86
Мешканці навколишніх будинків багато років протестують проти спроб забудови унікальної зеленої зони
Літературний сквер (колишній Чкалівський) – одне із знакових місць історичного Києва. Розташований на розі вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського, він має майже столітню історію, тісно пов’язану з українською літературою XX століття. Біля скверу розташовано відразу три знакові будівлі, де за часів СРСР Спілка письменників розселяла літераторів: знаменитий Роліт (будинок «робітників літератури), письменницький будинок на вулиці Коцюбинського, 2, та будинок на вулиці Гончара, 52, де на перших двох поверхах розміщалося видавництво «Радянський письменник» (пізніше – «Український письменник»).
Завдяки такому географічному розташуванню, сквер неминуче став тим, чим він був протягом трьох чвертей століття – місцем прогулянок та зустрічей письменників, середовищем дискусій та обміну ідеями, своєрідним українським письменницьким Монмартром. Водночас він залишався унікальною зеленою зоною посеред центру Києва, де вартість квадратного метра нерухомості стартує від 2 000 доларів США.
Тому не дивно, що Літературний сквер є досить привабливим для забудовників. Як повідомив на початку січня цього року київський містозахисник Дмитро Перов, на території скверу вже розчистили від дерев ділянку під майбутній 12-поверховий ЖК.
Хто і на яких підставах намагається втиснути чергову висотку в унікальний сквер, розташований у буферній зоні Софії Київській – читайте в новому розслідуванні «Каштан NEWS».
ЖК, паркінг, офісний центр
Історія спроб забудови Літературного скверу (тоді ще скверу Чкалова) розпочалася 2004 року, коли розташований поруч Інститут геологічних наук НАН України отримав від Київради земельну ділянку на вулиці Олеся Гончара, 55-Б. Ділянка за кадастровим номером 8000000000:88:055:0011 мала площу 0,32 га і призначалася «для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд інституту».
Однак замість обслуговування адміністративних будівель та споруд, Інститут вирішив віддати ділянку забудовнику ТОВ «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь» в обмін на частину квартир у майбутній новобудові. У березні 2005 року «Оболонь» уклала з Київрадою договір про оренду ще двох сусідніх ділянок за адресою вулиця Богдана Хмельницького, 80-Б. Ці ділянки, розташовані впритул до скверу, призначалися для будівництва житлового будинку з паркінгом.
Місцеві мешканці небезпідставно підозрювали, що частина скверу таким чином перетвориться на будівельний майданчик та прибудинкову територію, і почали протестувати проти майбутньої забудови. Зі свого боку, компанія «МЖК «Оболонь» з будівництвом не квапилася і передала свої ділянки в суборенду забудовникові ТОВ «Ділайвест».
«Ділайвест», у свою чергу, вирішив будувати на ділянці Олеся Гончара, 55-Б офісний центр – відповідний дозвіл компанії видала столична Інспекція Держархбудконтролю в лютому 2009 року. Таким чином, Літературний сквер мав опинитися в оточенні відразу двох новобудов – офісного центру та ЖК з паркінгом.
Будівництво на Гончара, 55-Б, розпочалося у другій половині 2016 року і відразу спричинило суспільний скандал. Громадські протести призвели до того, що навесні 2017 року Міністерство культури обстежило ділянку та видало припис про зупинення будівельних робіт, оскільки забудовник не погодив з Мінкультом історико-містобудівне обґрунтування та проєктну документацію. Справа в тому, що роботи велися впритул до будівлі Інституту геології, який є архітектурною пам’яткою місцевого значення «Будинок Київського відділення Російського технічного товариства, 1911-1914 рр.».
Інститут почав оскаржувати припис у суді, але двічі програв: суди першої та апеляційної інстанції відмовилися визнавати рішення Мінкульту протиправним. Крім того, під час судових процесів з’ясувалося, що попереднє історико-містобудівне обґрунтування, видане у 2005 році, дозволяло зводити на Гончара, 55-Б, 12-поверхову будівлю максимальною висотою 47 метрів, а у 2017 ТОВ «Ділайвест» подало на погодження Мінкульту обґрунтування на 17-поверхівку заввишки 67 метрів.
Утім у лютому 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду скасував рішення обох попередніх інстанцій. У ВС вирішили, що подання обґрунтування на 17-поверхівку ще не означає, що забудовник дійсно вирішив міняти раніше узгоджені параметри, які передбачали будівництво лише на 12 поверхів.
Однак влітку 2021 року будівництво знову було призупинено – цього разу на підставі припису Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Причиною припису стало те, що забудовник не отримав погодження від Департаменту, незважаючи на те, що будівництво велося в центральному історичному ареалі Києва.
