558
Столичні посадовці не припиняють дивувати киян своїми вчинками
Якщо квітень дещо пригальмував кількісне різноманіття скандалів на міській кухні, то травень вибухнув ними відразу з першого дня. Але зміст більшості з цих скандалів, залишився старим: казнокрадство та спроби знесення архітектурних пам’яток для незаконного будівництва.
«Каштан NEWS» вирішив нагадати найбільш гучні колотнечі травня.
Закатали в асфальт
У день колишнього свята солідарності трудящих столичні правоохоронці солідарно вручили підозри учасникам угруповання на чолі з директором «Київавтодору».
За даними слідства, впродовж останніх двох років між комунальною корпорацією «Київавтодор» та низкою комерційних структур було підписано угоди щодо капітального та поточного ремонтів автошляхів міста на загальну суму понад 185 мільйонів гривень.
Однак фігуранти справи підписували акти виконаних робіт, у яких були зазначені недостовірні відомості. Зокрема, всупереч вимогам тендерної документації змінили тип асфальтного покриття, що значно гірший за своїми якісними показниками, на деяких ділянках замість нових люків та зливових решіток встановили старі, які було раніше демонтовано.
Як встановили експерти, таким чином підрядники «вимили» з бюджету майже 10 мільйонів гривень.
Розмита труба
Ще один гучний скандал з витратами бюджетних коштів міста виник, можна сказати, випадково — його винесла на поверхню водогінна труба, яка двічі луснула – 14 і 15 травня біля ТРЦ «Оушен Плаза», рясно затопивши водою навколишню територію.
Цим зацікавилася столична прокуратура, яка відкрила кримінальне провадження за фактом систематичного прориву магістрального трубопроводу в цьому місці.
Наразі слідство встановило, що починаючи з 2019 року до теперішнього часу службовці КП «Київтеплоенерго» неодноразово здійснювали капітальну заміну магістрального трубопроводу та проводили гідравлічні випробування на вулиці Антоновича, але це все одно призводило до регулярних проривів та аварій у 2019, 2020, 2021 роках.
Досудове розслідування проводиться за фактом можливої розтрати бюджетних коштів під час капітальних ремонтів магістральних трубопроводів у Києві.
Пивоварня не потрібна
За сумною традицією, кожен місяць у Києві, незалежно від сезону, насичений «архітектурними» скандалами.
Цього разу мастила у вогонь додала система правосуддя. Зокрема, Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням скасував статус памʼятки архітектури для комплексу Пивоварні Шульца, які були зведені в середині XIX століття і знаходяться на Голосіївському проспекті, 8.
На їхньому місці благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Фонд національного добробуту Криму» хоче звести кримськотатарський культурно-освітній центр, у якому будуть школа, мечеть та культурно-діловий простір із музеєм, конференц-залою, кафе, гуртками і магазинами в національному стилі.
Справу за позовом забудовника слухали чомусь у закритому режимі, без участі інших зацікавлених сторін. У своїй аргументації позову його автор зазначав, що охоронний статус об’єкта суттєво обмежує права його власника. Ба, більше! На думку позивача, наказ про надання будівлям охоронного статусу мав підписувати не директор Департаменту охорони культурної спадщини, а… безпосередньо голова КМДА Віталій Кличко.
На переконання громадськості, такий формальний аргумент, який суд урахував, виносячи цю ухвалу, є дуже небезпечний. Оскільки ця справа може стати прецедентною для аналогічних рішень у подальшому. Адже за такою аналогією можна скасувати охоронний статус усіх пам’яток Києва.
Розправа з управою
У першій декаді травня небайдужі громадяни виявили, що невідомі на вулиці Січових Стрільців, 91, розпочали розбирати будинок колишньої Лук’янівської поліційної дільниці, який було збудовано 122 роки тому.
Ця споруда є історичною будівлею. Садиба має два поверхи, зведена з цегли в стилі неоренесансу, оздоблена декорованим візерунком цегляної кладки.
Як з’ясувала поліція, яка прибула за викликом на місце події, демонтажні будівельні роботи відбувалися без технічного паспорта об’єкта, відповідальних осіб та назви компанії, яка здійснює ці роботи.
Як стверджують захисники столичної старовини, наразі неможливо ідентифікувати, хто стоїть за будівельним самоуправством, бо відсутня будь-яка інформація про те, яка компанія проводить ці роботи, хто здійснює архітектурно-технічний нагляд. Тобто історія має суто кримінальний характер. Тож нею повинні займатися відповідні структури. Вони, на жаль, поки не поспішають це робити активно.
Старі мури хочуть замурувати
Не менш «продуктивно», ніж у попередньому випадку суд, попрацювала Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Вона відхилила історичну довідку для надання статусу памʼятки залишкам старовинних мурів палацу Розумовського, який було зведено 1790 року. Цей фундамент знайшли випадково в середені березня під час робіт на вулиці Івана Мазепи, 3В.
Як зазначив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, за словами учасника ради та колишньої очільниці Департаменту Ірини Черненко, надана Консультативній раді довідка на об’єкт не відповідає новому порядку обліку памʼяток та має суттєві недоліки. Зокрема, однією з пропозицій її доопрацювання було звернення в Український інститут національної пам’яті щодо ролі і значення Кирила Розумовського в історії України.
Водночас, на переконання автора довідки, професора археології Тимура Бобровського, такі посилання є маніпуляцією з метою ненадання статусу унікальному обʼєкту. Зокрема, в своєму виступі дослідник зауважив, що довідку було подано ще минулого місяця і жодних нарікань щодо її форми чи змісту в головного пам’яткоохоронного органу міста не було.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
