98
Бабин Яр – урочище, розташоване в північно-західній частині Києва. Історія цієї місцевості починається ще в ХV столітті. За час свого існування Бабин Яр став місцем трагізму
Спочатку тут було Кирилівське кладовище, де ховали єврейські громади, потім у роки Голодомору (1932-1933) сюди звозили тіла жертв страшного голоду. А поруч, на Лук’янівському цвинтарі, ховали людей, яких розстрілював нквс, декого вбивали просто на місці.
Але найжахливіша глава розпочалася під час Другої світової війни, коли Бабин Яр став місцем масових розстрілів єврейського населення Києва. У вересні 1941 року німецькі окупанти стратили тут понад 33 тисячі євреїв за два дні. Загалом у Бабиному Яру нацисти знищили понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, українських націоналістів і радянських військовополонених.
Пізніше, з метою приховування слідів своїх злочинів, нацисти використовували печі, побудовані з надгробків Лук’янівського цвинтаря, де спалювали тіла вбитих. Це була спроба стерти сліди геноциду. Однак Бабин Яр назавжди залишиться символом жахливих злочинів.
Після деокупації радянська влада з байдужістю поставилася до ідеї створити місце пам’яті в Бабиному Яру, натомість колишній некрополь разом з урочищем вирішено було перетворити на парк. Після війни спортивно-паркову зону реалізували наполовину, обмежившись тільки прокладанням вулиць. Водночас прилеглі кладовища було знищено або частково забудовано.
Масштаби звірств Другої світової війни значно перевершили жахи Першої. Своєю чергою, Нюрнберзький процес став важливим моментом, де злочинців нацистського режиму було притягнуто до відповідальності, незважаючи на те, що багато хто з обвинувачених не визнавав своєї вини, стверджуючи, що лише виконував накази.
І якщо в Нюрнберзі судили вище нацистське керівництво, то постраждалі країни також влаштували власні трибунали, де вироки виносили злочинцям, які скоїли воєнні злочини саме в цих державах.
Обвинувачем від срср у Нюрнберзі було призначено прокурора УРСР Романа Руденка.
Свого часу Руденко не лише обіймав посаду прокурора України, а й входив до особливої трійки нквс, тобто ухвалював рішення щодо розстрілів та покарань «ворогів народу».
Під час Нюрнберзького процесу окремого обвинувачення за злочини в Бабиному Яру не виносили. Цю трагедію згадували лише як частину доказової бази за обвинуваченням нацистів у масових убивствах цивільного населення, скоєних на території радянського союзу. Тобто, ці жахливі події було розслідувано як загальну трагедію радянського народу, уникаючи акцентів на єврейській складовій.
Також у січні 1946 року було організовано Київський трибунал, на якому судили злочинців, причетних до звірств на території України. Справа складалася з 22 томів. Протягом 11 днів було винесено вироки 15 підсудним, 12 із них було засуджено до смертної кари через повішення. Вироки виконали на Майдані Незалежності, де спорудили шибеницю.
Однак радянське керівництво приховувало справжні масштаби трагедії в Бабиному Яру практично протягом всього існування срср. Так, у 1950-х роках цей трагізм комуністи хотіли приховати за допомогою забудови. Тоді урочище було місцем, куди зливали відходи з Петровських цементних заводів. Внаслідок цього 13 березня 1961 року сталася Куренівська трагедія, коли через прорив дамби загинуло майже 1500 осіб.
Водночас від початку 1960-х років тривала руйнація історичного некрополя: на місці колишнього Братського цвинтаря, де ховали солдатів, які померли в київських шпиталях під час Першої світової війни, 1973 року звели телевежу, а на Єврейському кладовищі – телецентр.
І тільки завдяки « шістдесятникам» і активістам у липні 1976 року в Бабиному Яру встановили великий бронзовий пам’ятник. На монументі викарбували: «Радянським громадянам і військовополоненим, розстріляним німецько-фашистськими окупантами» в 1941-1943 роках.
У 1990-х роках починають публікувати свідчення і спогади колишніх ув’язнених Сирецького концтабору. А вже після здобуття Україною незалежності, у вересні 1991 року відбулося перше офіційне загальнонаціональне вшанування пам’яті жертв трагедії.
Однак 2000 року на місці масових розстрілів було відкрито 40 станцію столичного метрополітену «Дорогожичі». Тож нині потяги метро проходять прямо під кладовищами.
Нині в Бабиному Яру встановлено кілька меморіальних споруд: меморіальну синагогу, «Кристалічну стіну плачу», «Дзеркальне поле» та інші.
29 вересня вшановують День пам’яті жертв Бабиного Яру.
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
