Представники швейцарської компанії Біодрай досліджують стін та фундаментів головних архітектурних обʼєктів Лаври. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Інноваційний метод осушення є швидким, безпечним та має довготривалий ефект.
Архітектурним памʼяткам Києво-Печерської лаври загрожують не лише російські терористи, а й час та природні фактори, зокрема, волога. Фахівці заповідника відзначають погіршення стану невідʼємних елементів культурної спадщини — фресок та олійного живопису — через довготривале перезволоження стін.
«Памʼяткам потрібен постійний пильний нагляд, щоби вчасно реагувати на зміни. З огляду на історичну та культурну цінність споруд необхідно застосувати лише безпечні й ефективні системи збереження поверхонь», — підкреслила завідувачка науковим сектором моніторингу нерухомих памʼяток заповідника Ірина Черевко.
Представники швейцарської компанії Біодрай досліджують стін та фундаментів головних архітектурних обʼєктів Лаври. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Представники швейцарської компанії Біодрай досліджують стін та фундаментів головних архітектурних обʼєктів Лаври. Фото: Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
За дослідження стін та фундаментів головних архітектурних обʼєктів Лаври взялися представники швейцарської компанії Біодрай, що займається збереженням нерухомих пам’яток по всьому світу. Задля цього спеціалісти використовують інноваційний метод осушення, що є швидким, безпечним та має довготривалий ефект.
В.о. генерального директора заповідника Максим Остапенко відзначив зацікавленість у співпраці з міжнародними компаніями задля збереження та підтримки об’єктів культурної спадщини.
Спільно з БФ «Українська Лавра» представники обговорили наступні кроки, що допоможуть успішно втілити проєкт зі збереження пам’яток Лаври.
В Україні ця розробка оберігає такі культурні перлини, як Собор Софії Київської, приміщення Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького, НІАМ «Київська фортеця» та Хрестовоздвиженський храм, розташований на території Києво-Печерської лаври.
Так, виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандеєв познайомився з сучасними технологіями природного осушення будівель Biodry на прикладі Національного заповідника «Софія Київська». Завдяки використанню системи за короткий час вдалося зупинити фізичну деградацію та запобігти руйнуванню несучих частин будівлі Софійського собору.
Ростислав Карандеєв познайомився з використанням технології у Софійському соборі. Фото: МКІП
Система виробляється у Швейцарії і була протестована незалежними компаніями, які підтвердили її безпеку і ефективність відповідно до міжнародних стандартів у понад 20-ти країнах. По всьому світу вже встановлено більше 4500 приладів, які забезпечують осушення фундаментів та стін будівель без термічного впливу і використання руйнівних технологій.
Прилади забезпечують осушення фундаментів та стін будівель без термічного впливу і використання руйнівних технологій. Фото: МКІП
Розробка оберігає Собор Софії Київської. Фото: МКІП
«Сьогодні перед нами стоїть завдання забезпечити необхідні режими вологості у фондосховищах для безпечного збереження евакуйованих музейних колекцій. І тут технології BioDry можуть стати дуже актуальними. Також у наш час важливо, що сухі будівельні конструкції є більш стійкими до вибухових хвиль та вібрацій», — зазначив Ростислав Карандеєв.
Як писав «Вечірній Київ», у Києво-Печерській лаврі розпочали оцифрування Успенського собору. 3D-сканування архітектурних пам’яток культурної спадщини проводиться для їх захисту під час війни.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
