Громадська організація DreamKyiv офіційно співпрацює з поліцією Києва з 2017 року. Мета — допомогти поліцейським та киянам налагодити партнерську співпрацю, за якої офіцери приділяють більше уваги профілактичній роботі з урахуванням побажань мешканців району. А містяни — усвідомлюють власну відповідальність за безпеку спільноти та діють проактивно.
«Нині ми розробляємо навчальну програму для дільничних офіцерів. Тренінг буде сфокусований на практичних аспектах комунікації дільничних з мешканцями їхніх територій. Ваші відповіді будуть необхідні для демонстрації дільничним реального рівня довіри людей до них», — розповідають в громадській організації.
Розкажіть про власний досвід спілкування з дільничним офіцером поліції у Києві просять в анкеті .
Під постом про опитування кияни одразу діляться своїм досвідом.
«Минулого року в кафе у мене викрали сумочку з документами і грошима. Я написала заяву у дільничого, відновила документи. І через 2 тижні мені зателефонували з кафе і сказали, що знайшли сумочку… все повернули, навіть гроші. Не знаю, чи це заслуга дільничого, чи кафе, але мені приємно, що так сталось», — пише Ольга Вовк.
«Мені поки щастило з дільничим, принаймі минулого року це був єдиним, хто адекватно відреагував на мою проблему з сусідами згори і нічними дискотеками і допоміг їх прикрутити. На відміну від поліції по виклику яка перший раз м`ялася і не знала що робити а потім просто не приїжджала», — розповіла Анна Кюлирик.
«Дільничні — це вже з категорії міських легенд. Колись вони були, їх зали в обличчя, вони знали всю місцеву шпану, і був відносний порядок. Колись. За останні 20 років за моєю адресою змінилося вже більш ніж 20 дільничних, і це не смішно», — зазначає Інесса Гармаш.
«Наш дільничий не знає дислокацію. Прийоми не ведуться, мешканці не знають дільничного. Якщо звернулися до дільничного з приводу гральних автоматів, реакція 0, як грали так і грають. Чотири рази вилучали, а віз і досі там», — відзначає Тетяна Ошкодер.
«Дільничі інспектори не працюють і їх взагалі ніхто не знає.У мене був випадок коли дільничий ховався від мене у відділку», — ділиться Надія Васількова.
«Для мене дільничий — снігова людина. Вважаю, що координати дільничого — часи прийому, адреса приймальні, прізвище, телефон — має все це висіти на дверях під’їздів, „візитівки“ з цими даними мають розкласти по всім поштовим скриням. Мешкала колись в 1970-ті рр. в іншому районі, так там дільничий періодично обходив квартири, попереджав, щоб малі діти не відкривали двері незнайомим, питав чи немає у нас до нього питань», — додає Ніна Світлична.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
