Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз
Розповсюдження технологій дронів зробило просування РФ на полі бою повільнішим і витратнішим
Кремль намагається продемонструвати міць та готовність до ескалації, опинившись у глухому куті як на передовій, так і в переговорному процесі. Про це інформує «Главком», посилаючись на The New York Times.
Цього тижня російське зовнішньополітичне відомство заявило, що терпіння країни нарешті «вичерпалося». Причиною обурення, за словами Росії, став напад українського безпілотника наприкінці минулого тижня на гуртожиток коледжу в контрольованій Росією Луганській області на сході України. Росія стверджувала, що внаслідок удару загинули 21 студент, що вона назвала навмисним обстрілом. Український уряд розцінив це твердження як дезінформацію, проте українські ЗМІ підтвердили наявність жертв серед цивільного населення, включаючи студентів.
Кремль використав цей інцидент саме тоді, коли втратив динаміку у війні. Поширення технологій дронів призвело до того, що пересування на полі бою стало дедалі повільнішим і дорожчим. Хоча травень традиційно був місяцем, коли Росія розпочинала масштабні наступи, цього місяця її прогрес був мінімальним. Росія рухається до найгіршого місяця за територіальні здобутки за понад рік, за даними DeepState.
Це сповільнення викликало запитання щодо того, чи Росія, попри свої погрози, вже вичерпала свій потенціал у сфері звичайної зброї. «Та військова перевага, яку Росія підтримувала протягом останніх кількох років, ймовірно, починає поступово зменшуватися», – зазначила Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія Євразія. «І в цьому контексті виникає питання: чи не час нам підвищити рівень ескалації?». Мета ядерної Росії, додала вона, полягає в тому, щоб «створити психологічний тиск на всю еліту, на суспільство» в Україні.
Москва також відчула тиск, оскільки адміністрація Трампа, заклопотана війною в Ірані, втратила інтерес до посередництва у конфлікті в Україні, дипломатичному процесі, який часом грав на користь Росії, а наприкінці лютого був глибоко заморожений. Аналітики відзначають, що погрози Москви щодо атак на Київ частково були попередженням про те, наскільки далеко може зайти Росія, якщо Сполучені Штати припинять взаємодію. Серед російського населення заблокована дипломатія та незначні успіхи на передовій посилили втому від конфлікту, який все більше сприймається як безплідний і без кінця.
З українського боку, де погрози ескалації з боку Росії стали звичною справою, настрій залишається зухвалим, тоді як позиції України у війні зміцнилися останніми тижнями. У Києві ці попередження були широко інтерпретовані як тактика залякування, спрямована на повернення уваги світу, відволікаючогося війною на Близькому Сході. Кав’ярні у Києві знову відкрилися після пошкоджень, завданих під час недільних ударів. Мешканці допомагали один одному забивати вікна дошками. Українська законодавиця Кіра Рудік написала у X: «Росія хоче зламати наш дух. Вони зазнають невдачі».
Європейські країни згуртувалися довкола України. Кілька країн, зокрема Польща та Німеччина, викликали російських дипломатів через погрози на адресу іноземців. Європейські чиновники наполягали, що залишаться в Києві. «Росія прагне страху. Паніки. Ізоляції України. Це не спрацює», – написала у Facebook Катаріна Матернова, посол Європейського Союзу в Києві. Вона додала: «Погрози на адресу дипломатів та міжнародних організацій – це не ознака сили. Це ознака відчаю».
Президент України Володимир Зеленський продемонстрував нову впевненість, оскільки українські військові неодноразово завдавали ударів по російській нафтовій інфраструктурі та стримували її сили на передовій.
Ще однією позитивною подією для Зеленського стало усунення на виборах Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини, який був дружній до Росії і становив найбільшу перешкоду для європейської єдності на підтримку України. Європейські партнери України, які минулого місяця схвалили надання країні кредиту в розмірі 106 млрд доларів, наполягають на тому, що не піддадуться на спроби Росії зробити їх нейтральними посередниками у війні.
Однак, навіть попри опір українського суспільства Росії, побоювання щодо чергового раунду масштабних руйнувань у Києві залишаються відчутними. Російські обстріли знову викликали занепокоєння щодо того, що в Києва можуть закінчуватися перехоплювачі балістичних ракет, яких зараз ще менше, ніж зазвичай, через війну в Ірані. Зеленський надіслав листи президенту Трампу та до Конгресу з проханням про збільшення кількості озброєнь ППО.
У очевидній спробі привернути увагу Вашингтона до конфлікту, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зателефонував державному секретарю Ентоні Блінкену, щоб попередити про можливість подальших нападів на Київ. Згідно з офіційною російською версією розмови, Лавров висловив жаль щодо того, що він назвав спробами України та її європейських союзників підірвати домовленості, досягнуті між Москвою та Вашингтоном під час саміту минулого року на Алясці. Ці домовленості ніколи не розголошувалися, але, як вважається, вони містять вимогу про виведення Україною військ з Донбасу.
У вівторок, виступаючи після дзвінка, Блінкен сказав: «Небезпека всіх цих війн, які тривають, а потім продовжуються, полягає в тому, що вони завжди мають загрозу ескалації, поширення на щось нове». Минулого тижня Блінкен заявив на прес-конференції, що жодних «продуктивних» переговорів не проводиться, і що «останні кілька місяців ми просто відчували, що великого прогресу не досягнуто». Він додав, що Сполучені Штати допоможуть, чим зможуть.
За словами Іллі Гращенкова, політичного аналітика з Москви, російська риторика частково спрямована на внутрішню аудиторію. Після українських ударів по цілях у Росії та на контрольованих Росією територіях, сказав він, «влада повинна продемонструвати, що відповідь буде не символічною, а жорсткою та систематичною». Найбільше, за словами Гращенкова, Кремль переводить розмову з України на Сполучені Штати – не лише обіцяючи нові удари, але й заздалегідь повідомляючи Вашингтон і фактично вимагаючи врахувати їхні наслідки для дипломатичної присутності США.
«Росія намагається показати, що готова розширити масштаби тиску на Київ, одночасно надсилаючи сигнал Вашингтону: подальше охолодження щодо українського питання не звільнить США від необхідності брати участь у пошуку рішення», – сказав Гращенков. «І якщо їм не вдасться знайти рішення щодо архітектури безпеки, – додав він, – рано чи пізно Росії доведеться використовувати важчу зброю, включаючи тактичну ядерну зброю».
Нагадаємо, у Державній думі Росії закликали завдати масованих ударів не лише по Києву, а й по аеропорту «Бориспіль» та залізничних мостах через Дніпро. З такою агресивною заявою виступив голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький.
Російський депутат вимагав «суворої відплати» та заявив, що для Кремля більше не існує жодних «обмежувальних ліній».