Київський фестиваль KINOKO: про людей, які знімають

Даша Гришина

У столичному Домі Кіно втретє відбувся масштабний фестиваль кінотелеоператорського мистецтва «KINOKO».З 2018 року фестиваль відкриває нові операторські обличчя та запрошує кожного приєднатись до переліку конкурсної програми. Про створення та розвиток заходу "Вечірньому Києву" розказав президент фестивалю Богдан Вержбицький

— Як прийшли до ідеї створити фестиваль кінотелеоператорського мистецтва? — Упродовж моєї довгої роботи в кіноіндустрії, я помітив певну дискримінацію по відношенню до операторів: на фестивалях їх не вказують у каталогах, а у контексті картини – пам’ятають тільки режисера. Відвідуючи різні світові фестивалі кіно, я побачив інші реалії – повагу та інтерес до нашої справи. Цю манеру поведінки захотілось прищепити українському глядачеві, тож у 2018 році я зі своїми учнями організував перший фестиваль кінотелеоператорського мистецтва в Україні. — Як еволюціонував «KINOKO»? — Перший рік фестивалю пройшов скромно. Нас підтримали Держкіно, виділивши 16 000 грн та Canon, вручивши переможцю грошовий сертифікат на технічне обладнання.У ході розробки конкурсної програми, ми зрозуміли яку кількість операторів випускають українські університети. На той час було 7-8 структур, які готували фахівців. Ми звернулися до них та запропонували кожній структурі скласти індивідуальний курс, який потім увійшов до програми студентського конкурсу. Саме перший фестиваль дав зрозуміти, що «KINOKO» має повторюватись із року в рік. Студенти повинні розширювати межі своїх можливостей, знайомитись один із одним та отримувати цінний досвід.

Наразі нашою опорою є генеральний партнер «PATRIOT RENTAL». Команда привозить модернізовану техніку, по якій проводить майстер-класи та надає грошові сертифікати переможцям. Завдяки партнеру учасники та студенти-відвідувачі мають можливість надихнутись та набути нових знань. Також ми почали запрошувати до фестивалю фахівців операторського мистецтва в якості спеціальних гостей та журі. Окремо залучаємо досвідчених операторів проводити майстер-класи та спічі. «KINOKO» стимулює звернути увагу у бік людей, які знімають! — Чому в Україні мало знімають авторського кіно? — Картина не втішна, бо не має гідного фінансування нашій парафії. Тільки тоді, коли держава буде зацікавлена у культурному розвитку, ми будемо мати асортимент якісного українського кіно. Про конкурсну програму та команду фестивалю розказала програмна директорка Анастасія Тиха

— Анастасію, розкажіть про сам фестиваль та для кого він? — «KINOKO» — це перший в нашій країні фестиваль, присвячений безпосередньо кінооператорському мистецтву. Зазвичай, дивлячись ту чи іншу картину, глядач звертає увагу на роботу режисера, та надалі асоціює побачене тільки із його ім’ям, але за великою роботою закріплена група людей, серед яких й оператор. Людина, завдяки якій ви бачите правильно освітлене, якісне та візуально естетичне зображення. Тож «KINOKO» у рамках фестивалю, по-перше, знайомить глядача із талановитими майстрами цієї парафії. По-друге, дає учасникам велику кількість зв’язків для подальшого творчого шляху. І по-третє, кожен особисто матиме змогу зрозуміти специфіку техніки, на яку сьогодні знімають.Фестиваль покликаний відкривати нові імена у галузі кінематографії. Акцент робимо на молодих творчих одиницях, які мають можливості презентувати свої роботи та отримати професійні настанови від журі — Щодо конкурсної програми «KINOKO», то яка вона була представлена? — Цього року в нас були чотири конкурсні програми — студентський конкурс, повнометражні ігрові дебютні фільми, короткометражні ігрові та документальні фільми та музичні відео.Плюс, у рамках фестивалю, ми запросили спеціального гостя – режисера та оператора-постановника Валентина Васяновича з картиною «Атлантида», яка є претендентом на «Оскар». — Познайомте нас з командою «KINOKO». — В нас невелика творча сім’я: усього 8 людей, де на чолі майстер для багатьох із нас — Богдан Вержбицький. Але у порівнянні з минулими роками – ми виросли! Наступного року, гадаю команда збільшиться, бо фестиваль набирає обертів. До того ж, як можете бачити, усюди волонтери, які дуже відповідально ставляться до організації та допомагають тримають все під контролем.

