Катерина НОВОСВІТНЯ
«Вечірній Київ» розпитав заступника голови КМДА Петра Пантелеєва про:
- можливе підвищення комунальних платежів,
- необхідність робити капітальні ремонти житлових будинків
- чи постраждали підприємства міста від локдауну
- програми, які будуть виконані у столиці за будь яких обставин
- про роботу міської комісії з надзвичайних ситуацій у період —карантинних обмежень
В цьому році тарифи на комунальні послуги у Києві змінюватися, принаймні, в бік збільшення, не будуть.
-Це позиція міста. Ми знаємо про звернення Київводоканалу з цього приводу. Але переконані, коли є економічні наслідки пандемії і людям дуже важко матеріально, підвищувати тариф не можна. Треба активізувати роботу, знайти внутрішні резерви на підприємстві. Адже ми всі працюємо в складних нинішніх умовах боротьби з вірусом, який вплинув на усі сфери життя, тож мусимо знаходити вихід з таких ситуацій, — пояснює Петро Пантелеєв..
-У платіжках киян незабаром зв’явиться графа «Абонентська плата». Чи варто хвилюватися з цього приводу?
-Така норма прописана у діючому законодавстві України. Хвилюватися не потрібно, абонплату, яка раніше входила в тариф, вивели окремим рядком з «тіла» основного платежу. Однак позиція Києва наступна: не варто ускладнювати процес сплати за комуналку. Місто звернулося до Кабінету Міністрів України з цього приводу. Адже з тарифу окремим рядком також вивели внески за обслуговування та ремонт будинкових лічильників тепла і води. За задумом законодавця, такий підхід мав би сприяти підвищенню прозорості в питанні нарахувань та принципів тарифоутворення. Але є ризик просто заплутати споживача. Переконаний, клієнти не хочуть, аби платіжка перетворювалася на велике простирадло з безліччю рядків «до сплати».
-Чи готується місто до проведення тендерів для вибору управителів – обслуговуючих будинки організацій, адже по завершенні карантину мешканці багатоповерхових будинків, за діючим законодавством, мають обрати собі управителя для того, щоби укласти договори з постачальниками комунальних послуг?
— Нове профільне законодавство вимагає таких рішень від мешканців. Проте закон також говорить, що тендери — конкурси з вибору керуючих компаній для тих багатоповерхівок, де збори не провели — органи місцевого самоврядування можуть проводити лише за умови звернення мешканців і наявності протоколу їх легітимних будинкових зборів. Такі протоколи від киян — поодинокі.
Разом із тим, нагадаю, сьогодні у кожної будинкової громади є можливість ухвалити рішення про зміну управляючої компанії і без органу місцевого самоврядування. У Києві є такі приклади: успішні, і не дуже.
А для міста натепер є важливішим боротьба зі старінням багатоповерхівок, проведення капітальних ремонтів будинків та їх конструкцій, термомодернізація будівель. Усі бачимо, до чого призводить відсутність вчасних ремонтів: у багатьох містах трапляються обвали житлових споруд. Тому ключовим для столиці є вирішення проблеми своєчасного ремонту.
Переконаний, що тут мешканці, як повноправні власники будівель, та місто, як орган, що має захищати права людей, повинні діяти спільно. У минулому році, за рішенням Київради, повноцінно запрацювала програма ремонтів для всіх без винятку будинків, навіть там, де ОСББ чи ЖБК не створені. Ми надали усім право отримати фінансову допомогу від міста на виконання капремонту. Єдине, що для цього мають зробити люди – провести збори, визначитись, які саме роботи вони хочуть провести та подати протокол цих зборів у районну адміністрацію. Випереджаючи питання про те, що зараз людей зібрати на збори дуже важко, тим більше зараз карантин, закон передбачає як допоміжний механізм, наступне: якщо під час самих зборів рішення прийняти не вдалося, можна провести письмове опитування.
Зараз програма набирає обертів у столиці, близько 200 будинків нею вже скористалися. До речі, її особливістю є досить лояльне співвідношення коштів, що залежить від виду робіт. Наприклад, на ліфти, лише 5 % від вартості ремонту чи заміни збирають мешканці, а 95% – дає місто. На утеплення фасадів будинкова громада має зібрати лише 30% від потреби, 70% — надає місто.
