Зрадник сприяв конфіскації житла маріупольців
Експравоохоронець, який після початку повномасштабного вторгнення перейшов на бік загарбників, отримав чергову підозру — він допоміг незаконно заволодіти щонайменше 3 790 помешканнями та будинками мешканців Маріуполя. Подібний метод тиску на мирне населення окупанти застосовують і в інших галузях, залучаючи зрадників, які мають доступ до ресурсів чи систем. Наразі підозрюваний перебуває в розшуку.
Під процесуальним керівництвом Донецької обласної прокуратури йому заочно оголосили підозру у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Раніше цей самий фігурант вже отримав вирок за участь у терористичній організації — 11 років позбавлення волі. Розслідування проводить слідче управління ГУНП у Донецькій області за оперативного супроводу ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях.
До початку повномасштабного вторгнення підозрюваний очолював Новоазовський районний відділ ГУ МВС України у Донецькій області. Після захоплення він перейшов на бік ворога і почав активно взаємодіяти з окупаційними структурами. У листопаді 2023 року його призначили так званим “в.о. голови муніципального утворення міського округу Маріуполь” — псевдопосадою в окупаційній ієрархії влади.
“Для маріупольців це не “безхазяйне майно”. Це їхні домівки, які вони були змушені залишити через війну та окупацію. Загарбники використовують відсутність людей як привід, щоб вилучати житло, карати нелояльних мешканців та закріплювати контроль над захопленим містом. Фігурант цієї справи вже має вирок за участь у терористичній організації — 11 років ув’язнення. Впевнений, що всі скоєні ним злочини отримають належну правову оцінку, а сам він понесе справедливе покарання”, – заявив керівник Донецької обласної прокуратури Павло Угровецький.
За понад два роки на псевдопосаді чоловік підписав 39 рішень про взяття на облік квартир і будинків маріупольців як нібито “безгосподарного майна”. Це створило формальну підставу для незаконного вилучення нерухомості у законних власників і передачі її до так званої “муніципальної власності”. Водночас фейкові комісії оформлювали оселі як “покинуті”, аби надати цим діям вигляду законності.
Псевдопосадовцю, який сприяв незаконній «націоналізації» 3 790 квартир і будинків маріупольців повідомлено про підозру, фото: Офіс генерального прокурора
Що стояло за схемою конфіскації житла
Вилучення нерухомості у маріупольців — частина системної політики окупаційного режиму. Позбавлення власності є інструментом тиску на цивільне населення та способом зміцнення контролю над захопленою територією. Таким чином загарбники “карають” тих, хто відмовився залишатися під владою Росії, та створюють матеріальну вигоду для своїх прибічників — яких потім незаконно вселяють у чужі помешкання.
Підозрюваний прикривався риторикою про захист “державних інтересів”, а його рішення надавали псевдолегітимності роботі окупаційних комісій. Власники квартир і будинків — ті, хто виїхав із Маріуполя або відмовився підкоритися окупантам, — позбавлялися житла без жодного їхнього відома чи згоди. Щонайменше 3 790 родин постраждали від цієї схеми.
Співпрацю з окупантами поставили під приціл правосуддя
Справи про колабораціонізм з окупаційними структурами стали одним із пріоритетів українського правосуддя. Вироки виносять не лише за передачу зброї чи коригування ударів — а й за участь у псевдоадміністративних схемах, спрямованих проти цивільного населення. Колишній правоохоронець із Новоазовська — показовий приклад того, як людина з досвідом державної служби ставала інструментом окупаційної машини.
До довічного ув’язнення за наведення дронів по Херсону засудили агентку російського ГРУ — це ще один вирок у справах про співпрацю з окупантами. Суди дедалі частіше виносять максимально суворі покарання за подібні злочини, що свідчить про системний підхід до відповідальності зрадників. Паралельно триває розшук тих, хто ще переховується — як у цій справі.
Зрадники використовують різні канали — від адміністративних рішень до постачання ворогу обладнання. Так, в Одесі викрили агента, який через знайомих передавав окупантам термінали Starlink — і це зафіксувала СБУ. Обидва випадки демонструють, як цивільні та колишні службовці стають частиною ворожої інфраструктури — і несуть за це відповідальність перед українським законом.