В програмі сім стрічок.
До 31 березня на сайті етнографічного кінофестивалю «OKO» проходить показ спеціальної добірки фільмів. Ці стрічки були у програмі минулих едицій кінофестивалю. Вони пов’язані з конфліктами та способами їх розв’язання.
Походячи з різних країн і культур, усі вони несуть однакові послання толерантності, поваги та надії.
Програма складається з 3 короткометражних і 4 повнометражних фільмів. Серед них — три українські стрічки.
«Режисери люб’язно погодилися на безкоштовний показ їхніх фільмів онлайн. Більш ніж будь-коли ми відчуваємо єдність і підтримку, і ми раді дізнатися, що цінності, які проголошує спільнота „OKO“, — це не лише слова, а й дуже практичні справи», — зазначають організатори.
Програма фестивалю
Україна: подорож на Донбас
Поїзд: Київ — Війна
Лише 12,5 годин розділяють мирний Київ та Костянтинівку — невелике промислове місто на сході країни, відразу за яким починається фронт. Цей час у поїзді пліч-о-пліч проводять люди з різними характерами, соціальним статусом, політичними поглядами та переконаннями. Цей фільм — голос людей, пошук діалогу і шлях до спільного майбутнього, де кожен голос буде почуто.
Територія пустих вікон
Історія Зої Лактіонової про Маріуполь. Друга світова війна й робота на заводі змусили родину її мами переїхати до Маріуполя. Війна із Росією та наслідки діяльності заводу для довкілля відіграють визначальну роль у її майбутньому житті.
Діорама
Зоя Лактіонова у своєму короткому метрі, як життя в Маріуполі тече своєю буденною реальністю, але раптом щось невловиме змінює його хід. Все, що залишається — це занурюватись у спогади, в яких все зберігається недоторканно, наче в музеї.
Світ: історії біженців
Барселона — гостинне місто
Обличчя нетуристичної Барселони. Як у місті ставляться до мігрантів, та як вони створили свій власний бренд футболок. Повнометражний фільм про права людей та боротьбу з расизмом.
Transit
Фільм розповідає потужні інтимні історії про молодих біженців, які ризикували своїм життям, перетинаючи Егейське море, аби потрапити в пастку на грецькому острові Лесбос: без майбутнього та з закритими кордонами. Це мала бути лише їх «транзитна» зупинка, але саме там закінчилися їхня подорож.
Дахла: кіно і забуття
Один з таборів біженців сахраві на півдні Алжиру існує в забутті протягом 45 років. Святкування Міжнародного кінофестивалю у Сахарі, відомий ще як FiSahara, руйнує усталену одноманітність. Подія закінчується, а життя (і забуття) продовжується.
Раджаа, це значить надія
Чоловіки, які приїхали до Франції, відірвані від дітей, яких залишили в своїй країні, живуть у центрі для працівників-іммігрантів. Проживати емоції їм допомагають майстеркласи зі співу колискових.
Перегляд стрічок безкоштовний на сайті фестивалю до 31 березня.
Крім того, на сторінці фестивалю розміщені відео, в яких українці згадують перші дні війни в Україні.
«Ми створювали фестиваль, щоб розказувати про людей, їхнє життя, щоб виховувати взаємоповагу в наших дітях. Відеоісторії, з якими ми хочемо вас познайомити — це етнографія сьогодення. Вони розказують про життя людей у воєнний час», — зазначає команда фестивалю.
«ОКО — International Ethnographic Film Festival» — щорічний міжнародний етнографічний кінофестиваль. Це свято етнографічного та антропологічного документального та ігрового кіно, де можна побачити та відчути повсякденне серцебиття малих та великих народів, спільнот, мешканців сіл та міст. Водночас — це місце, де кінематографісти та фольклористи, етнографи та антропологи можуть краще зрозуміти один одного, поділитися ідеями та, можливо, домовитися про майбутню співпрацю. Проходить з 2020го року.
Нещодавно в Україні запустили перший віртуальний NFT-музей війни. Його місія — зберегти пам’ять про реальні події цього часу, розповсюдити правдиву інформацію серед діджитал-спільноти у світі та зібрати благодійні внески на підтримку України.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
