Попри повномасштабне вторгнення рф завдяки Збройним Силам України спільна археологічна експедиція Інституту археології НАН України і Центру балтійської та скандинавської археології (Шлезвіґ, Німеччина) цьогоріч продовжила вивчати комплекс. Про це повідомили у Національній академії наук України.
До складу комплексу входять ґрунтовий могильник, залишений групою західнобалтських мігрантів XI століття, а також поселенські пам’ятки ранньослов’янського та пізньоримського часу, раннього залізного віку і доби бронзи. На протилежному боці річки, на низькій надзаплавній терасі розташовуються давньоруське городище й відкрите поселення XI–XIII та XVIІ–XIX століть в урочищі Старі Сухоліси.
Комплекс «Острів–Сухоліси» роз ташований у Пороссі Київської області. Фото: НАН України
Дослідження тривають у межах міжнародного проєкту «Baltische Migranten an der Ostgrenze der Kiever Rus. Der spätwikingerzeitliche archäologische Komplex von Ostriv am Ros (Ukraine)» / «Балтські мігранти на східному кордоні Київської Русі. Археологічний комплекс кінця епохи вікінгів Острів на Росі» (2022–2028 рр.), який підтримує Німецький дослідницький фонд.
Учасники польового сезону. Фото: НАН України
Сьомий польовий сезон присвятили вивченню північно-східної та центральної частин пам’ятки. Дослідники заклали розкоп загальною площею 300 м². Як зазначається, на жаль, територію пам’ятки використовують як сільськогосподарські угіддя, що вкрай негативно впливає на збереження поховальних комплексів. Частина поховань, виявлених цьогоріч, пошкоджені оранкою та пограбовані.
Група вивчала північно-східну та центральну частин пам’ятки. Фото: НАН України
ЩО ЗНАЙШЛИ ПІД ЧАС РОЗКОПОК
Протягом двох місяців учені зафіксували 12 середньовічних поховальних комплексів різного ступеню збереження та понад 20 різночасових об’єктів (переважно черняхівської культури — III–V ст.). Потужність культурних нашарувань на цій ділянці сягала 2 м углиб.
Археологи виявили залишки кількох гробовищ (5 комплексів) у вигляді фрагментів трухлявої деревини і тліну. У поховальному обряді представлені пережитки, пов’язані з процесами переходу балтського анклаву від язичництва до християнства.
П’ять поховань належали дорослим чоловікам, два — жінкам, ще п’ять — дітям. Чоловічі поховання супроводжувались елементами озброєння: у трьох комплексах науковці виявили залізні сокири з опущеним лезом, двома боковими щекавицями та подовженим вирізним обухом. Цей тип є наймасовішим для Східної Європи у ХІ–ХІІІ століть. Цього сезону археологи вперше зафіксували на пам’ятці бойові залізні розкладні серпи так званого «салтівського типу», датовані другою половиною X — початком XI століть.
Середньовічні поховальні комплекси. Фото: НАН України
Давньоруський гончарний горщик. Фото: НАН України
До того ж, у похованні вперше знайдено давньоруський гончарний горщик першої половини — середини XI століття. Окремі фрагменти й розвали подібних посудин трапляються в культурному шарі пам’ятки з 2019 року. Вони, ймовірно, свідчать про певні поминальні ритуали.
Також тут знаходили елементи одягу (підковоподібна фібула зі спіралеподібними закінченнями, бронзові пряжки з прямокутною рамкою, бронзові кільця-розподілювачі), точильний кремінь і масивне калачеподібне кресало, рештки залізних ножів, розташованих на поясі, на правому чи лівому боці небіжчика.
У похованнях знаходили елементи одягу. Фото: НАН України
Вита шийна гривня. Фото: НАН України
У жіночих похованнях виявили вже шосту виту шийну гривну типу «Totenkrone». Імовірно, подібні предмети мали не лише економічне, а й певне сакральне значення. Можливо, їх слід інтерпретувати як посаг молодих жінок, наділений їм батьками, що посідали вагоме майнове й соціальне становище в суспільстві прусів і ятвягів. Також тут знайшли елементи одягу та прикраси, зокремарапецієподібну підвіску з тонкого листа бронзи вкритого шаром білого металу, побутові предмети (пряслиця з овруцького шиферу, залізний ніж). Загалом усі матеріали з жіночих поховань археологи датують у межах XI століття.
Окрім поховань, науковцям вдалося дослідити нашарування більш ранніх епох. Переважна більшість об’єктів — неглибокі ями овальної або неправильної форми.
Нашарування більш ранніх епох. Фото: НАН України
Знахідки в більш ранньому культурному шарі. Фото: НАН України
Знахідки в більш ранньому культурному шарі. Фото: НАН України
У культурних нашаруваннях зафіксовано численний керамічний матеріал, представлений ліпними та гончарними посудинами черняхівської культури, окремі фрагменти належали до доби бронзи і раннього залізного віку. Крім того, траплялися різноманітні індивідуальні знахідки: римські денарії, арбалетоподібні фібули, залізні й бронзові поясні пряжки, залізні ножі та цвяхи, намистини, фрагменти жорен, скляний шлак, кістяні проколки і чимало тваринних кісток.
Археологи виявили цікаві об’єкти. Фото: НАН України
Загалом цьогорічні розкопки суттєво збагатили інформативну базу науковців щодо поховальної практики, матеріальної та духовної культури балтських мігрантів у Пороссі, зазначають в Інституті археології НАН України. Водночас, археологи виявили цікаві об’єкти більш ранніх часів, які надають нові відомості про структуру й етапи заселення, господарського освоєння і розвитку матеріальної культури досліджуваної території.
Столичний музей демонструє унікальні археологічні знахідки: де побачити. В експозиції представлені археологічні пам’ятки світового рівня, які потрапили до колекції музею впродовж останніх чотирьох років.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
