289
Після 8 липня світ облетіли кадри жорстокого воєнного злочину країни-терористки – наслідків ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит»
Українське суспільство, громадяни інших держави, меценати та благодійні організації почали перераховувати кошти для відновлення медичного закладу. Так, за короткий термін на рахунок благодійного фонду «Охматдит-Здорове дитинство» було перераховано 370 млн грн, 320 млн зібрано на платформі UNITED-24. Ще 100 млн грн на відновлення лікарні спрямував Кабінет Міністрів України з резервного фонду. Уряд Литви виділив мільйон доларів США, а уряд Німеччини заявив про намір перерахувати на відбудову «Охматдиту» 10 млн євро.
Однак нещодавно навколо подій в «Охматдиті» розгорівся гучний скандал. Благодійний фонд, на рахунках якого акумулювалися зібрані кошти, провів конкурс на відбудову нового корпусу лікарні. З 14 учасників так званого тендеру для виконання робіт було відібрано запорізьку компанію БУД-ТЕХНОЛОДЖІ, яка потрапила в поле зору журналістів-розслідувачів проєкту «Наші гроші».
Як з’ясували представники медіа, пропозиція цієї компанії була третя за дорожнечею. БУД-ТЕХНОЛОДЖІ бралася провести ремонтні роботи за 307 млн грн. Організаторів конкурсу не спантеличило й те, що компанія-переможець не мала необхідної власної будівельної техніки, ніколи раніше не брала участь у державних тендерах, а її статутний капітал становить 5000 грн.
На скандал навколо «Охматдиту» відреагував міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, який уже наступного дня під час брифінгу повідомив про скасування тендеру на відбудову дитячого медичного закладу та оголошення нового конкурсу на платформі Prozorro. Тендер на відбудову та самі роботи обіцяють провести відкрито для суспільства, а використання коштів буде контролювати ревізійно-наглядова рада, яку планують сформувати.
Здавалося б, конфлікт вичерпано. Але в громадськості залишилися запитання, на які так і не дали відповіді ні міністр, ні керівництво «Охматдиту» та відповідного благодійного фонду. Зокрема, хто конкретно з посадовців та представників благодійного фонду проводив цей сумнівний конкурс і визначав переможця. І які заходи (хоча б дисциплінарного характеру) вжито стосовно цих осіб.
Навмисно чи помилково
Аби отримати правову кваліфікацію таких дій, «Каштан NEWS» звернувся до київського юриста Станіслава Бориса.
«Категорично стверджувати про корупційну складову в даному конкурсі поки зарано. Погоджуюся з тим, що для об’єктивного спостерігача є дивним встановлення одноденного строку на подання заявок для участі в конкурсі», — коментує ситуацію Борис.
Як зазначив юрист, благодійний фонд «Охматдит – Здорове дитинство» пояснював це «невідкладною потребою у відновлені будівлі лікарні», у зв’язку з чим «продовжити строки прийому пропозиції не є можливим». Водночас, наголошує Станіслав Борис, не додає прозорості процедурі конкурсу й кулуарне визначення переможця.
Так, переможець визначався не на електронному майданчику smart tender, а на засіданні робочої групи НДСЛ «Охматдит» разом із представниками благодійного фонду. За результатами цього засідання й було обрано компанію БУД-ТЕХНОЛОДЖІ. Такий непрозорий шлях дає підстави сумніватися в чистоті проведеного конкурсу.
Сумнівні умови
В юриста виникають запитання й щодо умов проведення конкурсу.
«В умовах не було зазначено про заборону таким компаніям брати участь у конкурсі. Перемога БУД-ТЕХНОЛОДЖІ є радше свідченням недосконалості самої процедури конкурсу, яка допускала участь та перемогу фірм, які не мають для виконання робіт ні засобів, ні досвіду», – зауважив співрозмовник.
Чи є кримінал
Водночас Станіслав Борис вважає, що оскільки через суспільний розголос результати конкурсу були скасовані, а отже заволодіння коштами не відбулося, склад корупційного правопорушення в цьому випадку відсутній. Натомість, з метою задоволення суспільного запиту на справедливість та прозорість, державні органи можуть здійснити перевірку цієї компанії, однак не в порядку кримінального провадження.
Також, переконаний експерт, технічний нагляд є обов’язковою вимогою під час здійсненні будівельних робіт.
У роботах з будівництва та відновлення зруйнованих і пошкоджених корпусів дитячої лікарні «Охматдит» є ще один аспект – історичний.
