Місто, що нарікає на несправедливе відрахування фінансів до державного бюджету, збільшило фонди своїх обранців до небачених масштабів. На що витрачаються ці гроші?
Що ближче до завершення терміну повноважень, то більше ресурсів спрямовується на виборців. Минулого року Київрада встановила рекорд за обсягом депутатських фондів. Сукупний обсяг фінансування на Програму сприяння вирішенню депутатами Київської міської ради соціально-економічних питань, реалізацію передвиборчих обіцянок і завдань виборців наприкінці року досяг майже 2 млрд грн. Отже, кожен депутат міськради столиці отримав можливість одноосібно розпоряджатися 15 млн грн. Рекорд абсолютний: як у порівнянні з бюджетами інших великих міст країни, так і з власним.
Не всі депутати використали цю можливість повною мірою, оскільки обов’язку вичерпати фонди не існує. Відповідно, шість депутатів спланували витрати в межах 5 млн грн, 13 – від 5 до 10 млн, 33 – від 10 до 15 млн, а 63 депутати мали намір витратити кожну копійку.
Ці гроші столичні обранці могли розподіляти за декількома напрямками: на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Проте переважна більшість – близько 1,24 млрд грн – була спрямована на одноразову грошову допомогу. Десятки депутатів використали 99–100% фонду, роздавши кошти десяткам тисяч виборців із середнім «чеком» приблизно у 2 тис. грн. Черги біля громадських приймалень, фірмові пакети та фотозвіти у фейсбуці стали типовою складовою цього процесу. Водночас, піаром на ремонтних роботах і придбанні обладнання столичні обранці теж не нехтували.
Рух «Чесно» проаналізував, на які потреби виборців депутати Київради виділили майже 2 млрд грн. Для аналізу ми використали документи, надані міською радою у відповідь на наш запит, сторінки у соціальних мережах депутатів і партійних організацій, а також депутатські звіти за 2025 рік.
Депутатський фонд як бюджет Броварів
Депутатські фонди столичних обранців переважають усі інші міста країни. Минулого року на одного депутата Київради припадало по 15 млн грн. Ці значні обсяги виникли не одразу. Усе почалося у 2020 році з якихось «жалюгідних» 228 млн грн на всіх, саме таку суму планували витратити на виконання доручень виборців і у 2025 році, коли схвалювали Програму вирішення депутатами Київської міськради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців на 2021–2025 роки. Тобто тоді передбачали по 1 млн на обранця і ще 108 млн на забезпечення функціонування громадських приймалень депутатів.
Фактично, під час ухвалення минулорічного столичного бюджету (Додаток 7), фінансування програми збільшилося у п’ять разів: по 5 млн обранцю на виборців і ще 169 млн на приймальні. Цього виявилося недостатньо, тому в жовтні 2025 року Київрада суттєво підвищила ці видатки – до 1,8 млрд грн, тобто до 15 млн на кожного депутата. А функціонування приймалень оцінили вже у 187 млн. Разом – майже річний бюджет Броварів, або майже всі гроші, які депутати Київради заклали в бюджеті-2026 на підтримку Збройних Сил України.
78 депутатів підтримали збільшення депутатських фондів. Лише троє не проголосували за це рішення (усі – представники «Європейської солідарності»): Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. У коментарі Руху «Чесно» депутатка зазначила: «Я свідомо не голосую за збільшення розміру так званих депутатських фондів, оскільки не вважаю, що всі депутати ефективно використовують ці кошти. Обсяг фінансування, який можна виділяти як матеріальну допомогу, постійно зростає, і це ще називають красиво «виконання доручень виборців». Насправді, у переважній більшості випадків це просто неефективне витрачання бюджетних коштів. Хоч зараз і не передвиборчий період, але багато депутатів вважають, що надаючи матеріальну допомогу, вони забезпечують собі майбутні голоси на виборах. Сумно, що це відбувається за рахунок коштів, які їм не належать, адже це кошти київського бюджету, і їх можна було б використовувати набагато ефективніше. Особливо під час війни».
Дійсно, ситуація з депутатськими фондами столиці виглядає як приклад типового «підкупу виборців» – використання адміністративного ресурсу для досягнення власних політичних цілей. Єдине – дату виборів ще не оголошено, але електоральна база вже щедро засіяна бюджетними добривами. Очевидно, що такі значні бюджети в руках чинних обранців суттєво підвищують їхні шанси на обрання у наступному скликанні. Адже як інакше виборцю віддячити депутату за допомогу, як не голосом «за» у бюлетені?
