Вночі в тунелях відбуваються роботи, від яких залежить безпека руху.
Київська міська державна адміністрація надала роз’яснення, чому поїзди метро не залишаються вночі на станціях, попри те, що тисячі киян використовують їх як укриття під час нічних повітряних тривог. Згідно з інформацією, оприлюдненою пресслужбою КМДА, в нічний час у підземних тунелях проводяться роботи з обслуговування та ремонту, як передає «Главком».
«Столична підземка функціонує цілодобово. У денний час вона забезпечує перевезення пасажирів. А вночі, коли з’являється можливість зняти напругу 825 В із контактної рейки, майже 700 співробітників здійснюють ремонт та обслуговування інфраструктури й обладнання. Саме в цей період виконується переважна більшість ремонтних робіт, від яких безпосередньо залежить безпека руху поїздів», – зазначено в повідомленні.
Підкреслюється, що одним із найважливіших, а водночас і найскладніших видів діяльності є технічне обслуговування та ремонт колій та тунельних конструкцій. Це можливо виключно в нічний час, коли відсутній пасажирський рух. Щоночі спеціалісти профільних служб змінюють рейки, шпали, стрілочні переводи та інші елементи колійного господарства. Також тривають роботи з підтримки належного стану тунельних споруд, зокрема фахівці проводять огляд і обстеження склепінь, усувають протікання та вологі ділянки, перевіряють габарити штучних споруд тощо.
У період технологічної нічної «перерви» також проводиться дефектоскопія рейок для контролю їх технічного стану та своєчасного виявлення можливих пошкоджень. За одну нічну зміну бригада обстежує близько 3 км колії.
Для виконання цих завдань коліями пересувається службовий транспорт – для доставки необхідного устаткування, інструментів, матеріалів, а також рейок і шпал. Цей транспорт щоночі курсує всіма тунелями підземки та забезпечує важливу логістику від виробничих дільниць до безпосередніх місць проведення робіт.
Загалом за першу половину року фахівці «Київського метрополітену» замінили 1 705 метрів рейкової нитки, 1 136 дерев’яних шпал, 335 перевідних брусів, 212 напівшпалків та 195 підкладок типу «метро».
Окрім робіт на коліях, у нічний час здійснюється технічне обслуговування систем сигналізації, зв’язку та безпеки, розташованих у тунелях, а також проводяться ремонт та заміна обладнання систем електропостачання та інших інженерних мереж.
«Проведення цих робіт вимагає відключення напруги з контактної рейки, повної відсутності руху поїздів та використання службового транспорту – мотодрезини. Саме тому в нічний час рухомий склад не зберігається на коліях станцій метро», – підкреслили в КМДА.
Нагадуємо, що міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про запровадження нових тарифів на проїзд у комунальному громадському транспорті столиці. Згідно з документом, з 15 липня вартість однієї поїздки в метро, автобусах, трамваях, тролейбусах та на фунікулері становитиме 30 грн.
Як раніше інформували в Департаменті економіки та інвестицій КМДА, встановлений тариф на разовий проїзд у комунальному транспорті столиці у розмірі 30 грн розрахований на основі фактичних витрат підприємств і є компромісним рішенням. Справжня собівартість перевезень є суттєво вищою. У відповідному департаменті зазначають, що столичні транспортні підприємства розрахували економічно обґрунтований тариф на 2026 рік, який для проїзду в метро становить 64,60 грн, а для проїзду в автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері – 44,14 грн. З огляду на високу соціальну значущість цього питання, влада не стала підвищувати вартість до економічно обґрунтованого рівня. Запропонований тариф у 30 грн базується на фактичних витратах минулого року, а не на планових показниках поточного року.
«Главком» писав, що місячний проїзний квиток на комунальний наземний транспорт Києва та метрополітен, після зміни тарифів, посяде четверте місце за вартістю серед проїзних квитків у столицях європейських країн. Дорожче він буде лише в Лондоні, Амстердамі та Стокгольмі.