Олександр Возний. Фото: Департамент захисту довкілля
Напередодні зимових свят говоримо про екологію з Директором Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександром Возним.
Співрозмовник розповів про використання новорічних ялинок після свят, відновлення лісів, правила догляду за деревами, а також про нові прийоми зі збереження зелених зон від солі, якою посипають взимку доріжки.
— У Києві триває продаж новорічних ялинок. Їх на базарах — тисячі. В минулі роки районні зеленбуди приймали у киян на перероблення новорічні ялинки, чи будуть їх приймати цього року?
— Звісно! Цього року пунктів прийому буде значно більше. Зараз ми робимо певні приготування, щоби прийняти ялинки у киян після новорічних свят. Якщо раніше ми приймали новорічні дерева на території наших баз зеленого господарства, то нині розширюємо ініціативу і створюємо уніфіковані майданчики в різних районах міста.
У цьому році таких майданчиків буде понад 40 — у парках та скверах, щоб надати киянам зручний спосіб подарувати друге життя своєму дереву. Нагадаю, чому важливо відносити ялинки у такі пункти. По суті це можливість допомогти навколишньому середовищу. Подрібнені у щепу дерева використовуються озеленювачами для мульчування лунок молодих дерев для збереження вологи влітку й збереження від перемерзання коренів взимку. Список локацій буде оприлюднений ближче до нового року.
— Чи буде розширено експеримент з використання гранітної крихти, як протиожеледного засобу в парках?
— Так, будемо більше її використовувати. Додатково в цьому році активніше будемо використовувати бішофіт — природний матеріал з високим вмістом магнію та калію, які є гарним антиожеледим засобом та природним добривом для рослин. Важливо розуміти, що сіль для екосистеми — це повільний вбивця для зелених насаджень. Так, рослина не гине одномоментно, спочатку вона хворіє та припиняє рости через накопичення солі у ґрунті.
Боротьба з ожеледицею. Фото: Київзеленбуд
Гранітна крихта проти ожеледиці
Якщо минулого року у нас було 50 експериментальних місць, де ми відмовилися від солі, то в цьому гранітну крихту та бішофіт будемо використовувати вже у 130 парках і скверах столиці.
— Екологічний стан в столиці напряму залежить від лісів навколо міста. Чи багато лісу навколо Києва загинуло через бойові пошкодження і як його поновлюють?
— Довкола Києва, дякуючи Богу, ситуація відносно непогана. Особливо, якщо порівнювати з тим, що відбувається на сході та півдні, де через бойові дії винищені величезні площі лісів та лісосмуг. У нас же на початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали ліси Святошинського лісопаркового господарства, що межують з Гостомелем та Бучею. Там пошкоджено близько 1300 дерев. Якщо говоримо про Дарницьке ЛПГ, то там внаслідок ракетних обстрілів було знищено близько пів гектара лісових насаджень.
У 2023 році на території міських лісів столичні лісівники висадили 321 тисячу сіянців, заліснили 13,5 гектарів територій. У Києві активно висаджуємо ліс для того, щоб компенсувати всі збитки завдані війною.
Молодий ліс доводиться охороняти. Фото: Київзеленбуд
В наступному році плануємо додатково висадити 3,5 тисячі саджанців на ділянці Дарницького ЛПГ на пошкодженій ділянці. І продовжимо планово заліснювати інші наші ліси.
— Зелені зони та об’єкти природно-заповідного фонду Києва: яка за останні роки динаміка їх збільшення?
— Якщо взяти період з липня 2014 року, то за підтримки міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла понад 440 рішень щодо надання земельним ділянкам статусу парків, скверів та зелених зон. Разом це понад 600 гектарів й дорівнює, для прикладу, площі 35 стадіонів «Олімпійський».
Якщо говорити про природно-заповідний фонд як землі з особливим статусом захисту, то за останні 7 років прийняті рішення про надання статусу природно-заповідного фонду місцевого значення землям на понад 4,8 тисяч га. Для порівняння: на цій площі можна було б розмістити 36 музеїв розміром з «Пирогів». Взагалі ж, станом на грудень 2023 року в Києві налічується майже 22 тисячі га заповіданих територій, що становить 25 відсотків площі столиці.
У питаннях заповідання ми маємо підтримку міського голови, депутатського корпусу, постійної комісії Київради з питань екологічної політики.
