У КМДА наголосили, що розміщення наметів та матраців у київському метрополітені суттєво зменшує місткість захисних споруд. На офіційному вебсайті Київради зареєстровано петицію з вимогою заборонити пронесення таких великогабаритних предметів до підземки.
Під час масштабної ракетно-дронової атаки на столицю в ніч проти 15 червня кияни вкотре змушені були шукати прихистку в підземці, яка функціонувала як укриття.
Останнім часом, зважаючи на зростання частоти ворожих нальотів та тривалість повітряних тривог, мешканці міста почали приносити до метро не лише складні стільці чи килимки, але й надувні матраци, розкладні ліжка та навіть намети. Під час обстрілу Києва у понеділок хтось із відвідувачів метро спустив на платформу надувний двоспальний матрац, замаскований під ліжко.
Наявність громіздких речей у метро під час повітряних тривог спричинила жваву дискусію серед українців. До обговорення долучилися представники КП “Київський метрополітен” та Київської міської військової адміністрації. Чи чекає заборона на матраци та розкладні ліжка у підземці – з’ясовував УНН.
Укриття – не зона для кемпінгу: у КМДА роз’яснили, чи дозволено приносити намети та розкладні ліжка в метро під час тривоги
Для прояснення ситуації редакція звернулася до Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації (КМДА). Представників виконавчого органу було запитано, чи планується офіційна заборона на пронесення великогабаритних речей до підземки під час ракетно-дронових атак.
Директор департаменту Роман Ткачук у письмовій відповіді на запит УНН зазначив, що наразі законодавчі та нормативні акти не регламентують встановлення кемпінгового обладнання та використання туристичних меблів у захисних спорудах цивільного захисту, якими під час повітряної тривоги стають станції київського метро.
Водночас, згідно з пунктом 2 глави 4 розділу VI “Вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту”, затверджених наказом МВС України від 09.07.2018 № 579, до укриттів заборонено приносити легкозаймисті або речовини з різким запахом, а також великогабаритні предмети.
Крім того, як пояснив Ткачук, посилаючись на чинне законодавство, мінімальна площа, що припадає на одну особу в укритті (у даному випадку – основному приміщенні споруди подвійного призначення КП “Київський метрополітен”), становить 1 квадратний метр.
“Отже, розміщення великогабаритних речей, таких як намети, розкладні ліжка, матраци, займає площу, що перевищує розрахункову для укриттів, і таким чином зменшує місткість споруди подвійного призначення. Тому громадяни, які використовують площу укриття понад встановлені норми, порушують фундаментальні права інших осіб, які потребують прихистку, гарантовані Конституцією України”, – підсумував директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА.
Водночас профільний департамент висловив готовність брати участь у громадських обговореннях проблеми, але виключно з питань, що належать до його компетенції.
Не лише метро: які укриття в Києві покликані захищати людей під час атак
Підземні станції київського метро є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту столиці. Однак, як деталізував Роман Ткачук у письмовій відповіді УНН, вони не єдині укриття в місті.
Він наголосив, що підземні станції метро фактично є захисними спорудами подвійного призначення, що поєднують властивості сховищ та протирадіаційних укриттів. Однак час перебування у них обмежений 48 годинами (двома доби).
Водночас, за словами Ткачука, до фонду захисних споруд столиці також входять інші об’єкти, що володіють необхідними характеристиками для захисту людей під час ракетно-дронових атак росії.
“Усі захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення з відповідними захисними властивостями, внесеними до фонду, сконструйовані таким чином, щоб створити належні умови для тимчасового перебування населення”, — повідомив Ткачук.
Він пояснив, що такі об’єкти призначені для забезпечення захисту людей під час надзвичайних ситуацій, бойових дій, військових конфліктів чи терористичних актів, мінімізуючи або унеможливлюючи вплив небезпечних чинників.
Станом на червень 2026 року КМДА нарахувала певну кількість придатних укриттів у столиці
Відповідаючи на запити журналістів УНН щодо кількості та стану укриттів у Києві, профільний департамент надав таку інформацію:
“Згідно з даними Інформаційної системи “Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту”, станом на червень 2026 року для захисту населення придатні для використання за призначенням 4356 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту”.
Ці об’єкти можуть слугувати альтернативою метрополітену для киян та гостей столиці під час повітряних тривог.
У Київському метрополітені відреагували на потенційне обговорення правил перебування людей під час тривоги
УНН також звернувся до представників КП “Київський метрополітен” для з’ясування їхньої позиції щодо дозволу чи заборони пронесення розкладних ліжок, надувних матраців та наметів на станції підземки.
У відповідь заступник начальника підприємства Дмитро Пінчук заявив про готовність до обговорення питань організації укриття людей під час повітряної тривоги.
“У разі проведення уповноваженими органами відповідного обговорення щодо організації перебування населення на станціях метрополітену під час сигналу “Повітряна тривога”, КП “Київський метрополітен”, у межах компетенції та наданих повноважень, братиме в ньому участь”, – запевнив Пінчук.
Водночас у Департаменті муніципальної безпеки КМДА підтвердили журналістам, що не отримували жодних пропозицій від столичної підземки щодо обговорення дозволу чи заборони пронесення великогабаритних речей на станції метро під час повітряної тривоги.