(На фото: Олександр Солдатов, Андрій Котляр, Анастасія Тиха, Валерія Жеріх — організатори «KINOKO» та переможець «Повнометражного ігрового дебютного кіно» Дмитро Недря) — Де ви як організатори берете натхнення? — При створенні «KINOKO» ми надихались польським фестивалем кінооператорського мистецтва «Camerimage». Це потужний захід, який зробив величезний крок у кіноіндустрії Польщі. До них приїжджають кожного року світові оператори, а тричі лауреат «Оскару», Вітторіо Стораро, проводить майстер-класи. На одному з його спічів мені пощастило побувати: він ділився шляхами свого натхнення перед тим, як починає працювати над картиною. Виявляється він черпає енергію з мистецтва, а саме — з картин художників різних епох. Часом можемо побачити ці референси у його роботах. Як правило, вони подані через світлові рішення. — Фестиваль триває раз на рік чотири дні поспіль. Чим займаєтеся упродовж року? — Першу частину року зайняв пошук інвесторів. В Україні не так багато варіантів отримати фінансування на подібний івент. Але нас підтримують Держкіно та генеральні партнери, яким ми щиро вдячні. Від Українського культурного фонду, на жаль, ми цього року не отримали допомоги. Але нам є чим пишатись нині, тому розраховуємо на фінансування організації четвертого фестивалю. Відомо, що в Українського культурного фонду вже відкрився грантовий рік, тож ми будемо націлені подавати заявку. Другу частину року зайняла підготовка документів для отримання фінансування від Держкіно. Мало хто знає, що це непростий процес: документів багато, місія фестивалю відповідальна.

— Як карантин вплинув на роботи учасників. Чи знімали про ізольоване життя? — Цього року ми отримали близько трьохсот робіт. Із них — 7 студентських коротких етюдів, де за тему було якраз взяте життя упродовж карантину. Тематично роботи схожі, але візуально – кардинально різні та цікаві. В цьому, я вважаю, особливість карантинного часу – зібрати 7 робіт і побачити різний погляд на ізольоване життя, бо ж оператор у першу чергу – це візуал. — Чим нагородили переможців третього «KINOKO»? — Наші переможці отримали багато приємностей. Окрім відзнак й фільтрів, генеральний партнер «PATRIOT RENTAL» підготував сертифікати з певною сумою для оренди техніки, аби надалі знімати на найвищому рівні. Це можливість, для прикладу, якісно зняти дипломну роботу чи поза університетом гідно представити авторський фільм. — Чи чекати нам четвертого «KINOKO»? — Обов’язково! Восени 2021 року ми повернемось!

Інформаційне видання «Вечірній Київ» вітає переможців «KINOKO-2020», а саме:

Юлію Пацьору у номінації «Етюд» за фільм «Станція» та визнаною кращою студенткою-операторкою;
Романа Полякова у номінації «Експеримент» за фільм «Два скульптори»;
Куровського Кирила у номінації «Документальне кіно» за фільм «Ось такі справи, рєбята»;
Рустама Мамедова у номінації «Ігрове кіно» за фільм «Механічні обійми»;
Владислава Пенькова за головний приз студентського конкурсу за фільм «Молоко»;
Мельника Дениса у номінації «Короткометражні ігрові та документальні фільми» за фільм «У нашій синагозі»;
Дмитра Недю у номінації «Повнометражні ігрові дебютні фільми» за фільм «Ізі»;
Анастасію Рощук у номінації «Музичне відео» за роботу «Maria» гурту «SAMUUM».