«Аватар» із гризунами та «спілка нерішучих»: чим інтригує свіжий мультфільм «Стрибунці» від Pixar

Фото: Скриншот з мультфільму

– Завдяки цій технології особа може переселитись в тіло тварини-робота та вивчити навколишній світ.
– О, це як в «Аватарі»?
– Ні! Це зовсім не як в «Аватарі»!

Ви щойно прочитали уривок з нового анімаційного фільму від Pixar і Disney «Стрибунці». По суті, задум перенести свідомість однієї істоти в тіло робота, аби взаємодіяти з місцевими мешканцями, автори стрічки запозичили саме з «Аватара», про що визнавав і сам режисер Деніел Чонґ. До того ж, проблематика охорони природи перегукується з франшизою Джеймса Кемерона, а ще дещо – зі шпигунською місією. Але давайте про все по черзі.

Щороку ми чекаємо на анімаційний фільм від Pixar (яка 20 років тому стала частиною Disney), оскільки їхні мультфільми зрозумілі і малечі, і дорослим. Їхні історії завжди глибокоемоційні, такі, що зачіпають важливі соціальні питання, а завдяки креативним сценаріям із неочікуваними сюжетними поворотами не бувають обтяжливими чи повчальними. Крім того, це завжди яскраве видовище з надзвичайною деталізацією. Не дивно, що рік за роком кінокритики укладають переліки «Найкращі мультфільми від Pixar», змінюючи місцями улюблені «Тачки», «Корпорацію монстрів», «Душу», обидві частини «Думками навиворіт» чи «Історію іграшок» (між іншим, 5-та частина «Історії іграшок» вже з’явиться у червні. Не проґавте).

Минулого року трохи розчарував піксарівський «Еліо», тому цьогорічну прем’єру чекали з обережністю. Але побоювання були зайві – вийшло чудово і вражаюче.

Про що «Стрибунці»

19-річна Мейбл, яку бабуся змалку вчила любити навколишню природу, прагне врятувати боброву загату в лісі. Загата, як навмисне, заважає великому проєкту мера (а у нього скоро вибори!) побудувати нову дорогу. Тому треба знищити ліс та висушити озерце, яке є домом і для бобрів, і для качок, і для єнотів з оленями, що приходять попити води, й багатьох інших. Однак мер урочисто запевнив усіх, що тварини з незрозумілої причини покинули цю місцевість. Отже, шкоди живим істотам не буде.

І ніхто не протестує проти ініціативи мера, окрім Мейбл, яку в окрузі вже називають дивачкою через її завзяття рятувати довкілля. А Мейбл не лише хоче зберегти озерце, але й повернути до нього тварин – та як переконати тих самих бобрів повернутись?
Дівчина звертається за допомогою до своєї викладачки з коледжу і випадково дізнається про її проєкт з перенесення людської свідомості в тіло тварини-робота. Звісно, що відчайдушна Мейбл без дозволу використала цю технологію і перенеслась в тільце бобрихи.

Опинившись в новому вигляді у світі тварин, Мейбл усвідомлює, що тут приховано багато секретів, про які люди навіть не здогадуються: є свої правителі, свої суворі правила… І повернути бобрів назад, щоб зупинити масштабне будівництво, – зовсім не така проста справа, як здається.

«Беремо свідомість з нашої голови і вкладаємо ось сюди. Ні, це не «Аватар». Кадр з мультфільму

Бережи екологію спочатку в собі, а потім у світі

На перший погляд – все зрозуміло. «Добра» активістка Мейбл змагається проти «поганого» мера, а незворушні люди байдуже спостерігають за боротьбою «добра і зла». Але такий спрощений розподіл зовсім не в стилі Pixar – тут не буває поділу на чорне та біле. У кожному з нас є щось хороше, і в кожному з нас є щось погане, що зіпсує навіть найшляхетніші наміри. Завдання мультиплікаторів – показати боротьбу «хорошого та поганого» в самих персонажах, зробити їх схожими на реальних людей. Щоб вони (і глядач теж) навчилися розуміти наслідки своїх дій, приймати свої помилки й мати силу їх виправити. І саме це, а не тільки деталізація, робить їх мультики такими щирими. (Хоча деталізація теж вражає продуманістю – наприклад, навіть не забули намалювати бабусі Мейбл вікові плями на руках та обличчі. А яке м’яке хутро у бобрів? Так і хочеться попестити.)

