Київська міська військова адміністрація (КМВА) розглядає можливість введення обмежень на встановлення наметів у столичній підземці під час повітряних тривог, спричинених російськими атаками. Це викликано проблемою дефіциту простору для всіх, хто потребує укриття. Відповідна петиція пропонує запровадити штраф у розмірі 5 тисяч гривень за використання громіздких речей, які займають значну площу.
Київська міська військова адміністрація (КМВА) може ввести заборону на використання наметів особами, які перебувають у метрополітені під час ракетно-дронових атак росії на столицю. Про це 2 червня повідомила речниця відомства Катерина Поп в ефірі одного з українських телеканалів, як передає УНН.
За її словами, в нічні години під час повітряної тривоги у підземці виникає проблема з браком вільного простору, оскільки частина відвідувачів встановлює намети, що ускладнює доступ до укриття для інших громадян.
Стосовно місткості, то, як ви знаєте, метрополітен – це транспортна і критична інфраструктура. Важко … говорити про збільшення місткості метрополітену. Але, зважаючи на потребу, доцільно поспілкуватись саме з керівництвом київського метрополітену та дослідити таку можливість. Або (внести – ред.) певні якісь оптимальні обмеження для комфортності всіх мешканців, які переміщаються до метрополітену
– сказала Катерина Поп.
Деталі
Речниця КМВА додала, що проблема нестачі місць у київській підземці, яка вночі функціонує як сховище, є актуальною та може бути винесена на громадські обговорення.
Крім того, Катерина Поп звернулася до мешканців та гостей столиці із закликом проявляти повагу до інших людей, які перебувають у сховищах під час нічних обстрілів, та враховувати їхній комфорт.
Потрібно максимально (поводитися – ред.) толерантно, для того, щоб більше людей могли знайти собі місце під час повітряної тривоги та бути в безпеці
– наголосила спікерка КМВА.
Попередні події
У ніч на 2 травня 2026 року, під час російської ракетно-дронової атаки на Україну, київський метрополітен став прихистком для рекордної кількості людей – 41 тисячі киян та гостей міста.
Через те, що на платформах станцій розмістили громіздкі намети, матраци та навіть розкладачки, місця стало не вистачати. Між людьми почали виникати конфлікти.
Багато користувачів соціальних мереж поділилися своїми враженнями від ночі в метро та поведінкою інших відвідувачів сховища:
- “Тим, хто приходить з наметами, має бути заборонений вхід у метро. Або хай впускають до себе щонайменше трьох (людей – ред.), або хай йдуть геть. Треба створювати петицію”.
- “Жінка порізала чоловікові (намет – ред.), бо він зайняв її постійне місце, де до нього завжди лежало четверо людей”.
- “Мешканці Києва, Шевченківського району (ст. м. Дорогожичі) змушені стояти в метро понад годину під час масштабних обстрілів, рятуючи себе та своїх дітей”.
- “Всі прийшли з ( наметами – ред.) величезних розмірів, зайняли купу місць, де могли б ще сісти люди й (врятувати – ред.) собі життя”.
- “Я розумію, намети в метро – це дуже зручно, але якщо це намет, який займає вже половину метро, – це вже не зовсім зручно, правда?”.
- “Намети – це жах. Їх використання слід заборонити”.
Штраф 5 тисяч та конфіскація: у Києві ініційовано петицію проти наметів у метро
2 червня на сайті електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано документ, який вимагає заборонити використання туристичних наметів, надувних ліжок та великогабаритних матраців на станціях метро під час повітряних тривог. Метою є забезпечення максимальної місткості сховищ.
Авторка петиції №14277, Наталя Тиц, вимагає від міської влади вжити наступних заходів:
- запровадити офіційну заборону на розгортання туристичних наметів, надувних ліжок, матраців та інших великогабаритних предметів для сну, що обмежують корисну площу платформ і проходів метро під час тривог;
- встановити адміністративну відповідальність за порушення цієї норми у вигляді штрафу в розмірі 5 000 гривень (приблизно 125 доларів США) з можливою конфіскацією зазначеного майна;
- покласти на працівників поліції та чергових по станціях обов’язок постійного контролю, оперативного виявлення порушників, вимагання згортання таких предметів та складання відповідних адміністративних протоколів.
Площа, яку займає один такий намет чи матрац (де перебуває лише 1-2 особи), могла б вмістити від 4 до 10 осіб у сидячому положенні, забезпечуючи відносну безпеку та комфорт. Через егоїстичне використання простору, іншим мешканцям, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям, бракує місця
– обґрунтовує свої вимоги авторка петиції.