“Станом на дату надання відповіді, до Департаменту не надходило пропозицій щодо участі представників у громадських обговореннях з питань встановлення кемпінгового спорядження, використання туристичних меблів у приміщеннях підземних станцій КП “Київський метрополітен”, що входять до фонду захисних споруд цивільного захисту міста Києва як споруди подвійного призначення”, — зазначено у відповіді УНН.
Як користуватися метрополітеном під час повітряної тривоги: надано рекомендації
Представники київського метрополітену надали пасажирам, які використовують підземку як укриття, кілька порад щодо поведінки.
Для ночівлі у підземці необхідно:
- прибути на станцію до її закриття для входу (детальний графік роботи кожної станції можна знайти за посиланням у коментарях);
- повідомити працівників метро та поліцію про намір залишитися на ніч;
- спуститися на платформу. Працівники станції підкажуть, де краще облаштуватися.
Для безпечного та комфортного перебування на станціях у нічний час, усіх мешканців закликають мати при собі:
- теплі речі, ковдри та каремати, оскільки середня температура в укритті становить 17–18°C, а також можливі протяги через наявність тунелів та інших підземних приміщень;
- особисті медикаменти та питну воду;
- засоби гігієни (вологі та сухі серветки);
- для власників домашніх тварин – пелюшки та пакети для відходів.
Також просять, за можливості, обирати для укриття центральні станції метрополітену, де під час повітряної тривоги перебуває менша кількість людей.
Петиція про заборону наметів у метро: актуальна інформація
2 червня 2026 року на сайті електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано документ, що вимагає заборонити використання туристичних наметів, надувних ліжок та великогабаритних матраців на станціях метро під час повітряних тривог задля забезпечення максимальної місткості укриттів.
Петицію №14277 ініціювала Наталя Тиц. Авторка звернення пропонує міській владі:
- запровадити офіційну заборону на розгортання туристичних наметів, надувних ліжок, матраців та інших великогабаритних спальних приналежностей, які обмежують корисну площу платформ і проходів метро під час тривог;
- впровадити адміністративну відповідальність за порушення цієї норми у вигляді штрафу 5 000 гривень з конфіскацією відповідного майна;
- зобов’язати працівників поліції та чергових по станціях здійснювати постійний контроль, оперативно виявляти порушників, вимагати демонтажу таких об’єктів та складати відповідні адміністративні протоколи.
“На площі, яку займає один намет чи матрац (де перебуває лише 1-2 людини), могли б безпечно та відносно комфортно розміститися від 4 до 10 осіб у сидячому положенні. Через егоїстичне використання простору іншим містянам, зокрема літнім людям, вагітним жінкам та дітям, бракує місця”, – аргументувала свою позицію авторка петиції.
Станом на 15 червня документ підписали 1140 громадян. Авторка звернення має ще 46 днів для збору необхідних 6 000 підписів, аби петиція була розглянута київською владою.
Початок дискусії про намети та матраци у київському метрополітені
4 червня 2026 року речниця КМДА Катерина Поп заявила про можливу заборону для громадян, які спускаються до підземки під час ракетно-дронових атак росії на столицю, приносити та встановлювати намети.
За її словами, під час нічних тривог у метро виникає проблема дефіциту місця: частина людей розгортає намети, що ускладнює пошук простору для інших у сховищі.
Речниця відомства додала, що проблема нестачі місць у столичній підземці, яка вночі функціонує як укриття, є нагальною і може бути винесена на громадські слухання.
Крім того, Катерина Поп закликала мешканців та гостей столиці під час нічних ракетно-дронових обстрілів виявляти повагу до сусідів по сховищу та дбати про їхній комфорт.
Такою заявою чиновниця відреагувала на інцидент, що стався у столичній підземці в ніч на 2 червня. Тоді метрополітен надав прихисток рекордній кількості людей – 41 тисячі мешканців і гостей столиці.
На платформах станцій почало бракувати місця, оскільки воно було зайняте габаритними наметами, матрацами та навіть розкладними ліжками, з якими люди прийшли до сховища, аби безпечно перечекати ніч. Між відвідувачами одразу спалахнули суперечки та конфлікти.
Скандал набув розголосу в соціальних мережах, а згодом про нього написали провідні українські медіа, що спонукало владу та представників КП “Київський метрополітен” офіційно відреагувати на ситуацію.
Пізніше до дискусії долучилася представниця Київради, депутатка Ксенія Семенова. Вона зазначила, що у ситуації з наметами у метро винні не люди, які їх принесли, а київська влада, яка на п’ятому році повномасштабного вторгнення росії в Україну не спромоглася облаштувати для містян та гостей столиці комфортні й безпечні укриття. Крім того, Семенова зауважила, що керівництво метрополітену також не доклало зусиль для покращення ситуації.
Порада від Топ новини України:
Уважно ставтеся до правил користування укриттями: дотримання норм щодо розміщення та габаритів предметів забезпечує безпеку та комфорт для всіх громадян під час повітряної тривоги.
За даними порталу: unn.ua