Ми бачимо себе як помічників для будинкових громад в утриманні їх нерухомості, але рішення мають вони прийняти спільно з сусідами. Це складний, але ефективний шлях прийняття колективних рішень для людей. Адже ми живемо в багатоквартирному будинку і повинні поважити інтереси сусідів, уміти знаходити компромісні рішення.
-Ви голова міської штабу з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Кожного дня у столиці фіксується велика кількість хворих на коронавірус. Чи готове місто до більш значних обмежувальних заходів нині?
-Пандемія змінила життя міста, його мешканців і сфери управління мегаполісом. Ця біда торкнулася всіх галузей господарства без винятку. Але, звичайно, основне навантаження лягло на плечі медиків, яким ми щиро дякуємо за їх важку й ризиковану роботу.
Питання посилення або послаблення карантину кожного дня у фокусі штабу ТЕБ та НС. Ми працюємо синхронно з штабом країни. Проте, Київ має свою велику специфіку, у порівнянні з іншими регіонами України. Наші рішення постійно, кожного дня, залежать від епідемічної ситуації у місті. Якщо цього вимагатиме кількість хворих, динаміка зростання випадків, підемо на більш жорсткі обмеження. І до можливого осінньо-зимового збільшення захворюваності на коронавірус та сезонних захворювань ми готові.
-Кияни, мабуть, не помічають, але комунальники продовжують дезинфікувати транспорт, зупинки, під’їзди та вхідні групи будинків…
-Надзвичайно важливо, щоб не було ефекту самозаспокоєння, звикання до біди. Коли тільки впровадили карантин і хворих було мало, всі стояли «на вухах». А тепер, коли їх тисячі, люди розслабилися, подекуди нехтують елементарними правилами. Ми повинні щодня дбати про себе і своїх близьких, посилено дбати про особисту гігієну, поважати людей поруч. Безумовно, і міські служби, які мають безпосереднє відношення до подолання цієї надзвичайної ситуації, також потрібно постійно тримати у «тонусі».
-Що було найскладнішим для команди, коли коронавірус прийшов у Київ?
-Особисті тривоги були, адже з такою серйозною та нехарактерною проблемою ані Київ не мав справи, ані країна. Це новий глобальний виклик для нашого покоління. Тому діяли за принципом: «робити максимально все, що можеш…». Одразу запрацював наш штаб. Впевнений, ми приймали адекватні рішення відповідно до ситуації. Адже у штабі зібралися дуже гарні фахівці – вірусологи, інфекціоністи, спеціалісти з різних галузей, комунальники, фахівці транспортної сфери та інші. Їх рекомендації та статистичні дані лягали в основу рішень. Приміром, обмеження в’їзду в Київ, інші суворі заходи, точно не могли сподобатися людям, проте вони були потрібні заради здоров’я та безпеки кожного. Розраховувати на те, що хтось підкаже як найкраще діти – не доводилось, бо ситуація, м’яко кажучи, нестандартна. Але, маючи значний міжнародний авторитет та контакти, мер Києва постійно тримає зв’язок з Інститутом вірусології ім. Коха у Німеччині, де є найсучасніші практики боротьби з вірусами, та зі спеціалістами міста Ухань, які передали свій досвід нам. Завдяки цьому ми мали дані з різних країн, було на що спиратися, тож рішення приймалися оперативно.
— Київ – величезний, багатошаровий мегаполіс і нові ризики цілком можливі…
-Саме тому наша команда ніколи, так би мовити, не розслабляється. Проблеми є постійно. Навесні додався коронавірус, днями додалася терористична загроза. Тепер всі комунальні служби на локаціях біля станцій метрополітену, у парках, зупинках громадського транспорту, у велелюдних місцях, в рази збільшили інтенсивність нагляду та перевірки сміттєвих урн, баків, місць під деревами, кущами, особливо поблизу метро. Перевірка й очищення урн відбуваються кожні дві години.
-Які комунальні підприємства найбільше постраждали від локдауну?
