251
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження
Загибель 20-річного вінничанина, чиє тіло знайшли в Дніпрі після обриву тросу на канатній дорозі в Києві, знову привернула увагу до проблеми безпечності розважальних атракціонів. За два з половиною місяці до київської трагедії схожий випадок стався на Закарпатті: в мотузковому парку в Ужгороді обірвався трос, внаслідок чого з висоти на землю впало 16 дітей. На щастя, того разу обійшлося без смертельних травмувань, однак дві дівчинки отримали переломи ніг, а ще одна – забій поперекового відділу хребта.
Ще два гучні випадки сталися у 2021 році: в Краматорську на атракціоні «Стріла» жінка під час падіння вниз вдарилася об металеві сходи, які забув прибрати оператор, а у Вознесенську (Миколаївська область) під час руху каруселі відчинилися кріплення безпеки та піднялася огорожа. Потерпіло троє людей, ще один чоловік порізав руку, розбиваючи скло кабіни каси: він намагався самостійно зупинити атракціон, оскільки обслуговуючий персонал утік з місця подій, коли побачив, що відбувається.
На відміну від вознесенських атракціонників, Денис Курт, директор фірми «Активна країна», якій належить канатна переправа в Києві, втікати начебто нікуди не збирається, а натомість обіцяє сумлінно співпрацювати зі слідством. Проте зрозуміло, що розслідування буде йти не місяць, і чим воно закінчиться та чи зможуть родичі загиблого хлопця отримати хоча б якусь компенсацію за смерть близької людини – поки що є відкритим питанням.
Законно чи незаконно
Як розповів в ексклюзивному коментарі «Каштан NEWS» адвокат Станіслав Борис, у випадку зі столичним атракціоном правоохоронці, перш за все, аналізуватимуть чинники, які могли стати причиною трагедії.
«Якщо ми говоримо про випадок з канатною дорогою у Києві, то там розпочато кримінальне провадження – воно розпочинається обов’язково, коли гине людина. В межах цього кримінального провадження правоохоронці мають дослідити ряд факторів. Перш за все, це дозвільна документація від КМДА: чи надавалася вона, а якщо надавалася, то кому, за яких умов, які вимоги висувалися тощо. Додатково, як на мене, потрібно перевірити законність надання такого дозволу, враховуючи той аспект, що ця канатна переправа проходила над величезною проїзною частиною. І тут треба вивчити питання, чи можливо за таких умов згідно з тими чи іншими нормами надавати дозвіл на будівництво такого атракціону в принципі», – підкреслює адвокат.
Якщо дозвіл було надано незаконно, тоді дії посадовців можна буде кваліфікувати як зловживання або перевищення влади чи службових повноважень, або як службову недбалість. Як нагадує юрист, все це – кримінально карні діяння.
Також правоохоронці мають проаналізувати внутрішню документацію, яку вів надавач послуг.
«Це – інструктаж, це – фіксування в тих чи інших журналах, це – умовний «куточок споживача», де має бути ознайомча документація з приводу правил безпеки. Також досліджується, чи укладалися договори чи повідомлення користувачу послуги, що атракціон є потенційно небезпечним, що користувач усвідомлює це і бере на себе відповідальність. Друге – це технічні експертизи: чи був належний догляд, ревізія цієї канатної переправи, чи були, наприклад, в наявності визначені тими чи іншими нормами страхувальні троси. Тобто треба повністю провести інженерно-технічну ревізію і зрозуміти, чи дотримувалася компанія цих вимог. Якщо вона їх не дотримувалася, то це пункт 2 статті 272 Кримінального кодексу – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, яке призвело до загибелі людини», – каже Станіслав Борис.
Компенсація та її розмір
Якщо в результаті вивчення всіх цих аспектів буде встановлено, наприклад, наявність вини компанії – надавача послуг, то відповідальній особі може бути оголошено про підозру у вчиненні злочину.
«І отут вже включається історія з відшкодуванням шкоди. В межах кримінального провадження може бути визнано потерпілого, або, у випадку загибелі, як це відбулося на канатній переправі, це буде представник потерпілого – близький родич: мама, дружина та інші. Вони в межах кримінального провадження заявляють до підозрюваної особи цивільний позов про відшкодування завданої шкоди. Це може бути від відшкодування витрат на лікування, якщо відбувалося якесь лікування, і закінчуючи похованням, компенсацією моральної шкоди тощо», – пояснює юрист.
Безумовно, це потребуватиме від представників потерпілого збору величезної кількості документів.
