Катерина НОВОСВІТНЯ
На виставці у Києві показали, якою зброєю кілька віків тому воювали українські козаки. Виставка проходить у Національному музей історії України, який відчинив двері після тривалого карантину.
«Зброя та бойове спорядження XVI — XVIII століть «мiж двох свiтiв»» — назва виставки. За словами організаторів, така назва – данина геополітичному положенню України: між європейською і азіатською цивілізаціями. Основу колекції музею складають предмети старовини, передані музею на початку минулого століття, ймовірно, київськими меценатами Богданом Ханенко і Ніколою Терещенко.
-У козаків було дуже багато різноманітної зброї. Вони воювали і європейськими шаблями, рушницями, бойовими сокирами, і турецькими, татарськими, московитськими, а також зброєю власного виробництва, — розповіла журналістам куратор виставки, завідуюча відділом музею Олена Іванова.
У музеї на екскурсії можна почути багато дивних історій. Наприклад, Олена Іванова розповіла, що дуже маленька гармата є справжньою зброєю. Такими оснащувалися човни козаків — чайки. Маленькі гармати зручно було використовувати у ближнього бою. Поряд з цим експонатом розміщено й популярну серед козаків турецьку шаблю килич, що відрізняється великою довжиною і загнуту ближче до вістря. Козаки широко використовували і польську зброю.
-Можна роздивитись знамениті шаблі карабела. З приводу цієї назви є кілька версій, — говорить Олена Іванова. — Мені видається найбільш вірогідною та, згідно з якою «карабела» означає «чорне нещастя». На турецькому «kara» — це «чорний», а «bela» — «біда». Мабуть, боялися османи цих шабель. Серед експонатів представлений арбалет. Хоча вогнепальна зброя з'явилася ще в XIV столітті, але вона дорого коштувала. Тому арбалети (самостріли) використовувалися ще не одне століття. Представлений екземпляр фахівці датують кінцем XVI — початком XVII століттями. Він виготовлений в Саксонії. Поруч з ним розміщений й спеціальний механізм для натягування тятиви. Адже зробити це руками вкрай важко — тятива на даному типі самострілу надто пружна. Зрозуміло, що з арбалета можна стріляти набагато далі і точніше, ніж з лука. Але арбалетом користуватися значно важче, ніж луком.
Нагрудник від лицарського обладунку, представлений на виставці, швидше за все, походить із Західної Європи. Він виготовлений з металу товщиною приблизно 4 міліметри, і прикрашений медальйоном із зображенням людини в митрі Папи Римського. Нагрудник виготовлений для воїна зростом не більше ніж 164 сантиметри.
Експонується й значна колекція ятаганів. Ятагани були зброєю османської гвардії — яничар. У Туреччині в мирний час турецькі гвардійці не мали права носити шаблі. Але їм дозволили носити кинджали завдовжки не більше метра. Тому яничари замовляли собі довжелезні ятагани.
-Представлені на виставці експонати є витворами мистецтва, адже вони прикрашені дорогоцінними металами та каменями, — розповіла журналістам Олена Іванова. — У центрі експозиції знаходиться найважливіші експонати — гетьманська булава і полковницькі перначі. За нашими дослідженнями булава виготовлена у XVII столітті. Її прикрашене орнаментами навершя раніше було інкрустоване дорогоцінними каменями. На жаль, вони загублені до того, як булава потрапила до музею. Замість них реставратори вмонтували штучну бірюзу. Рукоять булави виготовлене з дерева, покрите шкірою. Поверх неї — позолочені металеві накладки, декоровані рослинними орнаментами. На вигляд булава здається важкою, але вона досить легка. А полковницькі перначі важать значно більше. Кому належала булава не відомо. На цих експонатах відсутні будь-які написи чи знаки про власника та дату і місце виготовлення. Але по стилістиці ми встановили, що це речі XVII століття і що вони козацькі. Витвором мистецтва є й одна з рушниць – на її прикладі і цівку розміщені накладки з кістки, прикрашені вибагливим орнаментом. Це рушниця створена майстром із Саксонії в 1587 році.
Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
