193
Головне місто країни потребує всебічного оновлення
Київ давно потребує не лише оновлення зовнішнього вигляду, але й, насамперед, управлінських підходів. А для цього, як переконані народні депутати України, столиця має отримати оновлений закон, який би чітко регламентував систему адміністративно-територіального устрою, межі міста та районів, розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами центральної виконавчої влади, а також розподіл функцій між міським і районним рівнями управління.
Саме обговоренню цієї проблематики було присвячено засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України щодо ефективності влади в Києві, яке відбулося 6 червня.
Зміни назріли давно
Як зазначили учасники дискусії, чинний Закон «Про столицю України – місто-герой Київ» із урахуванням часу та низки об’єктивних і суб’єктивних чинників потребує внесення нових принципово якісних і зважених змін.
«Сьогодні ми маємо майданчик, який підготує основу для розробки нового закону про столицю. Звісно, в координації з Київською міською радою, громадськістю. Це дозволить вийти на фінальне рішення, яке задовольнить всі сторони. Думаю, що було би правильно, якби ми надали свої пропозиції владі Києва з уніфікованими змінами до існуючого закону про столицю і отримали б зворотній зв’язок від Києва, напрацювання, які у нього вже є, розглянули, і можна було б імплементувати це все в закон», — пояснив доцільність обговорення питання голова ТСК Віталій Безгін.
Як зазначили учасники зустрічі, українська столиця за чинним законодавством фактично є окремим регіоном з усіма позитивними та негативними наслідкам, які з цього витікають, створюючи київській громаді певні незручності. Також закон про столицю має бути переглянуто ще й тому, що він давно застарів.
Заради справедливості нагадаємо, що це вже не перша спроба внесення змін до «основного» закону Києва — за вирішення цього питання бралася влада за усіх президентів України. Певні напрацювання були, однак подальший їхній рух в силу різних політичних причин гальмувався чи документ просто клали «під сукно» до нових, так би мовити, часів.
Два варіанти устрою міста
«Нам необхідно спочатку зрозуміти, яку модель розвитку Києва ми хочемо бачити і від цього відштовхуватися», — звернули увагу присутніх представники депутутського корпусу Київради, і з цією тезою не змогли не погодитися учасники засідання.
На думку директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака, українська столиця може обрати для себе два оптимальні варіанти адміністративного устрою.
«Варіант перший: громада + район. Або варіант другий: громада + район + регіон», — сказав Ганущак.
Водночас він зауважив, що в Києві райони постійно мали формальний характер самоврядування, оскільки все вирішувалося і насаджувалося, а також контролювалося «з гори». Отже, навряд чи потрібно очікувати, що такий принцип не буде застосовано в майбутньому.
«Я вважаю, що Київ правильно внести до системи «громада + район», — запропонував Ганущак.
Він пояснив, що система повноважень повинна лягати на районні ради столиці, і саме райради мають вирішувати питання видатків, а не центральна міська рада.
«Але обидва варіанти також можуть бути прийнятними», — висловив свою думку експерт.
Своєю чергою, представник Громадської ради при КМДА Володимир Кривошея, зазначив, що під час внесення змін до закону про столицю треба зрозуміти і врахувати, що турбує киян і що потребує київська влада в контексті повноважень.
Як визначити кордони
Як кожна країна має власні кордони, так і кожне місто має свої межі. Це важливе питання також треба врахувати під час формування змін до закону про столицю.
Нині існують визначені її межі. Щоправда, вони були оформлені ще за часів УРСР. Однак навряд чи якась громада, що межує зі столицею, погодиться поділитися землею з Києвом. Тому питання постає лише у внесенні визначених меж у такому вигляді як вони є до геокадастру.
Як зазначив представник Міністерства інфраструктури України Олександр Гончаренко, кордони Києва окреслено і їх залишається лише закріпити в земельному реєстрі з використанням картографічних даних, які дозволяють визначити межі в натурі з точністю до 5-7 метрів.
Водночас, як зауважили члени комісії, якщо піде мова про можливі зміни меж міста, то це автоматично потягне за собою зміну меж і Київської області. А це вже не передбачено чинним законодавством.
«Я вважаю, що не може міська рада самовільно затверджувати межі міста. Це прерогатива іншого органу», — наголосив голова ТСК.
Децентралізація обійшла столицю
Водночас, на думку депутата Київради Андрій Вітренка, перш ніж вносити зміни до закону про столицю, місто має позбутися тягаря недалекого минулого, який залишив після себе президент-утікач Віктор Янукович.
«У місті Києві не може панувати управлінська ситуація, яка була закладена людиною, яка втекла з країни — Віктором Федоровичем Януковичем», — застеріг Андрій Вітренко.
У цьому контексті він пояснив, що Київ і досі не отримав справедливу децентралізацію, на яку заслуговує столиця та її мешканці.
Наприкінці засідання, народний депутат України Віталій Безгін запропонував, що центральна влада підготує пропозиції щодо законодавства про столицю, врегулювання Київської агломерації, про межі міста та районів та потенційні зміни до Бюджетного кодексу. Також деякі зміни повинні торкнутися й законодавства про воєнний стан.
«Київ як місто має отримати цей закон. І бенефіціаром цього мають бути, перш за все, містяни, а не та чи інша політична сторона», — наголосив голова ТСК Віталій Безгін.
Отже, проблеми із законом про столицю існують і вирішувати їх, напрацьовувати спільні консолідовані пропозиції треба не поспішаючи, дослухаючись один до одного і без зайвої політизації питань.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
