Документи та мистецтво: Музей Голодомору у Києві оприлюднив програму до роковин трагедії

У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації.

Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України Росія вчиняє новий геноцид — війною. Методи новітнього путінського режиму мало відрізняються від сталінських: вбивства, терор голодом і холодом, залякування, депортації. Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби.

Національний музей Голодомору-геноциду, як центр вшанування пам’яті жертв Голодомору, підготував програму до 90-х роковин трагедії.

Розпочала її учора передача Музею благодійниками експонатів для фондів музею. Цьогоріч музейна колекція поповнилася: кримінальними справами періоду Голодомору з Галузевого державного архіву МВС України, який було вчасно евакуйовано на початку широкомасштабного російського вторгнення в безпечне місце; меморіальними речами, що належали священнику й учителю Олексію Воблому, який рятував дітей від голоду в селі Піскошине на Запоріжжі.

Кримінальні справи періоду Голодомору, які вчасно евакуювали. Фото: Музей Голодомору-геноциду

А також творами мистецтва, зокрема, картиною-триптихом «Геноцид 1933» (1989) авторства Тараса та Юрія Гончаренків із колекції американського колекціонера Моргана Вільямса, раритетними книгами, які передав колекціонер і краєзнавець Дмитро Піркл із Дніпра, унікальними фотонегативами на склі, які розповідають про життя села на Роменщині в роки Голодомору.

Музейна колекція поповнилася творами мистецтва. Фото: Музей Голодомору-геноциду

До фондів передали унікальні документи. Фото: Музей Голодомору-геноциду

Водночас Музей Голодомору звертається до всіх українців: якщо у вас збереглися фотографії, документи чи будь-які інші речі, пов’язані з періодом Голодомору-геноциду, напишіть на електронну пошту музею [email protected], в особисті повідомлення на нашій сторінці у фейсбуці або зателефонуйте за номером +38 044 254 45 12. Кожна така річ — безцінна і має бути збереженою.

19–20 листопада, 14.00 — 15.30. Прем’єра вистави SИN («Син», за однойменним оповіданням Валер’яна Підмогильного). Постановку здійснила театральна майстерня «ПОГLЯD» (режисери Єгор Водяхін та Христина Шелудько) за участі Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України «Дарничанка». Детальніше

.

23 листопада, 12.00–13.30. Відкриття виставки «Leica, що бачила Голодомор». Вперше в Україні і світі відвідувачі зможуть побачити оригінальний альбом з фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica ІІ, яким вони були зроблені. Ці предмети належали австрійському інженерові Александру Вінербергеру і є найціннішими у світі експонатами з історії Голодомору, а світлини — доказами вчинення комуністичним тоталітарним режимом злочину проти української нації. Зала пам’яті Музею, вул. Лаврська, 3.

24 листопада, 11.00. Відкриття та І секція VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в ХХ-ХХІ ст.: інтердисциплінарні підходи». Університет менеджменту освіти, вул. Січових стрільців, 52а.

24 листопада, 14.00 — 15.30 (час уточнюється). Публічна розмова «Як таємні фотографії Голодомору стали найціннішим експонатом». Зала пам`яті Музею, вул. Лаврська, 3.

25 листопада, 11.00. ІІ секція VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в ХХ-ХХІ ст.: інтердисциплінарні підходи». Агенція Укрінформ, вул. Б. Хмельницького, 8/16.

26 листопада, День пам`яті жертв Голодомору. Публічні пам’ятні заходи на території Музею.

Зокрема, о 16.00 пройде Всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті».

Адреса: Музей Голодомору, вул. Лаврська, 3.

План заходів до роковин трагедії на 2022-2023 роки передбачає завершення будівництва та відкриття для відвідувачів другої черги Національного музею Голодомору-геноциду та завершення реконструкції першої черги.

У мережі працює поіменний пошук жертв Голодомору 1932-1933 років, за яким всі охочі можуть дізнатися більше про історію своєї родини.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *