Музей історії Києва оприлюднив ТОП-10 найвідвідуваніших виставок 2019 року.
1. «У ЦЬОМУ ПОЛІ СИНЬОМУ». Мистецько-поетичний проєкт Анатолія Криволапа.
Унікальна виставка, де вперше вдалося зібрати 12 робіт одного з найвідоміших художників України Анатолія Криволапа із серії «Коні» в одному музейному просторі! Також на виставці були представлені абсолютно нові полотна художника, написані спеціально для цієї експозиції.
Ключовим символом виставки став кінь – прадавній символ свободи, швидкості та циклічності поступу самої природи. Коні на картинах Анатолія Криволапа – частина природи, втілення її краси, динаміки, руху і внутрішньої гармонії.
2. «ЖИТТЯ ЯК РОДЕО». Фотовиставка Майкла Блейзера (США)
Життя в Україні набагато екстремальніше, ніж родео в Америці! Саме ця думка надихнула фотографа з Г’юстону (Техас) зробити проект в Музеї історії Києва, для якого автором були ретельно відібрані 64 знімки з цього неймовірно захопливого шоу, де все вирішується за долі секунд.
Атаки биків рогами, галас трибун, адреналін, синці та зім’яті капелюхи – невід’ємна частина культури американських ковбоїв, що вабить глядачів своїм авантюризмом та небезпечністю. Може тому і в Україні ця тема викликала такий інтерес у відвідувачів Музею. А може тому, що фото були просто фантастичні. А може й тому, що головною темою на світлинах фотографа є любов до життя, адже життя – це родео.
3. «ПІДГЛЕДІЛА». Фотопроєкт Вікторії Сметани.
Музикант Олег Скрипка, співачка Анна Завальська, телеведучий Анатолій Анатоліч, лідер гурту «Тартак» Олександр Положинський, дизайнер Сергій Смолін – це лише кілька відомих особистостей, які потрапили у кадр Вікторії Сметани у фотопроєкті «Підгледіла». Природнє світло, невимушена атмосфера дружньої бесіди та майже нечутний звук затвору – зірки постають на світлинах максимально справжніми, без звичних медійних образів. 20 чорно-білих портретів були доповнені документальними відеосюжетами про знаменитостей.
4. «MADE IN CHERNOBYL». Міжнародна виставка учасників арт-резиденції у Чорнобилі.
Перша у світі міжнародна арт-резиденція, що відбулася у зоні відчуження Чорнобиля. У резиденції взяли участь українські та іноземні митці абсолютно різних поколінь і світоглядів, яких поєднав творчий, і не лише, виклик – створити безпосередньо у зоні відчуження мистецькі твори для виставки в Музейно-виставковому центрі Музею історії Києва. Безпрецедентний випадок, коли митці не просто поїхали за натхненням і пошуком екзотичних мотивів посткатастрофічного світу, а й працювали у Прип’яті та Чорнобилі, щоб зануритись та відчути його потужну енергетику та генетичну пам'ять. Головна мета проекту – дати абсолютно нову, творчу інтерпретацію того, чим є Чорнобиль сьогодні – через 34 роки після аварії.
5. «ТРАДИЦІЙНІ ҐАДЖЕТИ: ВІД РУСІ ДО СУЧАСНОСТІ». Виставка київської керамічної іграшки з колекції Музею історії Києва.
Виставка однієї з найбільших в Україні колекцій глиняних археологічних іграшок від давньоруської доби (Х-ХІІІ ст.) до нового часу (ХVIIІ-ХІХ ст.).
На виставці було представлено і дрібну керамічну пластику з колекції Інституту Археології НАН України, і роботи сучасних майстрів. Більшість іграшок експонувалися вперше. Відвідувачі мали нагоду докладно роздивитися іграшки не лише у вітринах, але й відтворені за допомогою тривимірного моделювання. Для створення атмосфери епох на виставці також були представлені фотографії-реконструкції на автентичному тлі: керамічними іграшками бавляться діти, вбрані у репліки строїв різних періодів.
6. «ПЕРЛИНИ КИЇВСЬКОГО ФАРФОРУ». Добірка порцелянових виробів з колекції музею «Київський фарфор».
Унікальна колекція Музею "Київський фарфор" була презентована киянам та гостям столиці вперше. Музей створено на базі приватної збірки сім’ї Сазонових, основу якої становлять вироби Київського експериментального кераміко-художнього заводу. У 1924–2006 роках цей завод діяв спочатку в Києві, а потім у місті Вишневе Київської області. Він був головною художньою лабораторією фарфорової промисловості України та розробляв унікальні виставкові і подарункові вироби.
На виставці були представлені унікальні вироби: скульптури і вази в авторському виконанні провідних митців заводу — Олександра Сорокіна, Лідії Мітяєвої, Галини Головіної, Світлани Голембовської, Владислава Щербини, Оксани Жникруп, Ольги Рапай, Григорія Молдавана. Справжніми перлинами експозиції були скульптурні композиції «Лісова пісня» В. Щербини, «Шахтар» Г. Молдавана, «На старт» О. Рапай, живописні блюда Л. Пахарєвої і Г. Головіної.
7. «ЖИВОПИС. ЛЕВКАС…». Виставка творів мистецтва Миколи Журавля.
Виставка, що виявилася символом захоплення митця могутністю знаків та символів. Кожна картина, представлена в експозиції, була наповнена стилістичними рефлексіями та бризками світла. Користуючись технікою левкасу, автор поєднав спадщину візантійського мистецтва та іконопису. У результаті вийшли оригінальні твори, які можна назвати іконами сучасності.
8. «ПРИЧЕТНІСТЬ». Виставка живопису Ганни Криволап.
Виставковий проект та певний український код живописних пейзажів і абстрактних композицій, в яких художниця зашифрувала величезну кількість символів. Це і стрічки з вінків, і мозаїки Софії Київської, втілені у мальовничі метафори, бо все, до чого торкаються пензлі Ганни Криволап, насичується атмосферою України, її минулим, сьогоденням і майбутнім.
9. «ГЕОГРАФІЯ». Етнопроєкт жіночих прикрас Слави Салюк.
Етновиставка, присвячена унікальним жіночим прикрасам. Це була мандрівка країнами і континентами, де магічно перегукувалися кольори, форми, архаїчні сенси і зв'язок із предками. Слава Салюк завжди надихалася традиційними мотивами, поєднуючи їх з елементами інших країн світу. Її намиста, як типова українська жіноча прикраса, таким чином стали явищем полікультурним, бо кожна нитка з намистинами — це місток між поколіннями, Україною та світом. У роботах, представлених на виставці, Слава дещо відійшла від притаманних їй гуцульських мотивів і перемістила акценти з локальних на глобальний зміст, закцентувавши увагу на беззаперечній подібності етнічних деталей, незалежно від їхнього походження, географії, релігії, культурного чи цивілізаційного розвитку.
10. «Усі гроші світу». Поп-Арт виставка Ольги Адам.
Арт-проєкт, присвячений еволюції грошей. Стилізуючи та інтерпретуючи зображення на купюрах і монетах різних країн, Ольга Адам намагалася знайти відповіді на питання «Як зображення на грошах впливають на світ? Як вони еволюціонують та яку роль відіграють? І чому тепер, в епоху цифрових носіїв, коли зображення зникли, гроші не втратили своїх енергетичних властивостей та влади над людьми?».
Ми є в Telegram (стеж за збоями в міському транспорті з нами).
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
