ДБР розслідує декларацію т.в.о. глави Держекоінспекції
Генеральна прокуратура ініціювала кримінальне слідство стосовно вірогідного внесення неправдивих відомостей до електронної декларації тимчасового очільника Державної екологічної інспекції України, Олександра Субботенка. Про це проінформували на інтернет-сторінці Генеральної прокуратури. У відомстві не називають прізвища службовця, однак на офіційному сайті Державної екологічної інспекції України вказано, що обов’язки керівника зараз виконує саме Субботенко.
Приводом для відкриття розслідування став обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції за підсумками повної ревізії декларації за 2024 рік. Згідно з даними Генеральної прокуратури, мова йде про можливе внесення невірної інформації на суму понад 26 млн грн.
“У рамках слідства досліджуються обставини отримання та декларування статків, а також відповідність наданих службовцем пояснень фактичним відомостям. Досудове розслідування наказано здійснювати ДБР”.
Слідчі дії провадить Державне бюро розслідувань. Згідно з інформацією журналістів 368.media, увагу НАЗК привернула велика сума готівки – 623 тисячі доларів, задекларовані Субботенком у 2024 році. В той час він займав посаду завідувача сектора координації та контролю територіальних і міжрегіональних органів Держекоінспекції.
У відповідь на запит агентства чиновник пояснив, що дані гроші начебто були знайдені в гаражі його померлої бабусі у Харкові. Подібне пояснення було і в його декларації за 2022 рік. Разом з тим у НАЗК засумнівалися у правдивості такої версії та дійшли висновку про наявність ознак кримінального правопорушення – “декларування неправдивої інформації”. Відповідно до даних на сайті Держекоінспекції, Субботенка призначено тимчасово виконуючим обов’язки глави служби указом Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2025 року.
Постійні симптоми нелегального збагачення у працівників екоінспекцій
Слід зауважити, що це не перший випадок, коли в структурі Державної екологічної інспекції України правоохоронні органи знаходять симптоми незадекларованого майна або нелегального збагачення чиновників. Наприклад, у серпні 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило про виявлення у колишнього очільника Держекоінспекції Карпатського регіону необґрунтованих статків на суму 19 млн грн. Слідчі ініціювали досудове розслідування за фактом незаконного збагачення (ч. 1 ст. 368-5 КК України). До цього Національне агентство з питань запобігання корупції провело перевірку способу життя ексчиновника.
Серед виявленого майна у нього знайшли – три квартири, нежитлове приміщення в Івано-Франківську та два автомобілі преміум-класу: Volkswagen Touareg 2021 року та Mercedes-AMG G63 2023 року. Згідно з матеріалами слідства, активи були оформлені на родичів і третіх осіб. Після завершення розслідування справу передали до суду, проте під час розгляду підозрюваний помер, що стало підставою для закриття провадження.
Окрім того, у листопаді 2025 року у Дніпрі правоохоронці затримали начальницю відділу Держекоінспекції Придніпровського регіону. Згідно з інформацією Національної поліції України, її підозрюють у незаконному збагаченні. Частину грошей, за гіпотезою слідства, вона витратила на придбання нерухомості та автомобіля, які оформила на сина. Також зазначалося, що чиновниця володіла квартирою в елітному житловому комплексі.