Через війну в Ірані ціни злетять: прогнози стрибка цін на харчі в Україні

Збройний конфлікт в Ірані, кінця якого ніхто не може передбачити, вже спричинив перші негативні наслідки для економіки. Зросла вартість пального і добрив. Наступні у списку – продовольчі товари.

Економісти в усьому світі коригують прогнози у бік погіршення та починають обговорювати можливість економічного спаду. Які наслідки протистояння на Близькому Сході очікують на Україну – дізнаєтесь у матеріалі РБК-Україна.

Іранський конфлікт, що триває вже другий місяць, призвів до значного збільшення цін на енергоресурси та харчі. Ціна на нафту Brent зросла в середньому на 60%. У лютому вона коштувала 70 доларів за барель, а в окремі дні березня та квітня сягала 119 доларів за барель.

Вартість змінювалася в залежності від політичних заяв лідерів США. Коли Дональд Трамп заявляв про швидку перемогу у збройному конфлікті або про ймовірність перемир’я, нафта дешевшала. А коли Іран посилював блокаду Ормузької протоки, через яку транспортується 20% світових поставок нафти морським шляхом, її ціна зростала.

Ціни на нафту Brent, які в лютому становили 70 доларів за барель, у березні та квітні зросли в середньому до показника 95-100 доларів. У найвищі періоди вони досягали 119 доларів.

Вартість газу в Європі збільшилась до 50-60 євро за МВт-год або 525-630 євро за тисячу кубометрів.

За інформацією продовольчої організації ООН, вже почалося поступове зростання вартості і на продовольство, зокрема на зернові культури.

У випадку, якщо конфлікт не завершиться найближчим часом, ціни продовжать зростати. Головна причина – подорожчання добрив, постачання яких також здійснюється через Ормузьку протоку.

Першими в зоні небезпеки в ООН називають насамперед країни Близького Сходу – Катар, Бахрейн, Кувейт, ОАЕ, Саудівську Аравію та Оман.

“Якщо конфлікт триватиме більше 40 днів…, сільськогосподарським підприємствам доведеться вирішувати: чи зберігати посіви, використовуючи меншу кількість ресурсів, чи зменшувати площі, чи переходити на культури, які потребують меншої кількості добрив”, – зазначають експерти ООН.

Це рішення визначить перспективи майбутнього урожаю, структуру поставок продовольства та ціни на нього до кінця року. А у випадку, якщо конфлікт в Ірані триватиме довше, то і впродовж усього наступного року.

Наразі Ормузька протока заблокована. Рух нею обмежений як Іраном, так і США. Такими зустрічними діями сторони намагаються здійснювати тиск одна на одну, прагнучи знайти компромісне вирішення конфлікту.

Інфляція вже зростає

За перший місяць протистояння в Ірані річна інфляція в єврозоні досягла 2,5 % у порівнянні з 1,9 % у лютому. Споживчі ціни збільшились на 1,2 %, що стало найбільшим місячним стрибком з жовтня 2022 року.

Найбільш різко зросла вартість енергоресурсів. Після зниження цін на них у лютому на 3,1 % у березні зростання становило 4,9 %, повідомляє DW.

У Великій Британії індекс споживчих цін досяг 3,3% у річному обчисленні. І це найвищий показник за останні два роки.

Інфляція в Україні у березні також продемонструвала рекордний результат за останній рік (місяць до місяця). Підвищення споживчих цін прискорилося до 1,7% у порівнянні з лютим 2026 року і до 7,9% у порівнянні з березнем 2025 року.

Це при тому, що місячна інфляція за минулий рік не перевищувала 1,5%.Найбільше подорожчало пальне – на 13,2%. Це згодом може вплинути на вартість майже всіх товарів та послуг. Насамперед, під удар потрапить аграрний сектор.

Паливо є однією з основних статей витрат при вирощуванні сільськогосподарських культур. У структурі собівартості його частка зазвичай становить 9-12% залежно, зазначили РБК-Україна в асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”.

“Поточне збільшення вартості дизельного палива неодмінно призведе до зростання загальних виробничих витрат: зокрема, для кукурудзи це може означати збільшення собівартості приблизно на 6%”, – повідомила керівник аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин у коментарі виданню.

Дорожчає не тільки дизель, але і азотні добрива. Сукупний вплив цих двох факторів, за її словами, може збільшити виробничу собівартість до 13%.

Проте поки що зростання цін на пальне незначно впливає на собівартість продукції аграрного сектору.

“Аграрії зазвичай готуються до посівної кампанії заздалегідь, купуючи більшість необхідних ресурсів на запас. Тому поточне зростання цін на пальне поки що суттєво не вплине на поточну посівну, проте його вплив стане відчутним під час наступних технологічних операцій”, – зазначила Литвин.

Ланцюгова реакція зростання цін

Технологічні операції – це обробка та переробка у кінцевий продукт для споживачів. І цей “продукт” може подорожчати вже найближчими тижнями, вважає виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу” Олег Пендзин.

