Переможниця «Неймовірних дуетів» iSKra: Працюю в офісі, а гроші вкладаю у творчість

Підпишіться на нас в Google додати зараз

iSKra, переможниця шоу “Неймовірні дуети”, святкує день народження 4 липня. Артистка активно працює над новими композиціями та прагне міцно зайняти своє місце в українському шоу-бізнесі. Втім, її інтереси не обмежуються лише музикою.

Цього року 23-річна Олександра Клименко завершила навчання у Національному медичному університеті Богомольця, здобувши диплом лікаря. Перед iSKra стоять дві амбітні цілі — стати відомою виконавицею та кваліфікованим медиком. Про це ми й поспілкувалися з артисткою напередодні її особистого свята.

– На початку червня ви представили кліп на пісню «Вишеньки-черешеньки». Як виникла ідея створити такий ностальгійний сингл та чому вибір припав саме на цей вірш Лесі Українки?

– У шкільні роки вірш “Вишеньки-черешеньки” був моїм улюбленим. Досі пам’ятаю, як стояла перед класом і декламувала його. Ці два рядки часто спливали в моїх спогадах. І в якийсь момент я подумала: «Ого, з цього можна зробити чудову пісню». Моєю метою було створити легку композицію, яка б легко запам’ятовувалася. Мені хотілося повернути слухачів у дитинство, у той час, коли починаються літні канікули, ти приїжджаєш до бабусі з дідусем у маленьке містечко, і єдине бажання — поласувати полуницею прямо з грядки.

У дитинстві бабуся часто готувала мені вареники з полуницею або вишнею, а після сніданку я вирушала гратися з друзями, каталася на велосипеді та грала в м’яч. Відеоробота до пісні була створена з використанням моїх дитячих відео не випадково. Я схильна до ностальгії, тому часто із задоволенням переглядаю свої архівні фото та відео.

Маленька Олександра на обкладинці пісні «Вишеньки-черешеньки». Фото: пресслужба

– В інтернеті немає точної інформації про місце вашого народження. Розкажіть, яким ви запам’ятали своє дитинство?

– Я народилася в невеликому місті Миронівка, що на Київщині. Коли мені виповнилося шість років, ми разом із родиною переїхали до Києва. Саме в українській столиці відбулося моє становлення як особистості. Попри музичну кар’єру та життя у Києві, я часто відвідую Миронівку, де на мене чекають бабуся, дідусь та найкраща подруга. Намагаюся навідуватися раз на місяць. Ми збираємося всією родиною за великим столом, бабуся готує свої найсмачніші страви. Після вечері ми завжди ділимося своїми успіхами та переживаннями. Це наша сімейна традиція.

З родичами, які проживають у Латвії, через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення, на жаль, бачимося не так часто. Проте ми підтримуємо зв’язок через месенджери та соціальні мережі. Зі своїм дядьком я бачилася у 2023 році, коли брала участь у вокальному конкурсі «Голос країни». Тоді зйомки проходили у Варшаві, і він спеціально приїхав на кілька днів, щоб підтримати мене своїм присутністю.

“Дуже засмучуюся, коли пісня не знаходить відгуку”

– У 2024 році ви здобули перемогу у шоу “Неймовірні дуети”. Які переваги та недоліки принесла вам популярність?

– З переваг — це, безперечно, впізнаваність. Нещодавно, коли я зайшла до одного закладу, офіціант мене впізнав і презентував тістечко. Мені було надзвичайно приємно. Люди підходять на вулиці, дехто пише в Instagram: “Ой, я їхав з вами разом у метро. Ви маєте чудовий вигляд”. Артистам дуже важливий такий обмін енергією зі своєю аудиторією, це слугує потужним стимулом.

З недоліків — це, мабуть, величезна відповідальність, навіть не стільки відповідальність, скільки тиск з боку громадськості, адже люди очікують, що я якомога частіше випускатиму нові композиції. Часом бракує сил та ресурсів. Наприклад, нещодавно я пережила таке емоційне перевантаження, що не змогла написати жодної пісні. Я хвилювалася, що люди можуть розчаруватися в мені, але мені вдалося зібратися, і поступово все почало налагоджуватися.

– Після перемоги на шоу, в інтерв’ю нашому виданню, ви згадували, що можете написати Меловіну о першій ночі, і він завжди відповість. Чи підтримуєте ви зв’язок досі?

– Він нещодавно запрошував мене на свій сольний концерт, де ми виконували нашу спільну пісню “Обиратиму себе”. Ми не спілкуємося щодня, але підтримуємо контакт як колеги по музичній індустрії.