Так, під час терористичної атаки рашистів зазнали руйнувань три корпуси. Один із них – корпус №3 – є пам’яткою історії. І тут уже на сполох б’ють охоронці київської старовини.
Історична довідка
Корпус №3 «Охматдиту» було зведено на початку ХХ століття на замовлення видатних київських меценатів та підприємців — сім’ї Терещенків. Він фактично є основою, з якої розпочиналася історія більш як 100-річної лікарні. Будівництво корпусу було розпочато 1901 року, а 1903 завершено найкращою міською будівельною фірмою Льва Гінзбурга. Автор проєкту – видатний київський архітектор Володимир Ніколаєв. Новий корпус був цегляний, двоповерховий, з підвалом на 25 ліжок.
Спочатку тут розмістили лікарню для людей, які не могли сплатити вартість лікування. Тож медичні послуги надавалися безкоштовно, а їх оплата здійснювалася за рахунок коштів родини Терещенків.
Емоції чи вказівка
Отже, нині маємо факт руйнування старої будівлі. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, оглядаючи наслідки російської атаки на Охматдит, в інтерв’ю емоційно назвав корпуси, які були пошкоджені, такими, що не підлягають відновленню. Тобто йдеться не про відновлення пошкодженого корпусу, а про його знесення й будівництво нового. Водночас такі висновки міністр надав ще до проведення будь-яких експертиз щодо стану корпусу №3 і можливості його відновлення. Будемо сподіватися, що така позиція очільника відомства є лише емоційним висловом, а не безпосередньою вказівкою.
Шанси на відновлення
Чи можна відновити зруйнований третій корпус? З’ясовується, не все так критично.
За словами члена Консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, києвознавця та історика Михайла Кальницького, цю будівлю можна і потрібно відновити.
«Скільки можу судити, попри жахливі наслідки ракетного удару, ворогу не вдалося знищити історичне ядро лікарняного комплексу. Збереглися науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії (колишній головний корпус, надбудований), корпус № 2 (колишня адміністрація, нині неврологічне відділення), корпус № 9 (колишня амбулаторія, нині управління лікарні). Залишилася й значна частина корпусу № 3, навіть якимось дивом вціліла меморіальна дошка на честь професора Шуринка. Тож, на мою думку, є всі підстави, аби відновити за старими зображеннями та планами цей корпус — невід’ємну частку автентичної забудови колишньої лікарні для чорноробів», — написав на своїй сторінці в соцмережі Кальницький.
«З точки зору культурної спадщини та історії це важливий об’єкт, — говорить Дмитро Перов, — Оскільки це — один із трьох корпусів, з яких почалася історія «Охматдиту».
Крім того, наголосив Перов, у Кальницького є архівні креслення цього корпусу! А ми маємо руйнування південно-західного крила приміщення, що становить не більше 20-25 відсотків від загальної площі будівлі. Саме тому є можливість її відновлювати.
До речі, звернув увагу Дмитро Перов, випадки руйнувань історичних пам’яток внаслідок російських ракетних атак були у Львові, зокрема, коли було пошкоджено більшу частину історичної житлової будівлі початку ХХ століття на вулиці Стрийська, 66. Тоді теж тривала дискусія щодо доцільності відновлення будівлі. Однак чітка позиція міської влади поклала край цим суперечкам.
Прохання до Кабміну
Київські активісти, яким не байдужа доля міста, вже розмістили на сайті Кабінету Міністрів України петицію щодо збереження та відновлення історичного корпусу дитячої лікарні.
У своєму зверненні небайдужі громадяни наголошують, що «Охматдит» є державною лікарнею, що безпосередньо підпорядкована центральному органу виконавчої влади – Міністерству охорони здоровʼя України. Організацію роботи органів виконавчої влади здійснює Кабінет Міністрів України. З огляду на це, активісти просять Кабінет Міністрів України через профільні підпорядковані міністерства забезпечити виконання вимог ст. 22, 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», за яким виключним видом робіт на памʼятках є реставрація. Водночас, згідно з Віденською конвенцією, об’єкти культурної спадщини, які постраждали внаслідок війни, мають бути відновлені за первісним кресленням або фото.
А поки триває збір підписів, нам усім треба зрозуміти, що війна, яку розв’язала путінська росія проти України, ведеться також і проти нашої історичної спадщини, яку нещадно руйнує ворог.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
