Нині на території Софійського собору усюди киплять роботи: будівельники замощують плитку навколо тисячолітнього храму, археологи намагаються віднайти цікаві артефакти, паралельно тривають роботи над будівлею трапезної. Попередньо кожне втручання ретельно напрацьовують у проєктах, прописують у кошторисах і лише після експертиз та затверджень беруться реалізувати задумане.
Детальніше про реставрацію «Вечірньому Києву» розповів перший заступник гендиректора у Національному заповіднику «Софія Київська» Вадим Кириленко. Зараз адміністрація заповідника займається чотирма об’єктами: деякі вже завершені, а деякі — лише на етапі проєктування.
ВІЗИТІВКА СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ — ДЗВІНИЦЯ
Споруду, яка височіє перед парадним в’їздом на подвір’я собору, планують реставрувати впродовж двох років. Зараз спеціалісти інституту «УкрНДІпроектреставрація», який власне спеціалізується на відновленні історичних пам’яток, розробляють проєкт ремонтно-реставраційних робіт цієї будівлі з облаштуванням карильйону.
До слова, карильйон — це ударний музичний інструмент, який передбачає набір точно налагоджених дзвонів з механічним керуванням.
Дзвіниця собору святої Софії у Києві, пам’ятка української архітектури в стилі українського бароко
Висота дзвіниці — 76 метрів
«Ми впевнені у фаховості співробітників інституту, тому вже наступного року плануємо передати цей проєкт на експертизу. Попередньо подамо заявку на виділення коштів. І лише тоді на 24 місяці закриємось на реставрацію. Роботи необхідні, тому надіємось на швидку реалізацію», — розповідає Вадим Кириленко.
Вартість розробки проєкту — 2,6 млн грн. Дзвіниця — це перша кам’яна споруда, зведена в 1699–1706 роках після пожежі кінця XVII ст.
БЛАГОУСТРІЙ НАВКОЛО СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ
На території зараз триває поточний ремонт відмостки навколо Софійського собору. Стару відмостку облаштували ще у 1978-1979 роках. Дирекція заповідника каже, що тоді ж передбачили і гідроізоляцію, яка вже давно не виконувала своєї функції, а відтак — є гостра потреба у її заміні.
Будівельнки облаштовують благоустрій навколо собору
Роботи планують завершити до кінця року
«Ми розробили комплексний проєкт, який пройшов всі погодження та експертизи. Завершити роботи плануємо до кінця поточного року. На цей час роботи виконані на 68%. На двох ділянках вже покладений камінь, паралельно працюють археологи. Вартість робіт — 11 млн грн», — зазначає співрозмовник.
До слова, археологічний супровід — обов’язковий і передбачений законодавством. Так, наприклад, під час археологічних розкопок у Національному заповіднику «Софія Київська» дослідники виявили свинцеву підвісну печатку XI-XII століття з унікальним зображенням святого Даниїла Стовпника.
Будівельники замощують нову плитку
Дослідники натрапляють на тисячолітні знахідки
На місці працює археолог Тимур Бобровський. Серед останніх знахідок — застібка із чистого срібла ХІ-ХІІІ століття та кістяний ґудзик кінця Х-початку ХІ століть.
ЗАВЕРШЕНА КОНСИСТОРІЯ З ОРИГІНАЛЬНИМ ТАМБУРОМ
Цього року після реставрації здали в експлуатацію консисторію — пам’ятку архітектури XVIII-XIX століть.
«Усередині облаштували бібліотеку, читальний зал. Нарешті розмістили там видання, які отримували у подарунок і не мали де презентувати», — розповідає Кириленко.
Відреставрована консисторія
Відвідувачів зустрічає оригінальний тамбур
При вході у консисторію облаштували цікавий тамбур: відвідувачів зустрічатиме скляна підлога, через яку просвічується фундамент. Оригінальності додає підсвітка, яка одразу натякає гостям на далеке минуле споруди.
Передбачили також спеціальні підіймачі та вбиральні для людей з інвалідністю. На все про все витратили 2,1 млн грн.
Історія підказує, що цю будівлю побудувати у 1722–1730 роках. Спочатку вона функціонувала як хлібня чи пекарня. Після закриття монастиря її переобладнали під приміщення духовної консисторії — органу єпархіального управління і суду.
Спочатку будинок хлібні був одноповерховим, а в 1770–1783 роках був надбудований другий поверх. У 1853 році будівлю знову перебудували.
ТРАПЕЗНА ІЗ ЗОЛОТИМИ КУПОЛАМИ
На першому етапі зараз комплексна реставрація трапезної — пам’ятки XVIII ст., яку востаннє ремонтували понад 40 років тому. Роботи стартували два місяці тому. Зношена покрівля затікала і від цього нищилися стіни. Потребує оновлення і застарілий фасад, і так звані «главки» чи куполи, які височіють над спорудою.
«Покрівлю замінимо на мідну. Нещодавно зняли краном „главки“. Плануємо їх накрити шатром і позолотити заново. Спеціалісти нанесуть сім слоїв спеціального лаку, а тоді зверху накладуть сухозлітне золото. Шатро захистить куполи від вітру чи дощу, а також допоможе витримати потрібну температуру», — розповідає співрозмовник.
Спеціалісти відреставрують купольні хрести та «главки»
З допомогою крана зняли куполи з трапезної
Окрім куполів, також оновлять хрести та церковні рапіди у формі сонця. Будівельники оновлять фасад, облаштують гідроізоляцію, аби не затікали стіни та фундаменти, а також облаштують благоустрій. Замінять інженерні мережі.
«Цікаво, що у підвалі плануємо облаштувати музей археології. У планах також — інтер’єрні роботи. Проєктом передбачена система мікроклімату, пожежна сигналізація. Поки дозволятиме погода, будівельники працюватимуть на вулиці. Якщо температура опуститься нижче 5 градусів, перейдуть всередину будівлі», — розповідає Вадим Кириленко.
На цьогорічні роботи по трапезній виділили 8 млн грн. Загальна вартість проєкту, який планують втілити впродовж двох років, — 45,6 млн грн.
Комплексна реставрація трапезної стартувала два місяці тому
Куполи покриють сусальним золотом
Усі роботи передбачені програмою «Велика реставрація». Наступного року також планують відновити аварійну бурсу, де зараз працює Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.
Цього року також відновлювали тріумфальну браму та карнизи Софійського собору. Художники-реставратори ще близько місяця будуть відновлювати розписи часів митрополита Петра Могили всередині тисячолітньої пам’ятки.
Раніше «Вечірній Київ» розповідав історію київського реставратора, який 43 роки працює у Софіївському соборі — Анатолія Остапчука.
Історична довідка:
Софійський собор, або Софія Київська — визначна пам’ятка історії та архітектури України, розташована на Софійській площі у Києві. Давньоруські літописи згадують закладення Св. Софії під 1017 і 1037 рр. і називають її засновником великого київського князя Ярослава Мудрого. Новітніми дослідженнями доведено, що насправді собор у 1011 році заснував Володимир Великий, а завершив проєкт — його син Ярослав Мудрий.
Софії Київська мала статус кафедрального собору. З перервами була резиденцією київських митрополитів (православних та унійних). До XIII століття використовувався як головна церква Русі. Місце поховання великих князів київських. При соборі велося літописання, працювала перша бібліотека. Занепав у XIV столітті. Відновлений стараннями митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи. З 1638-го був головним храмом Софійського монастиря.
Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі. Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам’ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть. З 1990 року входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО під №1 в Україні.
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
