Київський симфонічний оркестр під час вистави. Фото: Аліна Гармаш
Kyiv Symphony Orchestra влаштувала для своїх шанувальників романтичний концерт, присвячений творам про Ромео та Джульєтту. Прозвучала музика трьох композиторів — Бориса Лятошинського, Сергія Прокоф’єва та Петра Чайковського.
Вже впродовж 400 років, трагічна історія глибокого щирого та чистого почуття двох веронських закоханих надихає багатьох. За свідченнями мистецтвознавців, на сьогодні існує близько 20 000 музичних творів, написаних на шекспірівські сюжети, з них левова частка — про почуття Ромео і Джульєтти.
З нагоди свята закоханих, Kyiv Symphony Orchestra на чолі з диригентом Міхеїлом Менабде, подарували шанувальникам класичної музики три музичні твори, присвячені історії Ромео та Джульєтті, серед яких знаменита увертюра-фантазія Петра Чайковського та сюїта №3 з однойменного балету Сергія Прокоф’єва.
Історія Ромео і Джульєтти завжди надихала композиторів багатьох епох. Фото: Аліна Гармаш
Справжнім відкриттям для столичних меломанів стало виконання фрагментів твору видатного українського композитора Бориса Лятошинського сюїта з музики до трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта», створеною у 1955 році для постановки українського режисера Бенедикта Норда на сцені Київського театру імені Лесі Українки. Ця прекрасна та натхненна музика, немов переносить слухачів у часи середньовічних карнавалів та маскарадів та освічувалися у коханні в прекрасних квітучих садах…
Тема кохання головних героїв з Третьої частини твору «Сад Джульєтти» заворожувала своєю виразністю та мелодизмом, а вишукана та стримана мелодія старовинного танцю Павани створювала атмосферу урочистості. Під музику цього повільного танцю аристократів відбувалися різні церемоніальні ходи: в’їзди влади в місто, проводи знатної нареченої до церкви…
Диригент Міхеїл Менабде. Фото: Аліна Гармаш
«Кожному музиканту завжди цікаво порівняти, як різні композитори втілили один і той сами сюжет. А тим паче такий легендарний. І якщо Чайковського і Прокофʼєва музика добре відома, то для мене особисто цікаво було попрацювати над „Ромео і Джульєттою“ Лятошинського. Ні я, ні оркестр цю музику раніше не знали, але знайшли там цікаві музичні зв’язки, які варто почути», — розповів у коментарі диригент концерту Міхеїл Менабде.
Тематика щирого кохання веронських закоханих продовжилася у листах Бориса Лятошинського до своєї дружини та музи Маргарити Царевич, які читала перед кожним твором художня керівниця колективу — Любов Морозова. Романтичні переживання та ніжна пристрасть, відображена в епістолярній спадщині класика української музики докорінно змінює уяву про цього композитора, образ якого часто сприймається як дещо стриманий та самозаглиблений…
Музиканти Київського симфонічного оркестру. Фото: Аліна Гармаш
«Немає повісті сумнішої на світі, ніж музика Прокоф’єва в балеті», — жартували музиканти незадовго до світової прем’єри балету Сергія Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта». Тоді музика цього композитора вважалася непридатною для хореографічної постановки та занадто складною, через у 1935 році була скасована прем’єра вистави. Але за деякий час твір все ж таки підкорив глядачів з усього світу, а ця геніальна музика звучить не лише на сценах багатьох театрів світу, але і часто використовується у кіно та популярній культурі.
За життя композитор створив декілька сюїт з балету з різними фрагментами цього твору, у концерті прозвучала найбільш романтична — Третя (орus 101), у якій автор повністю розкриває сюжетну лінію трагічного кохання головних героїв та їх музичні характеристики…
Серед перлин творчої спадщини Петра Чайковського є увертюра «Ромео та Джульєтта», де за допомогою музики майстерно втілюються основні сюжетні лінії твору: тема повільного хоралу у вступі, тема ворогування Монтеккі та Капулетті та тема закоханих. Попри те, що опера так і не була створена, неможливо не почути, як вишукано й емоційно композиторові вдалося втілити у музиці історію кохання юних веронців.
Найромантичніше музичне свято відбулося завдяки прекрасному звучанню оркестру Kyiv Symphony Orchestra, що продовжує радувати киян своїми яскравими інтерпретаціями творів світової класики та відкривати малознані твори українських композиторів.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