“Поки водії підраховують вартість кожного літра, ринок готується до ефекту доміно, який за декілька тижнів досягне полиць супермаркетів та залізничних кас”, – заявив він у коментарі виданню.

Але багато компаній вже підвищують ціни. За даними Європейської бізнес асоціації, близько 66% її членів відчули значний або помірний вплив ситуації на ринку палива на свою діяльність. 20% з них вже переглянули ціни на товари чи послуги, ще 37% розглядають такий крок.

За оцінкою Пендзина, в першу чергу зростання цін варто очікувати на продовольчі товари. Щоправда, у цій ситуації багато залежить від майбутнього врожаю. Якщо він буде хорошим, то матиме стримуючий вплив на зростання цін на агропродукцію.

“Саме результати збору агропродукції зможуть частково компенсувати більші витрати на пальне. Якщо ж обсяги врожаю будуть низькими, паливна складова вплине на ринок із подвійною силою”, – зазначив Пендзин.

За підсумками березня на інфляцію через конфлікт в Ірані вплинуло лише зростання цін на пальне. Але вже у квітні можна очікувати перенесення цього ефекту на інші товари, переконаний заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

“Насамперед дорожчатимуть товари зі значним “плечем” постачання, тобто імпорт. Переважно це – непродовольчий сегмент. На тлі девальваційних очікувань збільшення ціни може бути відчутним, однак воно буде обмежуватися ослабленням купівельної спроможності”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Жаліло вважає, що сезонного зниження цін на сільгосптовари в травні може і не бути.

Другу хвилю зростання цін Жаліло прогнозує у вересні, коли закладатимуться запаси нового циклу агровиробництва. “Якщо до цього часу ситуація на ринку пального не стабілізується, ця хвиля також може бути відчутною”, – зазначив він.

Вже за поточними оцінками Нацбанку, протистояння на Близькому Сході може додати українській інфляції від 1,5 до 2,8 відсоткових пунктів. Враховуючи, що прогноз зростання цін за підсумками року закладався у 7,5%, реальний показник може перевищити 10%.

“Ми намагаємося ходити по лезу бритви”, – сказав днями голова НБУ Андрій Пишний, коментуючи у Вашингтоні можливі економічні наслідки збройного конфлікту в Ірані.

Наступного тижня, за його словами, НБУ проведе оцінку повного впливу конфлікту на економіку України. Після цього стане зрозуміло, чи доведеться змінювати прогнозні показники економічного розвитку на поточний рік.

Міністерство економіки України на момент публікації матеріалу не надало коментар щодо можливого впливу протистояння в Ірані на економічну ситуацію в Україні.

Експерти заговорили про рецесію

У ЄБРР вже стверджують, що економічні наслідки конфлікту в Ірані будуть значно серйознішими, ніж очікувалося в березні. “Це не означає рецесію, але якщо ситуація погіршиться, то наслідки будуть масштабнішими і значнішими”, – заявила голова ЄБРР Оділь Рено-Бассо.

Міжнародний валютний фонд знизив прогноз зростання світової економіки у 2026 році з 3,3% до 3,1%. І це за оптимістичного сценарію, за яким конфлікт в Ірані завершиться досить швидко. Середньорічна ціна на нафту, за прогнозом Фонду, в цьому випадку знизиться до 82 доларів за барель.

Більш тривалий конфлікт (несприятливий сценарій) утримає ціну нафти на рівні 100 доларів, знизить зростання світового ВВП до 2,5%, а інфляцію підніме до 5,4%.

Негативний сценарій передбачає затяжний конфлікт, ціну нафти в 110 доларів за барель, зростання ВВП менше 2% та інфляцію 5,8% у 2026 році. У 2027 році вона може прискоритися до 6,1%.

Третій сценарій означатиме, що світ опинився б за крок від глобальної рецесії. Подібні ситуації, зазначили в МВФ, були під час пандемії COVID-19 та світової фінансової кризи 2008 року.

Коли закінчиться конфлікт в Ірані, не може сказати ніхто. У Трампа, як пише WSJ, є дві категоричні умови для цього.

Перша – Іран повинен відмовитися від збагачення урану щонайменше на 20 років.

Друга – збагачений уран має бути вивезений з території Ірану. Зараз Трамп намагається досягти якнайшвидшого укладення угоди з Іраном шляхом поступового тиску.

Такий тиск президент США може здійснювати на Іран ще декілька місяців, незважаючи на те, що в його країні негативні наслідки цього конфлікту вже чітко помітні.

У березні приріст цін на бензин у США становив 21-25%, на дизель – 40%. Але вибори до Конгресу лише в листопаді. Тому до осені Трампу можна відносно безболісно продовжувати конфлікт і “гратися” з цінами на пальне, не сильно хвилюючись за рейтинги.

Завершення конфлікту наприкінці літа або на початку осені і, як наслідок, зниження цін на пальне, дасть змогу згладити негатив американських виборців, який накопичиться з березня.

Читають зараз: Світові ціни на нафту зросли після слів Ірану про наземну операцію США.