Піддана сумніву у службовій халатності Ганна Дудіна запевняє, що не володіє навичками патрулювання та опинилась на завданні через брак персоналу
21 квітня 2026 року Печерський райсуд Києва обрав міру запобіжного заходу співробітниці Нацполіції Ганні Дудіній, котру разом з колегою звинувачують у відході з місця інциденту під час перестрілки в Голосіївському районі Києва. У той час, коли судді розмірковували перед виголошенням рішення, Дудіна вперше докладно виклала власну версію подій 18 квітня. Про це інформує «Главком».
Жінка, яку підозрюють у службовій недбалості, своєї вини не визнає та не згоджується з пред’явленими звинуваченнями.
Робота з документами замість чергування
Ганна Дудіна пояснила, що з 2019 року не виконує патрулювання на постійній основі. Вона працює в апараті на посаді інспектора з питань забезпечення житлом. Однак через недостатність особового складу в патрульній поліції Києва, котра, за її словами, складає понад 60%, офісних співробітників все частіше залучають до варти на вулицях «на посилення».
«Мене направили на патрулювання, оскільки зараз у патрульній поліції Києва спостерігається брак особового складу більше ніж на 60%, і працівники апарату змушені виходити на лінію», – промовила жінка.
Промовлене патрульною підкріплюється останньою декларацією співробітниці Нацполіції, де вказано, що Дудіна – інспектор з питань житлового забезпечення.
Декларація Анни Дудіної за 2026 рік скриншот
Зі слів Дудіної, у той день її екіпаж спочатку забезпечував порядок на Байковому кладовищі, проте згодом наряд перенаправили на виклик, який був класифікований як «хуліганство» – конфлікт із сусідом. На місці ж правоохоронці побачили не звичайну сварку, а результати теракту: двох загиблих та травмовану дитину.
Екіпаж Дудіної прибув на місце приблизно за чотири хвилини. «Я зауважила в дитини вогнепальне поранення в голову. Зрозуміла, що хлопчика не варто рухати, і двічі викликала швидку, але не змогла додзвонитися. Коли я відійшла на 30 метрів по аптечку, почула постріли. Я не бачила самого нападника, тому не могла взяти зброю і почати стріляти в напрямку, де його не бачу», – розповіла Дудіна під час очікування рішення суду.
Підозрювана підкреслила, що за своєю спеціальністю не була підготована до дій у ситуації збройного нападу та масового розстрілу.
Суд обрав запобіжний захід для Ганни Дудіної у вигляді тримання під вартою на 60 діб з можливістю вийти під заставу в розмірі 266 тисяч грн. Дудіна повідомила, що «очікувала такого рішення, адже справа резонансна», і додала, що у неї немає грошей на внесення застави. В свою чергу її адвокат заявив, що подаватиме апеляцію, а кошти на заставу можливо допоможуть зібрати небайдужі люди.
Жінці інкримінують ч.3 ст.367 КК України – «службова недбалість, що потягла за собою тяжкі наслідки».
«Прокуратура наполягала на утриманні підозрюваних під вартою, зважаючи на тяжкість наслідків та суспільний резонанс справи. Сторона звинувачення вивчатиме повний текст рішення суду для визначення подальших процесуальних дій», – заявив генпрокурор України Руслан Кравченко.
Позиція Вигівського: «Патрульна, але з іншими обов’язками»
Очільник Нацполіції Іван Вигівський на брифінгу 22 квітня 2026 року повідомив, що трактування статусу Ганни Дудіної у мас-медіа є трохи некоректним. Він підтвердив, що жінка офіційно значиться патрульною, проте визнав специфіку її фактичної роботи.
«Вона є патрульною поліцейською, проте виконувала інші функції в апараті, а не працювала постійно в нарядах реагування. У патрульній поліції не вистачає кадрів, тому для підсилення нарядів можуть залучати співробітників з адміністративних підрозділів. Саме так сталося 18 квітня», – пояснив Вигівський.
Реакція громадськості
Даний випадок викликав резонанс у соціумі. Громадський діяч та військовослужбовець Ілля Кротенко закликав привернути увагу на відповідальність керівництва:
Анна Дудіна під час Революції Гідності фото: Ігор Кротенко
«Поліцейська Ганна Дудіна була медиком на Майдані. З’ясувалося, що вона не виконує патрулювання на постійній основі, натомість вже тривалий час працює в апараті, в офісі іншими словами. В той трагічний день її відправили в патрулювання «на посилення». Вважаю, що ця жінка повинна бути виправдана, натомість до відповідальності мають бути притягнуті її керівники, які допустили таке, що непідготовлена до цього поліцейська опинилася на виклику зі стріляниною», – написав Кротенко.
Як відомо, 18 квітня у Голосіївському районі столиці 58-річний уродженець Москви відкрив стрілянину по людях, після чого забарикадувався у приміщенні супермаркету та утримував заручників. Одночасно виникла пожежа у квартирі, де був зареєстрований нападник. На місце оперативно прибув прокурор міста Києва. У ході штурму спецпідрозділом КОРД стрільця ліквідовано. Підозрюваний у стрілянині в Києві Дмитро Васильченков має родинні зв’язки з Росією, а його публічна діяльність містила антиукраїнські висловлювання.
Напередодні в мережу потрапило відео, на якому зафіксована бездіяльність двох співробітників поліції, котрі не вжили заходів для знешкодження нападника. Правоохоронці, які прибули на виклик, покинули місце інциденту одразу після перших пострілів.
Раніше генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Рішення про відставку було прийнято після скандалу з патрульними поліцейськими, котрі прибули на місце теракту в Києві, але втекли після пострілів.
До слова, реакція поліції під час теракту в столиці 18 квітня 2026 року виявила глибинну проблему українського законодавства: правоохоронці часто вагаються, чи використовувати зброю через страх опинитися за ґратами. Про це заявив адвокат Олег Мицик, коментуючи дії силовиків під час надзвичайної події.