Впродовж мультфільму ми бачимо, як трансформується характер Мейбл. Наприклад,  у дівчини зовсім немає друзів. Можна сказати, що єдиний друг, який в неї залишився після смерті бабусі, це природа, а точніше, боротьба за неї. Тому не дивно, що перших справжніх друзів вона знайде серед тварин, але саме вони й змусять дівчину усвідомити, що радикальні вчинки не завжди найкращі й найдієвіші. Що кожна дія (навіть з добрими намірами!) може викликати ще гірші наслідки, а отже, іноді треба дозволити світу розвиватись за своїми правилами.

Це досить важко зрозуміти глядачеві, якому зазвичай в мультфільмах детально пояснюють, за кого вболівати і підтримувати, а кого не любити. Виходить, заслуга Pixar ще й у тому, що він вчить нас мислити?

Опинитися без підготовки в тваринному світі виявилось небезпечним. Кадр з мультфільму

«Коаліція нерішучих»

Також неможливо створити актуальний мультфільм, не враховуючи й актуальний порядок денний. Подих Третьої світової війни проникає й в «Стрибунців» – можливо, автори навіть свідомо це не планували, але для українців ця картина просто очевидна.

Чого варта лише спроба Мейбл-бобрихи переконати інших тварин об’єднатися у боротьбі за своє озерце – полохливих і тих, що сумніваються в потребі повернутись на зруйноване місце проживання.

А ще складніше отримати допомогу тих тварин, які особисто не живуть на тому озерці, але без їхньої підтримки ніяк не обійтись. І тут чисто тобі «спілка нерішучих» – скільки б українці не переконували партнерів у необхідності виступити єдиним фронтом проти супротивника, адже за нами можуть постраждати й вони, – всі намагаються вдавати, що «моя хата скраю», ну добре – віддалено допоможемо. А віддалено – воно не працює. Аж поки в цій «коаліції» не з’являється самозакоханий божевільний на зразок Трампа, Ким Чен Іра чи покійного вже аятоли Хаменеї, і тоді доведеться рятувати не лише озерце, але й самих себе від великої війни.

Режисер фільму Деніел Чонґ розповідав, що створював «Стрибунців», надихаючись документальними фільмами про природу – тими самими, де в тваринний світ запускають роботів-тварин. Це міг би бути і шпигунський трилер, але Чонґ хоч і називав свою роботу своєрідною «Місією нездійсненною», все-таки вирішив, що це непогана тема для комедії. Тому й гумору тут достатньо – навіть місцями чорного, але ж таке й саме життя, чи не так? До того ж, як не дивно, саме в таких моментах діти сміються голосніше – автор спостерігав це на показі на власні очі.

А ще Мейбл знайшла друзів та однодумців. Кадр з мультфільму

Замість висновку

Ще раз нагадаємо: мультфільм від Pixar та Disney – це завжди важлива подія. І завжди матеріал для глибоких роздумів на нагальні теми, загорнутий у майстерно зроблену обгортку з цікавого сюжету, оригінальних поворотів, нетривіальних персонажів та чудової анімації. І «Стрибунці» посядуть в переліку робіт студії далеко не останнє місце.

Країна: США

Студії: Pixar Animation Studios, Walt Disney Pictures

Тривалість: 01:45

Режисер: Деніел Чонґ (мультсеріал «Ведмеді-сусіди»)