-Мало місце зменшення рівня платежів за комунальні послуги. Вважаю це природнім явищем, адже багато людей не працювали в той час, втратили роботу. Але згодом, дякуючи киянам, ми вийшли на стабільний рівень сплати за комунальні послуги.
Важко виділити якесь комунальне підприємство, яке б постраждало більше: всі працюють в режимі підвищеної «боєготовності». І надважливо те, що вдалося не допустити розповсюдження маніпуляцій, чуток, вигадок, паніки. Тут міський голова Віталій Кличко дуже ефективно комунікує з киянами, регулярно на брифінгах повідомляючи про все, що відбувається в місті.
-Які заплановані на цей рік проекти довелося відкласти до кращих часів?
-Наразі ми маємо лише незначні затримки по проектах. Але жодного з них місто не відклало. Вони всі важливі для життєзабезпечення киян, і будуть виконані повністю. Тобто на реалізацію життєво важливих інфраструктурних проектів «коронакриза» не вплинула. Модернізація теплових мереж, а також обладнання на сміттєспалювальному заводі «Енергія» та ТЕЦ-6, заміна й капітальний ремонт каналізаційних колекторів, осучаснення систем очищення питної води, ремонт парків та облаштування скверів — всі роботи будуть виконані.
З каналізаційними колекторами «Київводоканалу», на жаль, в цьому році було два великих інциденти, а також під час гідравлічних випробувань на тепломережах вже усунули сотні пошкоджень. Тому планова заміна зношених трубопроводів – завдання №1. Перекладаємо 100 кілометрів теплотрас, і ця робота виконується в усіх районах міста. Масштабні перекладання проводять на Виноградарі, Троєщині, на Нивках і Теремках, на Борщагівці та в центральній частині міста. В минулому році ми замінили 130 кілометрів теплотрас і мали на 10% менше аварій на початку пуску тепла восени. Така планова заміна старих комунікацій – запорука контрольованості ситуації з теплопостачанням киян взимку.
-Окрема тема для Києва – нова концепція поводження з відходами й робота на сміттєвому полігоні, який готують до закриття…
— У полігон в Підгірцях вкладаємо великі кошти, і важливо зробити все правильно тому, що хочемо аби це місце було безпечним, зеленим, вписалося в ландшафт. Для посилення безпеки навколишнього середовища тут продовжують реконструкцію — укріплюють захисні дамби, оновлюють комунікації. Завершуємо встановлювати додаткове устаткування для переробки фільтрату: 60-70 відсотків отруйної рідини від складування сміття й атмосферних опадів перетворюватимуться на чисту технічну воду. Залишки – концентрат — оті 30 відсотків, що лишаються від знешкодження фільтрату, теж плануємо перероблювати.
Там є дві частини — карти, ми їх перетворимо на пагорби з рослинами, проте догляд за ними місто вестиме впродовж наступних десятиріч. Рекультивація однієї частини розпочнеться вже цього року. Паралельно з цим Київ втілює проект, який має повністю замінити полігон №5.
Паралельно в місті втілюється роздільне збирання сміття, його сортування. 1000 контейнерів – дзвіночків поступово виставляються на вулицях, біля будинків. Загалом, у нас уже понад 3600 контейнерів для роздільного збору. За неповний рік відсортовані 19 тисяч кубічних метрів пластику, скла, інших вторресурсів, тобто 320 великих сміттєвозів на поїхали у Підгірці на сміттєзвалище. Вони попрямували на сортувальні лінії, а потім – на переробні заводи. З вторсировини виробляють наповнювачі для пуховиків, ящики для овочів, нову скляну тару, блокноти тощо.
Також предметом особливої радості є те, що ми цього року вже відправили на утилізацію зібрані в помаранчеві контейнери для небезпечних відходів батарейки.
Ми поступово рухаємось і напрямку впровадження європейських підходів в усіх сферах життя, особливо в напрямку екології. Цього року плануємо встановити перші стаціонарні пости моніторингу атмосферного повітря. Для Києва – це вперше і це перший крок на шляху до нових екологічних програм очищення повітря.
Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