— Розкажіть, будь ласка, про долю оприлюднених недавно європейських стандартів догляду за деревами. Коли їх впровадять у столиці?
— З ініціативи нашого Департаменту та Асоціації міст України фахівці здійснили український переклад євростандартів.
Наступним кроком буде імплементація правил догляду за деревами в правила благоустрою нашого міста. Це унеможливить ігнорування цих сучасних методів усіма балансоутримувачами — тобто тих, хто несе безпосередню відповідальність за зелені насадження. Переконаний, це допоможе уникнути випадків варварської обрізки, яку інколи здійснюють працівники Керуючих компаній або приватні фірми на прибудинкових територіях, не маючи достатньої кількості знань в цьому питанні. Часто після такої обрізки дерево хворіє, не розвивається або гине.
Після прийняття рішення Київрадою нові стандарти будуть обов’язковими для всіх, а балансоутримувачі нестимуть адміністративну відповідальність за порушення правил. Водночас ми плануємо вести активну просвітницьку роботу, розповідаючи про європейські стандарти догляду за деревами та сучасні підходи.
— Щодо екологічної ситуації з повітрям у Києві: як змінювалася його якість протягом року й в який період воно було найбруднішим?
— Нагадаю, що у Києві працює найбільша в Україні мережа моніторингу якості повітря. Вона складається з 53 пунктів моніторингу: семи референтних (або високоточних) та 46 індикативних. Інформацію про якість повітря в режимі реального часу кожний киянин може знайти у застосунку Київ Цифровий в розділі «AQI» в лівому верхньому куті екрана. Перейшовши туди, можна побачити всю мережу станцій спостереження, обрати найближчу й побачити стан повітря в режимі онлайн.
В цілому ж якість повітря в столиці була доброю, ми не спостерігали якихось суттєвих перевищень. Були дні, коли якість погіршувалася. Як правило це було через антропогенний вплив — автотранспорт та роботу стаціонарних джерел — заводів, підприємств. Нагадаю, що кількість авто на вулицях в будні дні міста перевищує 1 мільйон 200 тисяч одиниць.
Критичних ситуацій ми, слава Богу, не спостерігали. Критичною щодо якості повітря можна вважати масову пожежу на торфовищах у передмісті столиці, пожежі в екосистемах, пилову бурю, як у 2020 році.
Озеро Йорданське перевірили одним з перших. Фото: Катерина Новосвітня
— Щодо водойм столиці, чи може бути створена й система моніторингу якості води у річках та озерах міста?
— У 2021 році ми провели повну інвентаризацію водойм Києва. Й встановили, що місто має 691 водний об’єкт. Це величезна кількість озер, ставків, річок, ручаїв, кар’єрних водойм і, звичайно ж, це ріка Дніпро. Щоби запустити систему моніторингу, потрібно багато часу й коштів. Це дуже масштабний проєкт, який потребує багато ресурсів.
Думаю, під час воєнного стану його реалізація недоцільна, бо це не першочергові речі. Поки що КП «Плесо» в межах своєї статутної діяльності здійснює моніторинг основних водойм, які перебувають у них на балансі, проводить дослідження стану води у своїх лабораторіях. Інформація постійно висвітлюється на їх сайті. За потреби до досліджень залучається Держпродспоживслужба для моніторингу води на головних пляжах столиці. Інформація публікується на їх сайті.
— Відомо, що цього року Департамент захисту довкілля почав курувати КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини». Як ви бачите роботу в новому напрямку?
— Наша мета — перезавантажити роботу цього підприємства, зробити її максимально прозорою. Поступово хочемо вирішити питання з безпритульними тваринами у місті шляхом їх стерилізації, вакцинації та активної кампанії по адопції. Мрію, щоб якомога більше киян брали тварин з притулків та піклувалися про них, як про справжніх чотирилапих друзів. В притулках, до речі, є різні тварини в тому числі й породисті.
В наших планах також добудова великого центру для тварин на вул. Автопарковій, де відбуватиметься їх лікування, перетримка та заходи з адопції. За дорученням мера ми розпочали пошук коштів на добудову цього центру із залученням міжнародних фондів та донорів. І у цьому плані оцінюємо наші шанси як позитивні.
Читайте також: «У столиці планують дощові садки та озеленення трамвайних колій, — Олександр Возний про екологічні ініціативи»
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