Отже, із 78 обранців 38 використали 100% фінансування фонду на надання матеріальної допомоги, тому й не дивно, що саме вони стали прихильниками розширення програми. Працювали наполегливо, адже від моменту голосування до завершення бюджетного року залишалося трохи більше двох місяців. І встигли, оскільки загальний показник освоєння коштів становив 94,35%.
Інформація про стан виконання Програми вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців на 2021–2025 роки за 2025 рік
(для перегляду – натисніть на документ)
Згідно з цією інформацією, 126 млн грн залишилися невикористаними. Найнижчі показники використання – у представників фракції «Голос»: Олександра Лінчевського (24,8%) та Максима Нефьодова (20,6%), позафракційного Костянтина Богатова (16,4%) та представниці ЄС Вікторії Пташник (21,8%). У коментарі «Чесно» депутатка пояснила, що справді не використовує усі передбачені кошти: «Я не вважаю правильним штучно збільшувати видатки зі свого депутатського фонду, як і не підтримую надання фінансової допомоги за рахунок бюджетних коштів усім без розбору. Намагаюся спрямовувати кошти або на підтримку медичних чи освітніх закладів, або надаю фінансову допомогу учасникам бойових дій та сім’ям загиблих Героїв. Оскільки хто, як не військові, мають бути в пріоритеті? Згідно із законодавством, ми не можемо перерахувати кошти з депутатського фонду безпосередньо військовій частині чи батальйону, тому доводиться виділяти кошти у вигляді допомоги на кожного учасника бойових дій. Військові потім, як правило, об’єднують ці кошти між собою та закуповують необхідне разом. На руки, після сплати податків, кожен УБД може отримати максимум близько 70 тис. грн».
Широке охоплення електорату
Четверо депутатів: Богдана Тимощук (ВО «Батьківщина»), Олексій Окопний (ЄС), Михайло Наконечний і Юлія Уласик (позафракційні, колишні ОПЗЖ) повністю розподілили 15 млн між виборцями. У соціальних мережах вони не дуже активні, а звітів про діяльність у 2025 році станом на момент публікації матеріалу не надали. Тому з’ясувати, скільком людям допомогли ці депутати, на жаль, не вдалося. Було б цікаво дізнатися, скільки киян звернулися до них за «виконанням доручень виборців», адже виходить, що всі виборці округу наказали чи попросили (залежно від їхніх стосунків) віддати півтора десятка мільйонів частині електорату. І зовсім не доручали вирішувати комунальні, дорожні чи освітні проблеми. Навряд чи таких немає на окрузі.
Але не всі такі «скромні». Більшість депутатів і кошти роздають, і активно розповідають про це в соціальних мережах. Наприклад, у депутатському фонді Володимира Слончака від «Батьківщини», який також є фігурантом «плівок Комарницького», залишилося лише 2800 грн. Решту коштів депутат спрямував на матеріальну допомогу. Згідно з його сторінкою у Facebook, Слончак роздає гроші під час прийому громадян. Тих, кому «матеріалку» погодили, просить приходити «у визначений час, щоб уникнути черг і натовпу».
Окрім того, він і сам іде до людей. Наприкінці жовтня роздавав пакунки в брендованих пакетах зі знайомим логотипом своєї партії для ВПО та сімей ветеранів. Ніби й за Київ, а ніби – й за свою «любу» партію.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Володимира Слончака
Аналогічні пакети з’явилися на фото Ігоря Галайчука – ще одного представника ВО «Батьківщина». Пакунками обдаровували на Різдво внутрішньо переміщених осіб. Цей депутат, щоправда, витратив на матеріальну допомогу 11 млн грн.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Олеся Самолудченко від «Єдності Олександра Омельченка» теж розподілила майже всі кошти фонду на «матеріалку». Середній розмір допомоги – 1970 грн, але охоплення широке. У звіті за 2025 рік зазначила коротко: «Надано матеріальну допомогу незахищеним верствам населення – 7584 громадянам, на загальну суму 14 946 072,60 грн».
У фонді Олександра Бродського, голови комісії з питань житлово-комунального господарства, залишилося невикористаними 26 тис. грн, а решту з 15 млн він спрямував на матеріальну допомогу. Схоже, саме вона у купі конвертів на столі депутата під час прийому.
