Вперше українці могли побачити латиномовний оригінал знаменитої Конституції Пилипа Орлика 1710 року. Фото автора
У Софійському соборі до 14 листопада триває виставка «Раритети Української козацької держави Гетьманщини XVII‒XVIII ст.» Серед експонатів представлені Булава гетьмана Івана Мазепи, що зберігається в Кабінеті раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопін та Конституція Пилипа Орлика з Державного архіву Швеції.
Експозиція, приурочена до 30-річчя Незалежності України, представляє предмети з архівних та музейних закладів Королівства Швеції та України, що розкривають окремі сторінки історії української держави, демонструє її тяглість від гетьманської України до Української Народної Республіки.
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів, пов’язані з іменами двох видатних українських гетьманів — Івана Мазепи (1639-1709) та його послідовника Пилипа Орлика (1672-1742). Вперше за 311 років з часу створення українці можуть побачити латиномовний оригінал знаменитої Конституції Пилипа Орлика 1710 року, що зберігається у Державному архіву Швеції та ніколи не демонструвалася за межами країни. Також зі Швеції до України прибула булава Івана Мазепи, яку успадкував Пилип Орлик. Цей гетьманський атрибут зберігається у Кабінеті раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопінг.
Зі Швеції до України прибула булава Івана Мазепи, яку успадкував Пилип Орлик. Фото автора
Повна назва Конституції «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького». Вона має преамбулу, 16 статей та присягу гетьмана. Документ укладено 5 квітня 1710 року в Бендерах під час обрання Пилипа Орлика гетьманом. Від усієї старшини та козацтва Конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко. Вона мала бути ратифікована шведським королем Карлом XII, у разі його перемоги в Північній війні. Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами. Латиномовна копія століття зберігається у Стокгольмі у Національному архіві Швеції (тека «Справи Козаччини»). До архіву документ потрапив після розкопок на сільськогосподарських угіддях. Його знайшли в глиняному горщику, згорнутим у сувій. Шведські учені припускають, що документ переписав Пилип Орлик для вручення дипломатам європейських держав. Україномовний оригінал Конституції зберігається в Москві у Російському державному архіві давніх актів.
В експозиції можна роздивитися латиномовний оригінал знаменитої Конституції Пилипа Орлика 1710 року. Фото автора
«Латинська версія Конституція вперше показується вУкраїні. Цей невеличкий 14 -сторінковий манускрипт має велике значення для України. Водночас є символом довгої європейської дружби між Швецією та України, — зазначила директорка Національного архіву Швеції Карін Астром Іко. — У нашому архіві зберігається чимало документів спільної спадщини та історії. Ми обговорювали з українським архівом подальшу співпрацю, зокрема шляхи створення доступу до колекцій архіву Швеції, пов’язаних з українською історією. Також ми розмістили факсиміле цього видання у Вікімедії, створили відео, що дає змогу погортати сторінки Конституції».
До Києва приїхала директорка Національного архіву Швеції Карін Астром Іко (посередині). Фото автора
З українських архівних та музейних зібрань представлені п’ять універсалів 1687–1702 років, виданих гетьманом Іваном Мазепою у Батурині, з Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, а також Клейнод гетьмана Івана Мазепи — Знак гідності Голови Української Держави з «Мистецького Арсеналу».
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
«Коли ми розпочали роботу над виставкою, було питання, як оформити експозицію. Намагалися підібрати експонати так, аби показати тяглість нашої держави від часів Київської Русі, через козацтво, епоху визвольних змагань до сучасної України. Софійський собор став оточенням для цих раритетів», — зауважив заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В’ячеслав Корнієнко.
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Головними експонатами виставки стали 8 унікальних історичних артефактів. Фото автора
Докладнішу історію та цікаві факти про кожний представлений артефакт відвідувачі виставки можуть також дізнатися за посиланням QR-коду, що розміщений біля експонатів. Електронна аудіоекскурсія доступна українською, англійською, шведською мовами, а також проводилася мовою жестів.
Генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. Фото автора
«За три місяці виставку відвідало понад 40 тисяч осіб, багато наших колег-музейників з різних регіонів країни, — розповіла генеральна директорка Національного заповідника „Софія Київська“ Неля Куковальська. — Про ці експонати було багато розмов, і чудово, що всі охочі мали змогу прийти, подивитися їх та прочитати. Домовилися з дирекцією Національного архіву Швеції, що зробимо факсимільну копію Конституції для широкого загалу. У шведських архівах збереглося чимало матеріалів з козацької доби, які варто вивчати науковцям. Зокрема, Карін Астром Іко подарувала нам факсимільну копію листа короля Карла XII до посла Шведського королівства в Османській імперії. Це свого роду інструкція, в якій король пише про незалежність України та українського козацтва і просить посла всіялко це відстоювати, щоб це визнавали й інші».
«Раритети Української козацької держави Гетьманщини XVII‒XVIII ст.»
Коли: до 14 листопада, з 10:00 до 18:00 (вхід для відвідувачів до 17:30)
Де: Національний заповідник «Софія Київська», вул. Володимирська, 24
Вартість: за вхідним квитком у собор (100 грн, 40 грн для школярів, студентів, пенсіонерів)
Київська картинна галерея святкує 99 років і підготувала подарунки, зокрема відкрила нову експозицію, до якої увійшли живописні та графічні твори В. Тропініна, І. Айвазовського, І. Шишкіна та З. Серебрякової.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