– Ваша спільна пісня з Меловіном “Обиратиму себе” має майже 10 мільйонів переглядів на YouTube. Чи засмучуєтеся через те, що ваші наступні композиції не здобули такої ж популярності? Чи ставите собі завищені вимоги, прагнучи створити хіт, який “вистрілить” аналогічно?

– Звісно, я дуже засмучуюся, коли пісня не знаходить широкого відгуку, і руки опускаються. Але потім згадую, через що я пройшла, скільки досягнень маю за плечима. Зокрема, пісня “Твоє право” за пів року здобула понад 200 000 прослуховувань на YouTube Music. Це для мене значна перемога. У разі невдач мене підтримує моя родина, моя команда та шанувальники. У такі складні моменти вони завжди знаходять потрібні слова: “Боже, дякую, ваша пісня мене надихнула”, “Ваша пісня допомогла мені пережити важкий період”, “Ваша пісня повернула мене в дитинство”. І це мене надихає; якщо люди пишуть мені, це означає, що я рухаюся у правильному напрямку.

“Хотіла взяти участь у Нацвідборі, але не було пісні”

– Багато молодих виконавців беруть участь у Національному відборі, щоб ще гучніше заявити про себе. Чи є у вас прагнення підкорити сцену Євробачення?

– Я прагну потрапити на Національний відбір не лише для того, щоб представити свій проєкт широкій аудиторії, а й для того, щоб попрацювати з висококваліфікованими фахівцями. Минулого року я також розглядала можливість участі у нацвідборі, але мені бракувало тієї самої, ідеальної пісні. Мені важливо продемонструвати високий рівень, навіть на етапі демо-запису, і показати, що я не просто випадковий учасник, а прагну закріпитися в українському шоу-бізнесі. Дуже важливо віддавати роботі всього себе на 100%.

– З ким із українських виконавців ви б хотіли заспівати у дуеті?

– Я б з величезним задоволенням хотіла створити дует з Володимиром Дантесом та з CHEEV. Мені надзвичайно подобається творчість цих артистів. На жаль, я не знайома з ними особисто, але складається враження, що вони чудові, відкриті, дотепні, талановиті та професійні особистості. У машині я з радістю слухаю їхні композиції. Поки що співпрацю з виконавицями не розглядаю, мені більше імпонує поєднання чоловічого та жіночого вокалу.

– Чи вдається вам зараз заробляти достатньо на музиці, щоб творчість повністю забезпечувала вас? Чи доводиться шукати інші джерела фінансування?

– Це доволі болюче питання, адже музика вимагає значних інвестицій. У мене є додаткове джерело доходу: я працюю в офісі, і ці кошти спрямовую на свою творчість. Наприклад, дуетна композиція з Нікітою Кісельовим «Кайся» приносить певний дохід, хоча поки що й невеликі суми. Я прагну до того, щоб музика стала моїм основним джерелом прибутку.

– Ви закінчили університет ім. Богомольця. Чи плануєте працювати у медичній сфері?

– Вступ до медичного університету був моїм усвідомленим рішенням; я мріяла стати лікарем ще з дитинства. 30 червня я завершила шостий курс і тепер маю диплом лікаря-отоларинголога. Нарешті! Попереду мене чекає вступ до інтернатури; на початку липня мають оголосити результати розподілу. Бажаючих вступити багато, а в університеті лише 10 бюджетних місць. Я вірю, що мені вдасться пройти відбір і стати фоніатром на пенсії. Мені це дуже цікаво; свій вільний час я можу присвятити або роботі в операційній, або студійним записам. Всі навколо кажуть, що мені доведеться обирати між музикою та медициною. Наразі мені подобаються обидва напрямки, і я готова ними займатися. У моїх планах — відкриття власної клініки, де я могла б допомагати людям відновлювати голосові зв’язки.

– Що б ви хотіли побажати нашим читачам на завершення?

Я бажаю всім, попри складні часи війни, ніколи не втрачати власної іскри і ставити перед собою амбітні цілі. У кожного з нас є ця іскра, вона жевріє, а потім перетворюється на потужне полум’я. Важливо її зберегти, адже саме вона робить нас унікальними особистостями. Бажаю, щоб люди йшли до свого особистого світла софітів, адже воно у кожного своє. Поки воно сяє, ми живемо.

Олександра не лише співачка, але і дипломований лікар-отоларинголог. Фото: пресслужба