У першому кварталі 2026 року спостерігалося значне уповільнення попиту на житло в Україні, зумовлене наслідками російських нападів на енергетичну інфраструктуру та зростанням вартості нерухомості. Водночас забудовники виявили більшу активність у запуску нових проєктів, проте переважно фінансують їх власними ресурсами. Така інформація міститься у звіті Національного банку України щодо фінансової стабільності.
Попит просів після відновлення активності
Після періоду пожвавлення наприкінці 2025 року, ринок житла у першому кварталі 2026-го зазнав спаду, що призвело до суттєвого скорочення кількості угод купівлі-продажу.
Національний банк України пов’язує це явище з наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру, перебоями в електро- та теплопостачанні, руйнуванням об’єктів критичної інфраструктури, а також зі зростанням цін на житло після знецінення гривні.
«Перший квартал приніс дві протилежні тенденції. З одного боку, попит на житло значно сповільнився, що ми пов’язуємо з продовженням енергетичного терору з боку Росії та руйнуванням інфраструктури. З іншого боку, тривале зростання активності на ринку нерухомості у 2025–2026 роках вже позначилося на активізації будівництва», — зазначила директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
Незважаючи на квартальне зниження, за останні чотири квартали загальна кількість угод купівлі-продажу житла зросла на 11% порівняно з попереднім роком.
Найбільш активними покупцями житла є мешканці Києва, Київської, Львівської, Дніпропетровської та Харківської областей, на які припадає майже половина всіх угод.
Водночас інвестиційний попит у більшості регіонів залишається низьким через значні безпекові ризики.
Пропозиція зростає попри слабший попит
Натомість будівельний сектор демонструє ознаки пожвавлення.
У другій половині 2025 року площа нових багатоквартирних будинків, будівництво яких розпочалося, зросла приблизно в 1,5 раза порівняно з попереднім роком. У Києві цей показник збільшився більш ніж удвічі.
Крім того, після отримання 2,56 млрд грн з міського бюджету компанія «Київміськбуд» відновила добудову шести житлових комплексів у столиці.
Водночас девелопери переважно використовують власні кошти. Банки, за даними НБУ, поки що неохоче надають кредити на будівництво через високі ризики та недостатньо ефективні механізми контролю за витрачанням коштів.
Ціни продовжують зростати
Після тимчасової стагнації ринок житла знову демонструє зростання цін.
Основними чинниками цього стали девальвація національної валюти, що автоматично призвела до підвищення цін у гривневому еквіваленті, та збільшення собівартості будівництва. Зокрема, НБУ відзначає різке зростання витрат через подорожчання пального.
Ринок реагує неоднозначно: на первинному ринку ціни зростали приблизно відповідно до темпів девальвації, тоді як на вторинному — швидше, орієнтовно на 5–10 відсоткових пунктів. Найбільше зростання цін було зафіксовано у західних регіонах.
Динаміка цін в оголошеннях загалом відповідає фактичним угодам, а регіональні відмінності залишаються незначними.
Окремо регулятор зазначає оновлення підходів до оцінки ринку: у травні 2026 року Держстат запровадив оновлену методологію для індексів цін на житлову нерухомість, наблизивши її до європейських стандартів. Нові індекси охоплюють усю територію України та включають як квартири, так і приватні будинки, а частина даних формується на основі оголошень в інтернеті.
У НБУ зазначають, що порівнюють ці індекси з фактичними угодами. Раніше між ними спостерігалися розбіжності через відмінності у структурі об’єктів, проте у першому кварталі 2026 року ці відхилення були мінімальними.
Незважаючи на зростання цін, житло залишається відносно доступним у довгостроковій історичній перспективі. Це підтверджується показниками співвідношення «ціна до доходу» та «ціна до оренди», які залишаються нижчими за середні багаторічні рівні.
«Придбання нерухомості залишається історично привабливим. Співвідношення ціни до оренди, а також ціни до доходу перебуває на історично низьких рівнях. Передумови для відновлення ринку та підвищення його активності зберігаються», — підкреслила Первін Дадашова.
Іпотечне кредитування залишається вузьким місцем ринку
Національний банк наголошує: без проведення реформ іпотечний ринок не зможе стати рушійною силою розвитку житлового сектору.
Серед ключових кроків — запровадження ескроу-рахунків, створення фонду гарантування будівництва, посилення контролю за використанням коштів у проєктах та розширення доступу банків до фінансування як населення, так і забудовників.
Наразі іпотека переважно обмежена державними програмами, а ринкове кредитування практично не функціонує.
Регулятор підкреслює, що реалізація Стратегії розвитку іпотечного кредитування є надзвичайно важливою, оскільки зі зменшенням воєнних ризиків попит на житло може суттєво зрости, і ринок має бути підготовленим до його задоволення.
Читають зараз: Дрони вдарили по хімзаводу “Азот” у Новомосковську: на об’єкті сильна пожежа та змогла.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
