На запитання «Вечірнього Києва» відповів генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.
Ігор Сирота
— Чи були пошкодження від ворожих атак на українських ГЕС, зокрема, на Київській ГЕС?
— Загалом ми мали понад 30 влучань у наші об’єкти з початку масованих обстрілів по енергетичній системі. На щастя, прямих влучань по Київській ГЕС, завдяки надзвичайній роботі наших ППО, не маємо.
Нині гідротехнічні споруди й обладнання Київської ГЕС у працездатному й безпечному стані.
Зруйнувати тіло греблі практично не можливо. Й ворогу це ні до чого. Вони завдають ударів у такий спосіб, щоб ми не могли забезпечити людей електроенергією.
Сьогодні гідротехнічні споруди Дніпровського каскаду ГЕС та Дністровського комплексного гідровузла, окрім Каховської станції попри обстріли — задовільному стані.
КАХОВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ НАМ ВДАЛОСЯ НАПОВНИТИ
— Що відомо наразі про Каховську ГЕС?
— Ми не знаємо напевне, що відбувається на Каховській ГЕС, який стан її обладнання, оскільки вже майже чотири місяці наших співробітників на станцію не допускають окупанти. Але знаємо напевне про пошкодження двох агрегатів, й те, що Каховська ГЕС не працює і понад чотири місяці виконує фортифікаційну функцію. До того вона працювала на Україну, подавала струм в єдину енергомережу під управлінням Укргідроенерго.
Через припинення роботи Каховської ГЕС Україна втратила 320 мегаватів потужності.
— У якому нині стані Каховське водосховище?
— До початку лютого окупанти спрацювали до критичної відмітки Каховського водосховища — спостерігалося зниження рівня води. Це відбувалось через часткове пошкодження напірного фронту гідротехнічних споруд та неконтрольованого скидання води через греблю: окупанти відкрили кілька затворів.
Але зараз йде тало-дощовий паводок на Десні та Дніпрі. З кінця лютого нам вдалося підняти рівень води у Каховському водосховищі до позначки 14,23 метра. Це забезпечило той рівень, який потрібен для водозабору для міст, що споживають воду з Каховського водосховища, й покращення роботи водоканалів Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Нині вдається цей рівень утримувати.
Також, враховуючи прогноз припливу води до Київського та Канівського водосховищ на березень поточного року (за даними Укргідрометцентру), очікуємо підтримання рівня Каховського водосховища не нижче 14,0 м протягом місяця, про що зазначено в Протоколі засідання Міжвідомчої комісії при Держводагентстві України від 28 лютого 2023 року.
У нас перед Каховським є ще п’ять водосховищ, ми зрегулюємо й наповнимо його. Але все буде залежати від того, що окупанти зроблять, коли відступатимуть. Скоріш за все у них були якісь військові цілі.
ЧЕРЕЗ УДАРИ ВОРОГА ГІДРОЕНЕРГЕТИКА ВТРАТИЛА ВЕЛИКІ ОБСЯГИ ПОТУЖНОСТІ
— Яких пошкоджень від ворога зазнали ГЕС Дніпровського та Дністровського каскаду?
— Були пошкодження на наших станціях — великі пошкодження. Те, що нам вже вдалося комісійно зафіксувати, — це понад 22 мільярди гривень збитків на сьогодні, а з раніше прорахованими збитками на Каховській станції і не враховуючи останнього удару по Запоріжжю — загальні збитки приблизно сягають 40 мільярдів гривень.
Сумарно, через удари ворога Україна втратила понад 2000 МВт потужності гідрогенерації. Але ми відразу ремонтуємо нашу інфраструктуру. На сьогодні маємо відновити ще 1500 МВт. Для цього необхідно акумулювати значні кошти, щоб за цей та наступний рік повернути втрачені потужності.
— Які роботи після обстрілів доводилося терміново виконувати й чи був резерв обладнання, агрегатів?
— Якийсь невеликий резерв у нас є, щоб швидко полагодити. Нам вдалося зробити так, щоб всі станції працювали. На короткий час виводилася з роботи гідроакумулююча Дністровська станція. А так ми всі станції тримали в робочому стані, так, з обмеженими потужностями через пошкодження, але працювали.
— Чи є труднощі з ремонтами, замовленням обладнання, яке потребує відновлення? Нещодавно була інформація, що ви отримали гуманітарну допомогу.
— Тут є ще така особливість, що обладнання на ГЕС не уніфіковане, а унікальне й виготовляється окремо під кожний об’єкт. Його потрібно замовляти за кордоном. І, скажімо, те, що раніше можна було отримати за 6-9 місяців, сьогодні європейські виробничі потужності через переобтяження замовленнями від України, можуть виготовити за 12-16 місяців. Ми замовляємо обладнання одразу після пошкодження.
Так, дійсно, Міненерго передало для потреб Укргідроенерго понад 131 тонну енергетичного обладнання, наданого міжнародними партнерами. Дякую міжнародним партнерам та Міністерству енергетики.
— Чи здійснюєте ви фіксацію тих пошкоджень, що було отримано?
