У Київському слідчому ізоляторі виявлено критичну нестачу захисних споруд, здатних вмістити 3000 осіб. Будівництво нових укриттів унеможливе через повну відсутність вільної території.
Київський слідчий ізолятор не має належних захисних споруд цивільного захисту, які б могли гарантувати безпеку 3000 осіб, що перебувають на його території, включно з персоналом, під час повітряних тривог або російських ракетних атак. Створення нових сховищ або протирадіаційних укриттів на нинішній території установи є неможливим через катастрофічну нестачу вільного простору. Цю інформацію підтвердили у Департаменті з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, відповідаючи на запит інформаційного агентства УНН.
Київський СІЗО: критичний дефіцит укриттів на 3 тисячі осіб
Представники Департаменту констатували повну відсутність на території СІЗО будь-яких споруд, придатних для використання як укриття під час обстрілів. Йдеться про спеціально облаштовані сховища або інші безпечні приміщення. У офіційній відповіді, підписаній начальницею Управління документального та адміністративно-господарського забезпечення Оленою Левкович, зазначається:
Державна установа “Київський слідчий ізолятор” не має жодного об’єкта з фонду захисних споруд цивільного захисту.
– йдеться у документі.
Згідно з даними Департаменту, для забезпечення безпеки ув’язнених, осіб під вартою та персоналу, необхідно збудувати нові захисні споруди загальною місткістю 3000 осіб. Проте, як пояснили у відомстві, обмежений простір на території СІЗО робить будівництво таких об’єктів або встановлення модульних укриттів технічно нездійсненним.
Наявна потреба у створенні нових захисних споруд цивільного захисту сукупною місткістю 3000 осіб, однак, через фізичну відсутність вільних площ на території установи, спорудження таких об’єктів та монтаж модульних укриттів наразі унеможливлене.
– пояснює відповідь на запит.
Підвали непридатні, новим сховищам бракує місця
Територію Київського СІЗО неодноразово обстежували з метою пошуку потенційних місць для будівництва нових укриттів чи встановлення модульних конструкцій. Особливу увагу приділили підвалам, цокольним поверхам та підземним комунікаціям. Ці огляди, зокрема, проводилися 10 вересня 2025 року за участі представників районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Києві, а також представників Державної кримінально-виконавчої служби.
За результатами проведених обстежень, наявні підвальні та цокольні приміщення, а також підземні переходи, не були рекомендовані для використання як найпростіші укриття. Їх також не запропонували включити до загального фонду захисних споруд.
У Департаменті наголосили, що проблема полягає не лише у незадовільному стані існуючих приміщень, а й у самій конфігурації території установи. Стислі відстані між будівлями та корпусами унеможливлюють розміщення модульних укриттів або будівництво нових захисних інженерних споруд.
Заходи безпеки у Київському СІЗО:
Незважаючи на відсутність спеціалізованих укриттів, Департамент запевняє, що кожна установа виконання покарань чи слідчий ізолятор зобов’язана розробляти внутрішній порядок дій персоналу під час повітряних тривог. Ці процедури інтегруються в плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, але їхні деталі суттєво відрізняються для кожної установи. Як пояснює Департамент, специфіка кожного СІЗО, наявність потенційних сховищ, чисельність персоналу та ув’язнених – усі ці фактори впливають на розробку індивідуальних алгоритмів.
Вказаний алгоритм, залежно від конструктивних особливостей установ, місць розташування укриттів, планового наповнення тощо, є унікальним і не має типового характеру.
– уточнила Олена Левкович у відповіді для УНН.
Безпека Київського СІЗО: чому деталі тримаються у секреті
Департамент утримується від надання публічної інформації щодо конкретних алгоритмів дій персоналу СІЗО в умовах реальної загрози. Таке рішення обґрунтовується міркуваннями безпеки, адже чинні внутрішні норми класифікують порядок дій персоналу під час надзвичайних ситуацій як службову інформацію.
У відомстві зазначають, що розголошення цієї інформації може створити додаткові ризики для безпеки установ. Наголошується:
Обмеження доступу до інформації про розташування об’єктів, дані щодо критичної інфраструктури, а також алгоритми реагування, суттєво ускладнює завдання ворога щодо їх ураження або дезорганізації роботи.
– зазначила начальниця Управління документального та адміністративно-господарського забезпечення.
Крім того, нагадується, що посадові особи пенітенціарної системи несуть пряму відповідальність за забезпечення безпеки всіх осіб, які перебувають на території слідчих ізоляторів та установ виконання покарань.
Важливо пам’ятати:
Київський слідчий ізолятор розташований у районі столиці, який від самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну систематично зазнає ракетних обстрілів та атак дронами.
Наприклад, у ніч на 24 травня, після чергового ракетного удару, були зафіксовані пошкодження торговельного центру, ринку, закладу швидкого харчування та станції метро. Понад 70 мешканців міста отримали поранення, серед цивільного населення є загиблі.
Порада від Топ новини України:
Відсутність належних укриттів у ключових установах, таких як СІЗО, становить серйозний виклик для забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, що потребує системних рішень та уваги з боку відповідальних органів.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua