Автори впізнаваних київських мозаїк презентували нові роботи у галереї: інтерв’ю з Pomme de Boue

Відвідувачі мають змогу роздивитися об’єкти групи, створені 2021 року cпеціально до виставки. Фото автора

В Dymchuk Gallery представлена виставка групи Pomme de Boue, що декілька років створює та розміщує мозаїки у публічному просторі міста. «Вечірній Київ» побував на виставці та поспілкувався з митцями.

З 2018 року у різних місцях Києва — на фасадах будинків, на мостах, у парках і навіть на дні басейну — з’являються яскраві різнокольорові мозаїки. Загалом за весь час у столиці їх розміщено близько 300. Створює мозаїки зі шматків керамічної плитки анонімна група Pomme de Boue. Невідомо, хто саме входить до складу групи, але за їх діяльністю можна стежити в Інстаграмі.

Виставкові мозаїки Pomme de Boue більша за розміром та вибудовані. Фото автора

Цього року мозаїки Pomme de Boue освоїли новий простір — галерейний. В Dymchuk Gallery можна роздивитися нові витвори групи 2021 року, які більші за розміром.

«Ці роботи набагато більш різкі, великі, складні, і водночас очевидно вибудовані, не такі анархічні. Їх можна назвати утопічними: вони могли б прикрашати стіни будинків, театрів, вокзалів, метро. Багато з них — найбільші, створені на даний момент», — зазначають автори.

В експозиції представили 14 нових мозаїк Pomme de Boue. Фото автора

В їх об’єктах помітне непряме звертання до спадщини авангарду початку ХХ століття, конструктивізму, Баугаузу, геометричного абстракціонізму. Окрім 14 мозаїк, представлені 5 скульптур, зроблені з суміші архітектурного цементу та піска.

На виставці представлені 5 скульптур, зроблені з суміші архітектурного цементу та піска. Фото автора

Усі роботи продаються, їх вартість від 200 до 3,5 тисяч доларів.

На відео у виставковому залі можна подивитися як над об’єктами працює група. За запитами відвідувачів, група Pomme de Boue надала доступ до мап розміщення інших об’єктів по місту. Мапи знаходяться у приміщенні галереї.

Представлені на виставці роботи Pomme de Boue продаються. Фото автора

Виставка Pomme de Boue

Коли: до 27 лютого, щодня крім понеділка з 11:00 до 19:00
Де: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21
Вхід вільний

Група Pomme de Boue погодилася відповісти на питання «Вечірнього Києва».

Вже понад три роки на вулицях столиці у несподіваних місцях можна помітити ваші мозаїки. Як з’явилася ідея, з чого все починалося?

Дивна ця розмова — про те, з чого все почалося. Ну хіба можна у старого панка питати, коли він отримав першу двійку в школі. Це було давно і не має значення.
Ми зараз перебуваємо в стані, який розпочався приблизно рік тому, у березні
2021. Ми тільки-но почали приходити до тями від коронавірусу, який дався
непросто. І тут надходить термінове замовлення — зробити щось у заплаві річки Либідь для Французької весни. П’ять великих мозаїк. Терміново. Ми ледве видавили із себе п’ять ескізів. ОК, але не те. Намалювали ще десяток. Багато разів їздили на локацію. І з шаленою швидкістю взялися різати плитки (проєкт «Блакитний лабіринт ” був представлений у Києві в межах Французької весни у квітні 2021 року — Ред.).

У проєкті «Блакитний лабіринт» мозаїки розміщували у заплаві річки Либідь. Фото: Pomme de Boue

Після цього штурму чомусь пішла хвиля замовлень на мозаїки. Наш новий стан можна описати приблизно так. Ми хочемо робити великі мозаїки близько 60 см у діаметрі (зараз хочемо робити метр у діаметрі). Ми стали вигадувати мотиви та малювати дуже швидко, десятки варіантів одного малюнку за два-три дні. Ми придумали як можна зображати архітектурні елементи — як деталі на кресленні, тобто за допомогою ізометрій. Мозаїки стали помітно схожі на архітектурні мотиви.
Ми зненавиділи затірку, тобто чорний цемент, що втирають у щілини між
шматками кахлю. Ми придбали алмазні напилки, сітки з алмазним напиленням та
купу наждаків і оселків і стали шліфувати краї мозаїк, щоб шматки кахлю
підходили один до одного майже без просвіту. Мозаїки від цього стали виглядати помітно інакше. Можна вважати, що ми з цього моменту й існуємо.