фотоколаж із Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
У коментарях люди дякують за допомогу, інші цікавляться, коли вона буде, а до приймальні утворюється черга.
фото з Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
Черги були й під приймальнею Анатолія Шаповала від ВО «Батьківщина», що закономірно, адже він роздав майже 11 млн грн за рік.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Анатолія Шаповала
Такий самий натовп був і під приймальнею вже згаданого Ігоря Галайчука, де він разом із «друзями та колегами, народним депутатом України Іваном Крульком та чарівною заступницею голови київської «Батьківщини» Наталією Ромашовою, привітали малозабезпечених мешканців Голосіївського району з Великодніми Святами, що наближаються».
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Як бачимо, для частини депутатів виконання доручень виборців фактично звелось до надання матеріальної допомоги. Це не означає, що кияни не могли отримати її іншим шляхом, окрім як через депутата. Зовсім навпаки. У місті діє програма «Турбота. Назустріч киянам». Віталій Кличко повідомив, що минулого року обсяг виплат перевищив 3 млрд грн, у межах міських програм соціальної підтримки у 2025 році виплатили понад 1 млрд грн киянам-захисникам і захисницям – на лікування, матеріальну допомогу та підтримку сімей військових.
Депутатське будівництво
Київські обранці не лише одночасно виконували функції департаменту соцзахисту, а й освіти та житлово-комунального господарства. Саме на ці напрями могли спрямовувати фонди у 2025 році. Пріоритети визначали самостійно, формували плани та узгоджували їх із головним розпорядником коштів. Звітувати мають щокварталу та несуть відповідальність за використання коштів.
Отже, частину коштів депутатських фондів спрямовують на різноманітні ремонти та оновлення. Наприклад, представники «Європейської солідарності» Людмила Ковалевська та Володимир Прокопів «допомогли комунальникам Голосіївського району придбати нову техніку для роботи – прочищувальну машину високого тиску, мотокоси та бензопили». А ще – кущоріз.
скриншот Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Людмили Ковалевської
Ковалевська не залишила без уваги й освітню сферу: передала ноутбуки та принтери для дитячих садочків. А Прокопів опублікував відео про ремонт спортзалу та санвузлів у 643-му садочку, зазначивши, що посприяли у встановленні накопичувача електроенергії, а також передали ноутбуки, принтери та морозильну камеру.
До слова, значну частину року Прокопіву могло бути не до проблем виборців через власні – із правоохоронцями. Минулого року 17 квітня СБУ та Нацполіція вручили йому підозру в організації схеми з незаконного переправлення військовозобов’язаних до Європи. Він далеко не єдиний представник столичної ради, у якого виникли проблеми із законом, тому на цьому детально не зупинятимемося.
Марина Порошенко відкривала новий дитячий майданчик у Київському міському центрі сім’ї «Родинний дім»: «…коли на початку року керівництво Центру звернулося до мене з ідеєю створення цього майданчика, я не вагаючись підтримала її та виділила зі свого депутатського фонду майже 3 млн грн на її реалізацію», – написала політикиня на своїй сторінці у Facebook.
фото з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Марини Порошенко
Лілія Пашинна зі «Слуги народу» звітувала і про матеріалку для 1768 людей, і про виділені кошти на ремонти.
зображення з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Лілії Пашинної
А Віктор Домагальський з «УДАРу» «перевірив роботу унікальної для Києва спецтехніки – автопідйомника зі стрілою 35 метрів».
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Віктора Домагальського
Його однофракційниця Ганна Старостенко звітувала про роботу на окрузі за 2025 рік. Здебільшого йдеться про використання коштів депутатського фонду, проте депутатка джерела фінансування не надто розрізняє. Майже всі гроші спрямувала на матеріальну допомогу: 8,2 млн грн – 2367 цивільним особам, ще 6,6 млн грн – військовослужбовцям. З 15-ти млн залишилося 200 тис. грн. Утім, у переліку досягнень за рік депутатка зазначила довгий список: облаштування 32 пандусів у житлових будинках, безбар’єрний маршрут до ЦНАПу, розширення укриття у школі 264, встановлення вентиляційної системи в укритті 270-ї школи, світлофор на небезпечному переході (вул. Рейгана, 40 / вул. Пожарського), капітальний ремонт вул. Лаврухіна, модернізація бювету, а також 700 тис. грн 120 мешканцям будинків, пошкоджених внаслідок обстрілів РФ.