Після рекордної ночі в метро: київська влада розглядає заборону наметів в укриттях
Депутатка Київради Ксенія Семенова висловлює думку, що в ситуації з наметами у метро винна не стільки громадяни, які принесли їх до сховища, скільки міська влада, яка за п’ять років повномасштабного вторгнення росії в Україну не облаштувала для киян та гостей столиці достатньо безпечних та комфортних укриттів.
Чому почалися сварки в метро за місця під час тривоги? Місто за всі роки війни не побудувало жодного нового укриття, сподіваючись, що всі, кому дуже треба, і в метро влізуть
– зауважила Семенова.
Вона також підкреслила, що керівництво метрополітену не доклало зусиль для вирішення цієї проблеми.
“Метрополітен навіть не спробував організувати простір на період нічних атак. Отже, простір організовують самі люди за принципом: хто перший встиг, той і зайняв”, – додала депутатка Київради.
Намети, матраци та конфлікти за місце: як планується впорядкувати укриття в метро
На офіційній сторінці КП “Київський метрополітен” у соціальній мережі Facebook було зазначено, що підземка цієї ночі прийняла рекордну кількість пасажирів – 41 тисячу, з яких 4,5 тисячі – діти.
Крім того, до пасажирів метрополітену та всіх, хто користується підземкою як сховищем, було звернення.
Під час тривалих повітряних тривог, коли на станціях метро одночасно укриваються десятки тисяч людей, важливо дбати не лише про власний комфорт, а й про безпеку та зручність інших. Платформи станцій мають обмежений розмір, тому його необхідно використовувати раціонально, щоб місця вистачило всім. Також до укриття не варто приносити громіздкі речі, які можуть перешкоджати вільному пересуванню пасажирів
– йдеться у повідомленні представників КП “Київський метрополітен”.
Крім того, громадян нагадали про ризики порушення правил безпеки під час можливої евакуації, які можуть виникнути через розміщення габаритних матраців та наметів.
Важливо забезпечувати шляхи евакуації. У разі виникнення позаштатної ситуації прохід має залишатися відкритим для безпечного та оперативного переміщення людей. Намети можуть суттєво ускладнювати використання евакуаційних шляхів
– наголосили представники підприємства у дописі.
Рекомендації для користувачів метрополітену під час повітряної тривоги
Представники київського метрополітену надали громадянам, які використовують підземку як сховище, кілька рекомендацій щодо поведінки.
Для того, щоб залишитися у підземці на ніч, необхідно:
- прибути на станцію до її закриття для входу (детальний графік роботи кожної станції доступний за посиланням у коментарях);
- повідомити працівників метро та поліції про намір залишитися на всю ніч;
- спуститися на платформу. Працівники станції нададуть поради щодо кращого місця для розміщення.
Для забезпечення безпечного та комфортного перебування на станціях у нічний час, усім відвідувачам рекомендується мати з собою:
- теплі речі, ковдри та каремати, враховуючи, що середня температура в укритті становить 17–18°C, а також можливі протяги через наявність тунелів та інших підземних приміщень;
- індивідуальні медикаменти та пляшку з водою;
- засоби особистої гігієни (вологі та сухі серветки);
- для власників домашніх тварин – пелюшки та пакети для відходів.
Громадян також закликали за можливості обирати для укриття центральні станції метрополітену, де під час повітряної тривоги перебуває менше людей.
Нагадаємо
У ніч на 2 червня росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, використавши 73 ракети різних типів та 656 ударних безпілотників. Основний удар припав на Київ, також під обстрілами опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони. Внаслідок атаки загинуло понад 10 осіб, понад 100 отримали поранення.
За даними Повітряних сил, загалом радіотехнічні війська зафіксували 729 дронів та ракет, якими агресор атакував країну. Російські війська застосували 8 протикорабельних ракет 3М22 “Циркон”, 33 балістичні ракети “Іскандер-М”, 27 крилатих ракет Х-101, 5 крилатих ракет “Калібр”, а також 656 ударних БпЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас”, баражуючих боєприпасів “Бандероль” та дронів-імітаторів типу “Пародія”.
Порада від Топ новини України:
Ця новина є важливою для мешканців Києва, оскільки вона стосується правил безпеки та комфорту під час перебування в метро під час повітряних тривог, а також ініціатив щодо впорядкування простору в укриттях.
Оригінал статті: unn.ua