Який вид пального найбільше підскочить в ціні через близькосхідний конфлікт

Аналітики з Goldman Sachs Group Inc. вважають, що протистояння на Близькому Сході суттєвіше відіб’ється на авіаційному пальному та дизелі, ніж на сирій нафті.

Згідно з інформацією від Bloomberg, подорожчання певних нафтопродуктів виявилося значно більшим у порівнянні з нафтою, як зауважують аналітики. Значні перебої в забезпеченні так званою середньо-важкою нафтою призводять до ризиків скорочення виробництва дизельного та авіаційного пального, а також паливного мазуту.

Американо-ізраїльська війна проти Ірану спричинила майже повну зупинку експорту нафти і нафтопродуктів через Ормузьку протоку, а також напади на енергетичну інфраструктуру в усьому регіоні. Це змусило компанії, що видобувають нафту, значно знизити обсяги та призупинити функціонування окремих нафтопереробних підприємств.

Незважаючи на те, що ціни на нафту підскочили більш ніж на 40% з моменту початкових атак – при цьому вартість нафти марки Brent перевищила позначку в 100 доларів за один барель – ціни на певні нафтопродукти зросли набагато суттєвіше. У певних областях Азії ціна пального збільшилася вдвічі, а Південна Корея, вслід за Китаєм і Таїландом, запровадила обмеження на експорт для захисту внутрішніх ринків.

“Близько 60% звичайного експорту нафти з Перської затоки становить середньо- та важка нафта, що як правило застосовується для виготовлення авіаційного пального, дизеля та мазуту. Альтернативні виробники за межами Близького Сходу набагато більш обмежені”, – відзначають аналітики Goldman Sachs.

За інформацією фахівців, глобальні перешкоди, викликані конфліктом, також вплинуть на лігроїн – побічний продукт переробки, який використовується для створення нафтохімічної продукції, що є вкрай важливою для окремих виробництв, а також на авіаційне пальне.

Азіатський регіон імпортує майже 50% лігроїну з Перської затоки, тоді як Європа отримує з цього регіону 40% авіаційного пального.