Дивовижний світ гуцульської художниці: останній день виставки у Києві

Марія КАТАЄВА

У Мистецькому арсеналі завершується експозиція проєкту «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання Гравітації», яка показує життєвий і творчий шлях Параски Плитки-Горицвіт, а також актуалізувати ім’я мисткині на культурній мапі українського мистецтва. Параска Плитка-Горицвіт – один із культурних символів не тільки села Криворівня, а й всієї Гуцульщини. Проте широкому загалові мисткиня досі була мало відома.

Життя Параски Плитки-Горицвіт тривало на перетині ліній історії країни та її особистих переживань: примусові роботи в Німеччині, ув’язнення за антирадянську діяльність та допомогу УПА, майже десять років таборів, повернення до рідного села й адаптація до нових радянських реалій. Однак, Параска завжди прагнула розповідати про багатогранність життя та людських емоцій через творчість.

Параска Плитка-Горицвіт закінчила лише чотирикласну сільську школу, але завжди прагнула самоосвіти та нових знань. Завдяки мистецтву вона навчилась мандрувати, не виїжджаючи з села. Її побут був невіддільним від щоденної творчості, ідеї народжувались у вирі всеохопної цікавості, під впливом прочитаних книжок і газет, новин на радіо та почутих історій, а також листування з однодумцями.

Фотографії, книжки, малюнки, графічні твори, скульптури й витинанки на виставці у Мистецькому арсеналі показують багатогранність творчої спадщини Параски Плитки-Горицвіт, а медіа-інсталяції та VR відтворять побут, в якому жила і творила мисткиня.

Однією з провідних тем Параски була духовність. Це і ікони, які вона малювала, і книжки. Також мисткиня мала цікавіть до Індії як країни миолюбності — зокрема, написала портрет Ганді, якого вважала однією з визначних діячів світу. створила ілюстративний цикл до пригодниько-фантастичного твору "Індійські заграви" про подорож двох гуцулок Індією.

— Ідея проекту «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання Гравітації» народилася зі світлини Параски. Стало зрозуміло, що зображена людина не вписується у звичні рамки і традиційне уявлення про художницю з Карпат. Переплетення реального та міфічного, живопису й текстів, графіки й фотографій у її творчості захопило команду, водночас викликавши багато дискусій – як описати «явище» Параски? Напевно, це можна назвати концептуальним примітивізмом, хоча це все одно не дасть вичерпного визначення, — впевнена Юлія Ваганова, заступниця генеральної директорки Мистецького арсеналу з музейної та виставкової діяльності.

В першому залі знайомлять з життям Параски Плитки-Горицвіт.

Другий зал демонструє її різноманітну спадщину — від витинанок та ікон до книжок і графіки.

Третій зал присвячений її фотографічній спадщині. Параска протягом 50 років документувала життя свого села — в будні і на святах, портрети односельчан тощо. Також є можливість за допомогою віртуальної реальності побувати в хаті Параски.

— Тривалий час Параска Плитка-Горицвіт була відома як письменниця, етнографка та художниця, але її ім’я не було пов’язано з фотографією. Знайдений фотоархів, її плівки, дали можливість нашій команді відкрити її творчість з іншого боку – як сучасну та прогресивну авторку, яка вміло працювала з традиціями і з сучасними, для того часу, технологіями. З перших її фотографій для мене було очевидно, що це скарб, який потребує уваги. А вже з часом, коли я потрапила до її хати, зрозуміла, що це terra incognita на мапі українського мистецтва, — розповідає кураторка експозиції Катерина Радченко.