— Звісно. Спочатку робимо фото- відеофіксацію, працюють комісії, куди входять СБУ, поліція, екологи, місцева влада, ДСНС, наші енергетики — вони все фіксують, щоб обрахувати втрати й суму завданих збитків.
Ми уклали договір з міжнародною компанією, яка виконує технічну експертизу та складає звіти для проведення належної оцінки нанесених країною-терористом збитків. Плануємо звертатись до судових органів, в тому числі міжнародних, з відповідними позовами.
— А що ще наразі впливає на швидкість відновлення?
— Зрозуміло, що на перебіг ремонтних робіт впливають обстріли, які не припиняються, та значна кількість повітряних тривог, під час яких всі ремонти зупиняються задля безпеки персоналу. Але генерація працює 24/7. Наші фахівці знаходять тимчасові схеми, резервні схеми — роблять все, щоб виконувалося завдання, покладене на компанію.
Хочу окремо відзначити, що всі зобов’язання за минулий рік у фінансовому плані виконані: сплати до бюджету податків, всі завдання, поставлені Кабінетом Міністрів, як головним нашим акціонером, ми виконали.
ГОЛОВНЕ — ЗАБЕЗПЕЧИТИ УКРАЇНУ ВОДОЮ З ВОДОСХОВИЩ. НАМ ДОПОМАГАЄ ПРИРОДА
— Чи можливо буде відновити Каховську ГЕС і скільки це приблизно коштуватиме?
— На Каховській ГЕС можна буде провести точну оцінку завданих втрат лише після деокупації. Але ще 15 вересня 2022 року Укргідроенерго звернулося до Європейського Суду з прав людини із заявою про відшкодування збитків, завданих Товариству в результаті військової агресії росії. Загальна сума заявлених збитків, завданих активам Товариства на той момент — Каховській ГЕС та системі енергозабезпечення острова Зміїний — за незалежною експертною оцінкою сягнула 16,8 млрд грн.
У грудні 2022 року Укргідроенерго отримало повідомлення від Секретаріату ЄСПЛ про прийняття заяви до розгляду.
Це те, що було зафіксовано, а що агресори зробили після виведення наших працівників зі станції — ми не знаємо.
— Скільки електроенергії наразі дають в єдину енергосистему України пошкоджені, але справні ГЕС і як сприяє весняне водопілля?
— Частка гідроелектростанцій в системі зараз понад 10 відсотків — як і в довоєнні часи. Цьому сприяє аномальний паводок, що почався у лютому й ми сподіваємось, що він буде максимально довго тривати. Водосховища наразі наповнені більш ніж на 95 відсотків до відмітки, яка потрібна на літньо-осінній період, щоб забезпечити Україну водою. Перш за все — це забезпечення питною водою 70% населення, на другому місці — дотримання усіх екологічних норм, а вже в третю чергу — це потреби енергетики.
ВІДНОВЛЕННЯ Й ЗРОСТАННЯ ТАРИФІВ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ
— Після перемоги й деокупації коли почнеться відновлення?
— Потужне відновлення буде зараз. Потрібно бути максимально готовими до наступного осінньо-зимового періоду, який прийде дуже швидко. Відновлюватися маємо максимально, тому, що у країни-терориста ідея обстрілювати критичну інфраструктуру нікуди не зникне, хіба що закінчаться ракети. Але нам не варто розраховувати на їхні помилки, нам треба розраховувати на себе й бути готовими.
В Укргідроенерго є ще інше завдання: якщо всі генерації готуються до осінньо-зимового періоду, то ми ще готуємося до паводка. У нас цілорічний цикл, й мусимо робити все дуже швидко.
— Скільки коштуватиме відновлення і як це позначиться на споживачах?
— На жаль, на це потрібні великі кошти: хочемо чи не хочемо, а змушені будемо переглядати тарифоутворення, тому що інакше не відновимося.
Якщо росіяни пів року цілеспрямовано били по енергетиці, то маємо витратити не менше 40 мільярдів на те, що уже пошкоджено. В Укргідроенерго до війни була стратегія розвитку, а сьогодні у нас стратегія відновлення.
Доводиться змінювати на ходу багато проєктних та технічних рішень розуміючи, які були вразливі місця. Нам треба захистити все, адже ворог підступний й нікуди не дінеться. Ми не знаємо, що у нього в голові буде через рік, через два.
Головне завдання — максимально зберегти людей, а з нашими людьми ми все подолаємо й відновимо. Думаю, що весь світ побачив нашу згуртовану націю. Це до війни ми могли говорити — то є приватна генерація, то державна, теплова, атомна, альтернативна. А коли почалася війна — всі енергетики допомагали один одному, працювали синхронно, тому що розуміли: для людей, економіки, країни, щоб протистояти ворогу потрібна енергія.
«Вечірній Київ» повідомляв про допомогу з-за кордону для фронту та перемоги. Так днями у Київ доправили броньовані машини швидкої допомоги з Великої Британії, закупівлю яких профінансувало Міноборони Люксембургу.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