Складається враження, що депутати від мерської політсили весь позитив тим чи іншим чином можуть приписати собі. На сторінці УДАРу є чимало дописів про відремонтовані багатоквартирні будинки, міжбудинкові проїзди, замінені ліфти чи встановлені пандуси за кошти міського бюджету. Наприклад, пост із цитатою Ганни Старостенко: «Мешканці будинку за адресою вул. Бальзака, 4-а звернулися до моєї депутатської приймальні з проханням облаштувати укриття в їхньому будинку. Ми включили цей об’єкт до Програми соціально-економічного розвитку на 2025 рік та виділили фінансування з міського бюджету».
А це повідомлення про ремонт електрощитової у будинку: «Ці роботи заплановано за зверненням голови правління ЖБК, який направив до нас відповідне звернення. Пообіцяли і виконали по Програмі економічного та соціального розвитку на 2025 рік», – цитують Михайла Іщенка на сторінці його політсили.
Таких прикладів на сторінці чимало, що свідчить: і без депутатських фондів ремонти в житлово-комунальному господарстві та в освіті тривають, адже є Програма економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024–2026 роки. Депутати можуть вирішувати ці проблеми, вносячи свої пропозиції. А так змушені вдаватися до різних хитрощів.
Наприклад, Ярослав Федоренко від «Єдності Олександра Омельченка» ліз на дах школи, щоб продемонструвати результати своєї роботи.
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
У соціальній мережі депутата здебільшого пости про волонтерську допомогу ЗСУ, а от у річному звіті інформації значно більше. Тут і заміна вікон, дверей і ліфтів у житлових будинках, і капітальні ремонти укриттів, покрівель та асфальтового покриття, і передача обладнання (бензопил, газонокосарок, ноутбуків) житлово-експлуатаційним дільницям.
скриншот звіту за 2025 рік депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
Крім того, депутат повідомив про 13,5 млн матеріальної допомоги для 5405 людей (середня виплата – майже 2,5 тис. грн), ще 1,92 млн за програмою «Турбота».
Ганна Свириденко від ВО «Батьківщина» завітала до міської дитячої клінічної лікарні № 1, щоб «побачити на власні очі», як працюють ліжка, закуплені за частину депутатського фонду. Влітку показувала ремонти у школах, а також заміну вікон і дверей та ремонти покрівлі у багатоквартирних будинках, однак джерел походження коштів не зазначила. Її однофракцієць Юрій Зубко вітав пенсіонерів Деснянського району з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку.
«Пенсіонери подякували за встановлені за кошти з депутатського фонду пандуси, зручні лавочки біля під’їздів, допомогу в отриманні від держави безкоштовних ліків», – пишуть на сайті Київської міської організації «Батьківщини».
А ще один представник біло-червоних Віталій Нестор «переобладнав свою громадську приймальню з метою підтримки мешканців Подільського району, надання їм простору, де можна зігрітися». Мабуть, варто нагадати, що робота цієї приймальні фінансується з міського бюджету, тобто за гроші тих, кого він запрошує погрітися у «своїй» приймальні.
На низькому старті
На прикладі Київради видно, що політичні сили, які представлені у столичному парламенті, активно використовують депутатські фонди. Про те, наскільки цей процес активізувався, свідчить загальний бюджет програми доручень виборців, який у 2025 році зріс на третину порівняно з 2024 роком і вдесятеро з 2022 року.
Рекордні 2 млрд грн адміністративного ресурсу вже зараз активно «наповнюють» електоральну базу майбутнім кандидатам у депутати. Саме тому особливо привабливим є акцент на фінансовій допомозі конкретним людям, які незабаром стануть виборцями. Це призводить до домінування політичної вигоди над системним вирішенням проблем міста.
Середній «чек» у близько 2 тис. грн дозволив політикам охопити десятки тисяч виборців і сформувати персоналізовану лояльність до певної особистості.
І, здається, відмовлятися від депутатських фондів столичні обранці не збираються, адже далеко не кожен кандидат зможе дозволити собі витратити на передвиборчу агітацію 15 млн грн. Тим більше, коли йдеться про бюджетні кошти, які за допомогою клавіатури та декількох правильних акцентів можуть перетворитися на гідну піар-кампанію.
Наталка Бахамент, рух «Чесно»