І знову Інститут разом із забудовниками успішно оскаржив заборону на будівництво: 26 вересня 2022 року скандальний ОАСК визнав дії Департаменту охорони культурної спадщини протиправними, тож припис було скасовано.
Схожа історія (хіба що з меншою кількістю ітерацій) відбувалася з сусідніми ділянками на Богдана Хмельницького, 80-Б, де «Ділайвест» збирається збудувати ЖК із паркінгом. Нагадаємо, що компанія діє на правах на правах суборендаря ділянок, які ТОВ «МЖК «Оболонь» отримало в оренду від Київради ще в березні 2005 року. Однак після того, як громадськість обурилася будівництвом, Київрада у липні 2020 року ухвалила в першому читанні рішення про розірвання договору оренди. Щоправда, далі першого читання справа не пішла, тому «Оболонь» та «Ділайвест» залишилися при своїх.
Кому вигідно
А тепер розглянемо, хто стоїть за компаніями, які вже два десятиліття поспіль намагаються накласти руку на ділянки в буферній зоні Софії Київської, розташовані фактично на території історичного письменницького скверу.
За даними Opendatabot, директором ТОВ «МЖК «Оболонь» є Олександр Антонов, брат колишнього голови Оболонської РДА та очільника Оболонської районної організації нині забороненої Партії регіонів Василя Антонова. Також Василь Антонов є співзасновником «МЖК «Оболонь» з найбільшою долею – 20 відсотків. Крім того, Василь та Олександр Антонови разом з іншими співвласниками «Оболоні» – Євгенією Качкалдою та Сергієм Діденком – володіють фінансовою компанією «Прімінвест», яка продає новобудови від «МЖК «Оболонь».
ТОВ «МЖК «Оболонь» має відношення і до іншого недавнього будівельного скандалу: вона володіє ділянкою на вулиці Родимцева, біля Голосіївського парку. Як пише «Хмарочос», раніше ця ділянка належала Національному університету біоресурсів і природокористування, але в 2004 році була передана в оренду «Оболоні». Зараз суборендар ТОВ «Голосіївські вежі» за участі підрядника ТОВ «СітіБуд» будує на ній ЖК з двох 24-поверхівок, незважаючи на спротив місцевих мешканців.
Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Ділайвест» (через кіпрську компанію «Sparenton Limited») є Юлія Харченко. У числі бенефіціарів самої Sparenton Limited, за даними «Наших грошей», є також Едуард Тананаєв та чинна депутатка Київради, членкиня фракції «Батьківщина» Богдана Тимощук. Крім того, раніше Тимощук значилася бенефіціаром і ТОВ «Ділайвест» – до того, як ним стала Юлія Харченко.
«Sparenton Limited» також є засновником ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» і ТОВ «Датоліт», пов’язаних із Владиславою Молчановою, співзасновницею однієї з найскандальніших компаній-забудовників – «Столиця Груп», яка, зокрема, «прославився» засипанням каналу в екопарку «Осокорки».
Культурний протест
А тепер повернемося до забудови Літературного скверу. Як вже було сказано, київська громадськість, зокрема літератори, неодноразово виступали проти перетворення зеленої зони на будівельний майданчик для висоток. Однак їхнє прохання не чують. Тож на початку лютого 2024 року письменники та поети направили на ім’я Віталія Кличка відкритий лист за підписом голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського.
«Забудовник «Ділайвест» і МЖК «Оболонь», не згірше ворогів скориставшись складною воєнною ситуацією в країні, знов намагаються захопити територію Літературного скверу, що рівнозначно знищенню унікальної локації історичної та культурної пам’яті. Кияни і творчі спілки України обурені такою нахабною і варварською поведінкою будівельного бізнесу щодо духовних та історичних цінностей, які належать не тільки Києву, а всій Україні» – йдеться в листі.
Також проти незаконної забудови скверу виступили мешканці будинку № 52 на вулиці Олеся Гончара – у тому числі лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Петро Перебийніс, лауреат літературної премії імені Лесі Українки Анатолій Качан, заслужений діяч мистецтв Микола Луків, письменники Павло Щегельський, Раїса Харитонова та інші.
«Літературний сквер – це своєрідний культурний центр і єдина зелена зона з рідкісними породами дерев і рослин. У всіх столицях Європи центр міста зберігається у первозданному вигляді, та на жаль, це не стосується нас. Чи не час припинити вже судово-юридичну тяганину і зважити на громадські запити та бажання киян? Маємо сподівання, що здоровий глузд і зрештою моральність та етика переважать меркантильні наміри новітніх варварів», – підкреслили письменники.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
