Над створенням «вікового» дерева майстри можуть працювати десятки років. Фото: ботсад Гришка
Національний ботанічний сад імені Гришка представляє особливу експозицію.
У Києві відкрили традиційну осінню виставку «Бонсай». 7 майстрів зі столиці, Київської та Рівненської областей та міста Львова представляють 33 дерева, з них 5 композицій.
Вважають, що це мистецтво походить із Китаю, де маленькі карликові дерева плекають ось уже понад 4 тисячі років. Бонсай для України екзотичне захоплення, але має багатьох прихильників. Про особливості цьогорічної виставки у ботсаду розповіла одна із організаторок виставки Римма Гур’єва.
Римма Гур’єва під ча однієї з виставок. Фото: Валентина Слюсар
Для створення мінідерева придатні кущі, і навіть напівчагарники, наприклад у Середземномор’ї працюють з розмарином, він дає дуже цікаві форми. Українські майстри ним не надто захоплюються, і водночас вони не такі консервативні, як, наприклад, японські, які надають перевагу кленам, соснам та ялівцями. Найголовніше — для роботи необхідна здорова рослина, що буде добре піддаватися обрізці і формуванню.
«Є чимало рослин, що надаються для того, аби формувати їхній вигляд за уподобаннями власника. Навіть із куща кизильника можна зробити мінідерево. Звичайно чогось величного з нього не виростите, але якщо ви задумали щось мініатюрне, то можна досягти декоративного ефекту», — розповіла пані Римма.
Бонсай — мистецтво якому декілька тичямч років. Фото: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Колекціонери які мешкають у приватних будинках часто вирощують деревця просто неба. Для більш примхливих видів інколи обладнують спеціальні оранжереї. В умовах квартири складніше дбати про велику рослину, або, наприклад, створити їй умови спокою із пониженою температурою тим рослинам, що їх потребують.
Завдання бонсаю створити враження великого, дорослого дерева, якому вже декілька сотень років. Показати його «характер» — клен у парку із розлогою кроною, або сосна, що росте на скелі над морем і протистоїть вітрам.
«Як у живописі, так і в бонсаї є свої види і є прихильники тих чи інших течій. Наприклад, не всі митці люблять абстракціонізм, так само і не всі бонсаїсти сприймають ідею „сформувати“ той же розмарин у вигляді дерева. Головне для майстра, аби образ викликав емоції у глядача, надихав», — пояснює пані Римма.
Бонсай. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Створенням бонсаю займаються люди різного віку і професій, але у них є спільна риса — величезне терпіння і завзятість. Бо для того, щоб надати маленькій рослині декоративний вигляд необхідно щонайменше п’ять років. Тому чимало початківців купують у спеціальних центрах майже готове дерево, і присвячують час догляду і вдосконаленню. А майстри можуть 10-15 років і більше працювати над тим, щоб домогтися задуманого результату. Особливо кропітка робота із листяними деревами. Хоча ті ж в’язи і граби досить швидко ростуть і з них простіше формувати ефектну крону.
До речі, особливість київських виставок бонсаю у тому, що є учасники, які беруть у них участь з року в рік і показують дерева у динаміці. Листопадні види особливо красиві восени, завдяки різнобарвному листю.
«На щорічних виставках ми маємо можливість побачити, як змінюється дерево. Бонсай, як вино, з віком стає кращим», — наголошує пані Римма.
Осінь. Фото: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Цьогорічна виставка вже третя, що проводиться в умовах повномасштабної війни. Минулого року бонсаїсти дуже хвилювалися за збереження своїх колекцій, бо у деяких з них рослини пережили окупацію. Наприклад на виставці можна побачити клен з-під Гостомеля. На зиму господар щороку переміщав дерево в теплицю для захисту від вітру. І саме у ній під час окупації Київщини якийсь час грілися окупанти, рослини звідти не викинули, але пошкодили гілля та коріння. Однак клен вижив.
Один із митців вивіз колекцію з Сум, фактично з-під обстрілів. Але врятувати рослини вдалося не всім. Колекції ентузіастів з Нікополя та Херсона під загрозою повного знищення і понині. А рослини Римми Гур’євої залишилися у Маріуполі, колекція не збереглася. Тож жінка наразі зосередилася на організаційних питаннях та оформленні експозиції виставки. Вона каже, що цей процес теж захоплює. Листопадні дерева показують пору року своїм листям, а для хвойних це можна зробити за допомогою допоміжних елементів — композицій з трав’янистих рослин, а також каменів та сувоїв.
У організаторів виставки бонсаю також є задум надалі залучати до співпраці митців із каліграфії. У Японії біля дерева розміщують сувої із написами або малюнками. Це може бути стилізоване зображення сходу чи заходу сонця, або ключ гусей, що повертаються із вирію — і ця вся композиція працює над створенням певного настрою.
Коли: Виставку «Бонсай» можна оглянути ще в неділю, 22 жовтня з 10:00 до 17:00 у купольній оранжереї. Об 11:00 можна послухати майстрів Станіслава Одягайла та Назара Кравченка щодо пересадки бонсай, а о 13:30 буде спілкування з усіма пошановувачами цього мистецтва.
Де: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, вулиця Садово-Ботанічна, 1
Вхід у ботсад: 100 гривень.
Читайте також: Патенти на цілющі засоби та допомога ЗСУ: у київському ботсаду поєднують наукову діяльність із благодійністю
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
