Виставка, яка представлена в Інституті проблем сучасного мистецтва НАМ України демонструє кращі здобутки української сценографії.
Надзвичайно важливою та актуальною темою цьогорічного форуму стала кардинальна зміна обставин та реалій нашого сьогодення, що мають визначний вплив не лише на діяльність самого творчого колективу та репертуарну політику українських театрів, але й на самого глядача.
Сучасне театральне мистецтво нині пристосовується до реалій війни. Фото: Тетяна Асадчева
Зміна репертуару, коригування контексту, фінансове коригування. Мобілізація та волонтерство митців та вимушений переїзд за кордон — це далеко не повний перелік нових реалій, в яких живе сьогодні українське театральне мистецтво.
Ескізи костюмів Олексія Олександровича. Фото: Анна Духовнична
«Вектор змін, запущених війною надто болючий, процес триває. Ми можемо спробувати підійти до фіксації періоду, досвіду для митця від театру, як в аспекті практичних питань — виробництво вистави, можливість, або відсутність можливості репетирувати, і, зрештою, грати виставу, на своїх/чужих майданчиках», — зауважують куратори проєкту.
В експозиції представлені кращі здобутки української сценогйрафії. Фото: Анна Духовична
Українські традиції в костюмах стали головним трендом сучасної української сценографії. Сценограф та головний художник Національної оперети України Олександр Білозуб представив ескіз костюмів до опери «Розколяда» для Львівського академічного театру імені Леся Курбаса.
На виставці можна також побачити фрагмент Українського павільйону Тбіліського бієнале сценографії / Tbilisi Biennale of Stage Design 2022.
Ескізи Дарії Зав’ялової. Фото: Анна Духовнична
Павільйон був створений Львівською галереєю сценографії (куратор — Богдан Поліщук). Костюми зроблені під час резиденції українських сценографів в Грузії.
Одна з учасниць бієнале — Марія Погребняк, сценографка та головна художниця Київського театру на Подолі представила свою концепцію вистави «Фурія. Енергія відновлення».
«Перед загрозою пробудження ззовні в українській жінці пробуджується сила відьми й вона перетворюється на Фурію. Це міфічна істота з надприродними силами, що здатна захистити свій дім, зберегти надію на відродження. Вона є взірцем життєвої сили та витривалості. ЇЇ зовнішня оболонка зруйнована, проте вона як змія скидає стару шкіру, щоб її зранена душа почала відновлюватися…», — розповідає Марія.
Експозиція робіт Олександра Білозуба до опери «Розколяда». Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Оригінальну концепцію представила також Тетяна Чухрій — головна художниця Миколаївського національного академічного театру української драми та музичної комедії. У її сценографії «Нитки життя в переплетених долях» вона втілила Україну у вигляді ляльки-мотанки, яка впевнено стоїть на землі.
«Мотанка, оповита рушником — це оберіг нашої країни, який вишивала наречена для свого майбутнього чоловіка… Ним покривали волосся та відправляли на війну, вважаючи, що він захистить від смерті», — розповідає Тетяна Чухрій.
Українці в образі ляльки мотанки. Фото: Тетяна Асадчева
Також в експозиції представлена Інсталяція до театрально-музичного перформансу «Вертеп. Необарокова містерія» за партитурою Галаганівського вертепу. Мистецька формація Ignea Corda. Режисером вистави є Богдан Поліщук, а художниця з костюмів Олена Поліщук.
Тему українського народного театру продовжує мисткиня з Львова Дарія Зав’ялова, яка представила власні ескізи до вистав «Коза-Дереза» та «Кольори» створені для Львівського Театру юного глядача.
В експозиції представлені макети декорації до вистав, сворених у наш час. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиціії. Фото: Тетяна Асадчева
Також на виставці можна побачити ескізи до декорацій та костюми з вистав «Крум» та «Кар’єра Никодима Дизми», які реалізовані в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Проєкт представили Андрій Александрович (сценографія)та Анна Духовична (костюми).
Цікавий проєкт «Весь Шекспір за один вечір» представили Олексій Вакарчук та Катерина Корнійчук.Він присвячений пам’яті відомого театрального режисера Віталія Малахова, який залишив цей світ минулого року.
Вільям Шекспір-король театру. Фото: Тетяна Асадчева
Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
«Світ Шекспіра різноманітний як саме життя. У ньому є місце всьому — коханню, смерті, зраді, самовідданості та людській мудрості…Сьогодні варварська війна, насильство, смерть і руйнування в Україні.сприймається як втілена шекспірівська трагедія на кшталт п’єси „Тіт Андронік“, у якій кожен із нас переживає драму в реальному житті», — зауважують автори проєкту.
На думку мистецтвознавців, звертаючись до шекспірівської драматургії сценограф Олексій Вакарчук та художниця з костюмів Катерина Корнійчук слідують за властивою світу Шекспіра умовністю, пропустивши її крізь призму сприйняття нашого сучасника.
Інсталяція Марії Левитської, присвячена Маріуполю. Фото: Анна Духовична
«У їхньому трактуванні Шекспір звучить і впізнавано лірично як у трагедії „Ромео і Джульєтта“, і несподівано філософськи й спантеличено відверто, з винахідливими метафорами екстремального насильства, як в історичній трагедії „Тіт Андронік“…» — розповідають куратори експозиції.
Окрім експозиції, в межах форуму заплановані цікаві зустрічі з учасниками проєкту та книжковий вернісаж.
Коли: до 30 листопада, щодня, крім понеділка з 11.00-18.00
Де: вул. Є. Коновальця, 18Д
Вхід вільний.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