«У тому числі, часто практикують проведення психологічної експертизи, яка додатково підтверджує певний рівень душевних страждань, щоб більш обґрунтовано визначити міру завданої моральної шкоди та розмір компенсації. Щодо суми компенсації, то тут немає ані сталої судової практики, ані якоїсь таблички на кшталт «якщо це така моральна шкода – то таке відшкодування, а якщо отака – то отаке». Це все дуже суб’єктивно. Іноді люди заявляють, скажімо, п’ять мільйонів моральної шкоди, а отримують п’ятдесят тисяч, а є люди, які заявляють триста тисяч, і все це відшкодування суд їм присуджує», – каже Борис.
Отже, представник потерпілого заявляє цивільний позов, і після завершення досудового розслідування і скерування до суду обвинувального акту, суд розглядає повністю все кримінальне провадження – разом із позовом потерпілих. У випадку засудження обвинуваченого суд може задовольнити цей позов повною мірою, частково або взагалі відмовити в задоволенні.
«Тут бувають різні моменти, але зазвичай, якщо особу визнано винною і дійсно завдано шкоди, суд у тій чи іншій мірі задовольняє цивільний позов потерпілих. Потім або винна особа відшкодовує присуджену компенсацію добровільно, або потерпілі звертаються до виконавців, і ті вже діють у звичайному порядку: арешт майна, відшукання майна тощо», – зазначає адвокат.
Утім, як свідчить практика, обвинувачений частіше воліє добровільно компенсувати потерпілим спричинену шкоду.
«Тому що, якщо потерпілий свідчить у суді, що шкоду відшкодовано, то така позиція сильно впливає на розгляд справи і навіть на те покарання, яке може призначити суд. Якщо обвинувачений не відшкодовує або взагалі заперечує факт завдання шкоди, то хоча формально це не є обтяжуючою обставиною, але суд у будь-якому випадку це врахує», – пояснив Борис.
Джерело підвищеної небезпеки
Однак можливі випадки, коли повідомляти про підозру нема кому. Таке буває, якщо інцидент встався внаслідок нещасного випадку, пояснює адвокат. Однак у такому разі вступає в силу поняття відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
«Така шкода відшкодовується незалежно від наявності винного. Наведу в якості прикладу: власник автівки не поставив її на паркінг або щось там зірвалося, не спрацювало, автівка покотилася і комусь роздавила ноги. Власник цієї автівки фактично володіє джерелом підвищеної безпеки, тому його відповідальність наступає автоматично. Бо він мав вжити всіх дій, щоб така ситуація не сталася», – каже Станіслав Борис.
Класифікацію атракціонів за рівнем безпеки було затверджено ще в 2006 році наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №110. Згідно з пунктом 3.1.3 цього наказу, до обладнання, що становить підвищену небезпеку для життя відвідувачів і обслуговуючого персоналу, належать:
- атракціони з механізованим приводом з підійманням посадкових місць (відвідувачів) від рівня посадкової площадки на висоту: більше 2 метрів – для дитячих атракціонів і 3 метрів – для дорослих, незалежно від швидкості обертання;
- каруселі з механізованим приводом: вертикальні, горизонтальні, нахилені, із складною траєкторією руху – з лінійною швидкістю посадкових місць більше 0,5 м/с, незалежно від висоти підіймання;
- автомобілі, що зіштовхуються, швидкісні автомобілі, картинг з вільною траєкторією руху самохідних засобів (електромобілів) без підіймання, швидкість руху яких більше 4 м/с;
- атракціони будь-якої конструкції з лінійною швидкістю руху посадкових місць (відвідувачів) більше 5 м/с;
- гойдалки механізовані та немеханізовані, які обертаються або з кутом відхилу посадкових місць на величину більше 45° і підійманням кабін (посадкових місць) більше 1,5 м;
- атракціони механізовані з гідравлічним або пневматичним приводом посадкових місць (кабін, платформ);
- вежі вільного падіння;
- атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному канаті тощо).
Що робити, якщо ви або ваша дитина травмувалися на атракціоні
У таких випадках юрист радить одразу викликати поліцію – щонайменше для того, щоб зафіксувати факт інциденту.
«Насправді тут є багато тонкощів. Наприклад, якщо ви заходили з дитиною у кабінку чортового колеса, дитинка не забрала вчасно руку, дверцята закрилися, пальчики поламалися – тут буде спірний момент, чи є в цьому вина надавача послуг. Бо зрозуміло, що сувати пальці в двері не варто, а батьки мають слідкувати за своєю дитиною. Але якщо, наприклад, колесо зненацька загальмувало, дитина полетіла з одного краю кабінки до іншого і розбила собі голову – то вже інша справа. Тут однозначно треба викликати правоохоронні органи і фіксувати, що відбулося травмування», – радить Борис.
Потім слідство має відкрити кримінальне провадження і визначити, у зв’язку з чим сталася травма та хто несе за неї відповідальність.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