Розкажіть, як ви вибираєте локації у місті, та як до певного місця створюєте роботу. Що для вас важливе?

Вибір місця — вкрай непроста справа, є довгий перелік умов, сприятливих
для вуличної мозаїки. Скажімо, стіна має бути рівною і не пофарбованою,
не покритою тинькуванням чи утеплювачем. Стіна повинна бути в місці, де
ходять люди. Стіна має бути освітлена сонцем у сонячний день. І так далі,
таких умов багато.
Деякі місця нам просто подобаються. Скажімо, район навколо арки Дружби народів. Ми там були вже разів двадцять, пройшли багато разів усіма спусками та підйомами. Знайшли три місця, де можна було щось приклеїти. Але одне в тіні, з двома іншими також не все ОК. Втім, це все не має значення.
Загалом важливо, що ми живемо в Києві, до якого ставимося з великим інтересом
і — хотілося б вірити — розумінням. В ідеалі мозаїки не повинні бути якоюсь декоративною нісенітницею, наклеєною на тій або іншій стіні. Ні, вони повинні стати частиною публічного простору, міського середовища, просто Києва. Вони повинні справляти враження, що вони завжди тут були. І в цьому — велика спокуса стріт арту: не працювати для виставок, оздоблення інтер’єрів. А робити те, що знаходить своє місце і там поселяється, стає частиною міста, частиною життя, як дерева, трамвайні колії чи хмари над будинками.

Яку роботу вважаєте для себе знаковою і чому?

Не зрозуміло, що означає слово «знаковий».
Минулого року ми розпочали серію великих мозаїк ФЛОРА (розташовані біля пішохідного мосту на Труханів міст, у парку Марії Заньковецької тощо — Ред.) Ми відчуваємо свого роду почуття обов’язку: ми повинні прикрашати місто знаками весни і природи, що прокидається. Місце мозаїк — у парках, там де ростуть дерева та квіти. Флоральні мотиви, всілякі квіточки, плоди та листя, дуже
поширені у декоративному мистецтві. Наша ФЛОРА заповнена загадково вигнутими різнокольоровими формами. Це геометрія, яка готова зацвісти. Це, якщо завгодно, рослинний конструктивізм. Напевно, цього року ми зробимо ще кілька Флор.

Мозаїка з проєкту «Флора». Фото: Pomme de Boue

В яких найнезвичніших місцях розміщували мозаїки?

Досить незвичне місце — дно фонтану перед колишнім Палацом піонерів.
Наклеїти велику мозаїку на дно басейну, тобто під водою, було непросто.
Інше незвичне місце — колишній постамент знесеної скульптури Івана Шадра
«Булижник — зброя пролетаріату» перед входом до кінотеатру Жовтень.
На тому самому місці, де стояла бронзова скульптура, ми приклеїли мозаїку.
пам’ятник знесеному пам’ятнику.

Мозаїка на місці скульптури «Булижник — зброя пролетаріату». Фото: Pomme de Boue

У столичній галереї відкрилася ваша перша персональна виставка. Які роботи ви підготували для експозиції? Які теми та проблематики їх об’єднують?

Загалом кажучи, ми абстракціоністи. Ми не ілюстратори. Ілюстраторів сьогодні
стало чомусь дуже багато, з’явилося багато майстрів та майстринь милих та
потішних малюнків, ми не такі.

Попри ламані лінії, мозаїки виглядають урівноважено та гармонійно. Фото автора

Проблематика, звичайно, є, це гармонія та досконалість. Смуги та кути на наших мозаїках та в наших скульптурах ламаються, натикаються один на одного. Це вибух, це украй неспокійні картинки. Тим не менш, вони цілком урівноважені та гармонійні. Вони здаються геометричними, але якщо ви придивитеся, то в них багато дивно вигнутих ліній, картинки йдуть хвилями, перекошуються, спрямовуються то в один, то в інший бік. Вони живуть своїм життям. Є сенс їх розглядати. І хотілося б вірити, що їх остаточно роздивитися неможливо.
Можна сказати так: наші мозаїки про те, що у нашому житті є речі, які
можна довго роздивлятися, намагаючись зрозуміти. Ці речі не піддаються нам, вони вислизають від розуміння.

У новому виставковому просторі хабу «Культурний гараж» триває експозиція «Тіло та Місто» сестер Катерини та Тетяни Очередько.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.

Please wait...