Україна взяла на себе зобов’язання вдосконалити процес обрання Генпрокурора згідно з європейськими нормами, однак проведення конкурсу не є обов’язковим. У економічно розвинених державах Європи призначення Генпрокурора здійснюється урядом або президентом.
Євроінтеграція України неминуче передбачає великі законодавчі зміни та пристосування до європейського досвіду. Однак у певних обговореннях дедалі частіше постає питання: чи дійсно ми впроваджуємо європейський досвід, чи створюємо свої власні гібридні моделі, яких в Європі не існує, повідомляє УНН.
Одне з таких обговорень стосується питання призначення і звільнення Генерального прокурора України.
Останнім часом група реформаторів із громадського сектору наполегливо стверджує: Генерального прокурора потрібно обирати на конкурсних засадах за участі активістів, посилаючись на “найкращий європейський досвід”. Але чи так це насправді?
Що конкретно зобов’язалася зробити Україна
Експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький нагадує, що 11 грудня 2025 року було прийнято спільну заяву Єврокомісара з питань розширення та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Один із пунктів цього документа звучить наступним чином: “Здійснити всебічний перегляд процесу вибору та усунення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до кращих європейських норм”.
Отже, за словами експрокурора, у заяві відсутня будь-яка згадка про конкурс. Вона також не визначає, що саме слід вважати “найкращим європейським досвідом”. Однак саме на основі цього формулювання сформувався політичний наратив: в Україні має бути конкурс на посаду Генпрокурора.
А що ж насправді являє собою “краща європейська практика”?
Броневицький наводить справжні європейські практики економічно розвинених країн, системи яких вважаються взірцевими.
За сукупністю критеріїв (номінальний ВВП, ВВП на душу населення, ВВП за ПКС, ІЛР) до п’ятірки лідерів європейських країн входять: Німеччина, Швейцарія, Франція, Велика Британія, Швеція. І ось як у цих державах призначають Генерального прокурора, розповідає Броневицький.
Німеччина: кандидатуру пропонує Федеральний міністр юстиції, призначає Федеральний президент.
Швейцарія: Генерального прокурора обирає Федеральні збори (об’єднане засідання обох палат парламенту).
Франція: кандидатуру висуває міністр юстиції, призначає президент Республіки.
Велика Британія: призначає прем’єр-міністр, формально затверджує монарх.
Швеція: призначення проводить уряд.
Жодна з цих держав не організовує конкурс.
І це не “відхилення від норм”, а європейська норма як така.
То в чому ж річ?
Проблема не в Європі. Проблема в тлумаченнях. Як влучно підкреслив народний депутат Сергій Власенко, Конституція України чітко визначає порядок призначення Генерального прокурора.
У нашій Конституції зазначено, що кандидатуру Генерального прокурора пропонує Президент України за згодою з Верховною Радою. Все. Жодних конкурсів немає
– зауважує він.
Власенко також із сумнівом ставиться до самої ідеї конкурсів у теперішньому вигляді.
За останні декілька років ми побачили, що ці конкурси часто скидаються на фікцію. Заздалегідь відомі переможці, маніпуляції під час процедур
– заявляє нардеп, голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань ймовірної корупції в правоохоронній та судовій системах.
Як приклад він навів конкурси до апеляційних адміністративних судів, де, за інформацією Тимчасової слідчої комісії, серед лідерів опинилися діючі члени Вищої ради правосуддя, родичі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і співробітники самих конкурсних органів.
Конституція: ще один суттєвий аргумент
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимир Ватрас підкреслює, що зміни до Конституції в частині процесу обрання Генерального прокурора – не заплановані.
Посада Генерального прокурора є конституційною. Зміни до Конституції в умовах воєнного стану є неможливими
– стверджує парламентарій.
Крім того, за його словами, парламент на даний момент не має жодних намірів змінювати процес призначення Генпрокурора, а зауважень до чинного керівника прокуратури у депутатів немає.