Розгалужувачі, зарядні пристрої, газові резервуари: Рятувальники застерегли про найбільш ризиковані пристрої в період відключень електроенергії

З початку року констатовано понад 1200 займань внаслідок несправностей в електромережах. Служба порятунку акцентує увагу на ризиках застосування неліцензованих пристроїв та перевантаження електромереж.

Трійники, павербанки, газові балони: ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів

Працівники ДСНС повідомляють: зважаючи на перебої в електропостачанні, українці все частіше намагаються отримати тепло та освітлення імпровізованими засобами, що призводить до катастроф. 

Лише з початку поточного року у відомстві зафіксували більше тисячі пожеж через несправності в роботі електромереж та електроприладів. Про найбільш поширені ризики та правила безпеки фахівці ДСНС розповіли під час прес-конференції для громадян, повідомляє УНН.

Загоряння через електрику: статистика та типові помилки

Представник Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС України Владислав Багнюк підкреслив, що проблема набула значного поширення.

“На жаль, від початку року (зафіксовано, — ред.) вже понад 1200 випадків, коли виникали загоряння внаслідок саме аварійних режимів функціонування електромережі або електропристроїв”, — зазначив Багнюк.  

За його словами, в багатьох випадках причиною було або використання несертифікованих приладів, або небезпечна “модернізація” старих приладів самостійно.

Саморобні подовжувачі та “трійники” під навантаженням

Окремо рятувальники звернули увагу на саморобні подовжувачі. Як приклад, продемонстрували подовжувач, який не був сертифікований.

Представник  ДСНС наголосив: усе, що не має сертифікації або має пошкоджену ізоляцію, краще одразу вилучити з використання, а не чекати першого короткого замикання.

Інша типова ситуація трапляється після відновлення подачі електроенергії, коли люди намагаються одночасно зарядити максимальну кількість техніки. Служба порятунку нагадує: підключати багато приладів одночасно в одну й ту саму розетку не можна – це призведе до перевантаження системи.

Павербанки та акумулятори: чому в будь-який момент вони можуть вибухнути

Під час блекаутів збільшується і кількість ризиків, пов’язаних із павербанками та акумуляторами. За словами представника ДСНС, небезпечно використовувати батареї, які мають ознаки деформації. Такі пристрої, підкреслив він, будь-коли можуть просто вибухнути.

Кип’ятильники та чайники: за яких умов ними можна користуватися 

Подібні правила стосуються і побутових пристроїв для нагрівання води. Рятувальники відзначили, що для менш потужних зарядних станцій люди іноді обирають кип’ятильники, однак тут теж діє просте правило: якщо прилад пошкоджено, в жодному випадку його не використовуємо.

Що робити, якщо виникла пожежа: правильний порядок дій

У випадку пожежі насамперед потрібно викликати службу порятунку. 

“Якомога швидше, необхідно зателефонувати до служби за номером 101 або 112”, —  акцентував увагу представник ДСНС.

Він додав важливу деталь: першим трубку має покласти той, хто приймає дзвінок у постраждалої людини. 

За можливості, якщо немає сильного задимлення, можна спробувати ліквідувати загоряння первинними засобами, але з обмеженнями. 

Представник служби наголосив: електроприлади під напругою ми водою не гасимо. Замість цього можна використати вогнегасник і діяти згідно з інструкцією.

“Ми виймаємо чеку, направляємо вогнегасник на осередок (загоряння, — ред.) і натискаємо”. 

Якщо ж задимлення значне, рятувальники радять покинути приміщення, вийти в безпечне місце й чекати на прибуття вогнеборців. 

Крім того, у ДСНС радять потурбуватися про те, щоб підрозділи могли без перешкод дістатися до місця виклику. Адже, якщо є зачинені двері, кодові замки, ворота, то вони стануть перешкодою для рятувальників, які прибули на місце інциденту. 

Газові пальники та балони: тільки для приготування їжі та з провітрюванням

У профільному відомстві окремо попереджають українців про газові пальники з балонами, які іноді застосовують як альтернативне джерело тепла. Рятувальники наголошують: такі пристрої можна використовувати виключно для того, щоб розігріти їжу, і лише  на відкритому повітрі. Застосовувати їх для обігріву приміщення категорично заборонено, оскільки є ризик вибуху: тепло передається на балон, газ всередині розширюється і може здетонувати. 

Для безпечного використання рекомендують купувати тільки сертифіковані пальники та дотримуватися інструкції. 

Також важлива герметичність з’єднання. Перевірити її можна простим способом.

“Банально: мильний розчин. Змащуємо місця з’єднання балона. За відсутності бульбашок,  з’єднання вважається герметичним і можна діяти за інструкцією”,— радять рятувальники. 

Чому не можна ставити балон на електроплиту

Окрема небезпечна практика, яку фіксують рятувальники, це розміщення балона на електроплиті. У ДСНС пояснили прямий сценарій аварії: коли електропостачання буде відновлено, плита почне нагріватися і цей газовий балон просто вибухне. Тому балони та пальники слід тримати подалі від джерел тепла та в місцях, недоступних для дітей.

“Тихий вбивця” – чадний газ і генератори

Рятувальники нагадують і про отруєння монооксидом вуглецю. 

“Недаремно кажуть, що чадний газ — це тихий вбивця”, — зазначив представник ДСНС, пояснюючи, що речовина не має ані кольору, ані запаху. 

За його словами, монооксид вуглецю активніше зв’язується з гемоглобіном, ніж кисень, через що організм не отримує критично важливий газ і людина може втратити свідомість, а без надання допомоги можливі навіть летальні випадки. Тому при будь-якому горінні необхідне провітрювання. 

Окремо рятувальники  згадали про генератори. Наголошують: їх необхідно встановлювати виключно на відкритому повітрі, на відстані шести та більше метрів. 

“У жодному разі не можна встановлювати на відкритих балконах, в підвалах”, — застерегли в ДСНС, додаючи, що вже реєструвалися випадки смертей через ігнорування цих правил.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *