здійснив понад 200 постановок і понад 40 вистав театром поставлено вперше. Це твори композиторів-класиків, сучасних українських та зарубіжних авторів — опери, балети, мюзикли, музичні казки, симфонічні, вокально-симфонічні концерти, освітні програми для глядачів найрізноманітнішого віку, що стали значним внеском у скарбницю національного музично-театрального мистецтва.
«Лебедине озеро. Сучасна версія».
У 2009-2017 роках до складу колективу входила трупа «Київ Модерн-балет», створена відомим балетмейстером Раду Поклітару. На сцені театру відбулися прем’єри багатьох вистав, серед яких і «Лебедине озеро. Сучасна версія» на музику П. Чайковського — спільна робота трупи «Київ Модерн-балет» та симфонічного оркестру театру. З 2018 року Академічний театр «Київ Модерн-балет» став самостійним творчим колективом.
Лускунчик. Балетмейстер-постановник — Артем Шошин
У 2019 році Київський театр для дітей та юнацтва розпочав нову сторінку історії: здійснивши ребрендинг, театр одержав нову назву Київська Опера. Змінилися і репертуарні орієнтири колективу: окрім вистав для дітей, афішу театру складають сучасні постановки класичних та модернових опер, балетів, мюзиклів та вистав для родинного перегляду.
Оновлена глядацька зала
Серед успішних прем’єр останніх років — постановки комічної опери «Viva la mamma (Нехай живе мама!) Г. Доніцетті, опери «Весілля Фігаро» В.А. Моцарта модерному прочитанні, сучасний балет «Легенда про вічне кохання» на музику Ф. Шуберта і неокласична постановка «Лускунчика» П. Чайковського. Свого часу вони одержали чимало схвальних рецензій у пресі та відгуків глядачів. До речі, багато хто з них буквально «виріс» на виставах колективу, а нині продовжує приводити на вистави театру своїх дітей.
На сьогоднішні київська Опера — є унікальним творчим колективом, де класичні театральні традиції поєднуються з цікавими творчими експериментами та новими тенденціями розвитку театрального мистецтва в Україні та в світі.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
