Щороку, коли настає тепла пора, питання скошування трави стає однією з найактуальніших тем для обговорення серед мешканців Києва
У столиці цього року кількість міських територій з обмеженим режимом косіння трави збільшено до 119 об’єктів, що охоплюють загальну площу 251 гектар. Цю інформацію оприлюднив «Главком», посилаючись на дані КМДА.
Щороку, з приходом теплої погоди, проблема скошування трави стає однією з найчастіше обговорюваних тем серед киян. Це пов’язано з тим, що частина жителів підтримує природні методи догляду за дикорослими зонами, тоді як інші надають перевагу традиційним, доглянутим газонам. Саме тому міська влада вже декілька років поспіль застосовує диференційований підхід до управління міськими територіями, враховуючи їхнє безпосереднє функціональне призначення.
Завдяки такому підходу, в Києві продовжує зростати кількість ділянок, де застосовується обмежений режим косіння. Якщо минулого року таких об’єктів було 91, а їхня загальна площа перевищувала 234 гектари, то цього року їхня кількість досягла 119, а загальна площа зросла до 251 гектара. Це свідчить про послідовне впровадження практики природного утримання міських зелених зон.
У Києві збільшується кількість ділянок із природним режимом утримання трав’яного покриву фото: КМДА
Розширення таких природних зон має науково та екологічно обґрунтовані переваги для міста. Нескошені ділянки активно сприяють збереженню міського біорізноманіття, підтримують популяції комах-запилювачів, довше зберігають вологу в ґрунті, зменшують перегрів асфальту та інших міських поверхонь у спеку, а також підвищують стійкість зелених насаджень до глобальних кліматичних змін.
Крім того, такі луки допомагають зменшити рівень пилу в повітрі та суттєво покращити загальний мікроклімат у житлових районах.
Червоні польові маки все частіше можна побачити на зелених зонах у Києві фото: glavcom.ua
Водночас, фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату наголошують, що кожна така територія визначається індивідуально, беручи до уваги безпеку, потреби мешканців та функціональне призначення простору. Мова йде не про повну відмову від косіння, а про збалансовану модель, де частина територій регулярно підстригається для активного відпочинку, а на інших – зберігається природна рослинність.
Нагадаємо, життя у мегаполісі не обмежується лише приміщеннями, а наявність парку поблизу стає одним із важливих критеріїв при виборі житла. Дослідження міської інфраструктури виявило неочікувані результати: центральні райони виявилися зеленішими за деякі спальні райони. Найзеленішими районами Києва визнано Солом’янський та Святошинський – в обох показник озеленення сягає 51%. Це райони, де парки, сквери та газони займають понад половину всієї території.