Способи надходження масок до зібрання різноманітні, деякі історії нагадують заплутану детективну справу
У Музеї Однієї Вулиці, що розташований на Андріївському узвозі, відкрито для відвідувачів унікальну виставку посмертних масок видатних особистостей України та світу. Цю новину поширив «Главком», посилаючись на Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ».
Київська виставка об’єднує понад 350 автентичних зліпків та перших копій. Особливістю експозиції є її міжнародний масштаб: якщо зазвичай подібні колекції зосереджуються на вітчизняних постатях, то на Андріївському узвозі поряд із Тарасом Шевченком, Лесею Українкою, Симоном Петлюрою та Євгеном Коновальцем представлені також Данте, Кемаль Ататюрк та Володимир Висоцький.
Історія колекції розпочалася у 2002 році фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook
Формування колекції почалося у 2002 році, і вже наступного року кияни мали змогу побачити першу камерну виставку. Тоді експонатів налічували десятки, а сьогодні фонд музею налічує понад 350 раритетів.
Посмертна маска — це не просто документальне свідчення епохи. Зважаючи на те, що перші зліпки з облич створювали професійні, а часто й всесвітньо відомі скульптори, кожен такий відливок розглядається як самостійний витвір високого мистецтва.
«Наша колекція започаткувалася з кількох масок, які ми випадково виявили у київських мистецьких майстернях, – згадує директор музею Дмитро Шльонський. – Спочатку ми купували все підряд, але швидко усвідомили необхідність підтримувати певний рівень. Тому згодом було ухвалено рішення зосередитися виключно на оригіналах або, принаймні, на перших, найдавніших копіях, зроблених з оригінальних форм».
Оригіналом вважається перший відливок, виконаний безпосередньо з форми, знятої з померлої особи. Серед таких цінних екземплярів XIX–XX століть, якими пишається музей, – маски Кобзаря, швейцарського педагога Йоганна Песталоцці, а також англійського органіста Волтера Перрота (автора музичної обробки «Київського кондака», що звучав під час прощання з британською королевою Єлизаветою II).
Як експонати знаходять шлях на узвіз
Шляхи, якими маски прибувають до Києва, часто нагадують захопливі пригодницькі історії. Деякі предмети музею дарують закордонні партнери або нащадки митців. Наприклад, посмертну маску композитора Дмитра Шостаковича передала донька відомого скульптора Нікогая Нікогосяна, який особисто брав участь у її створенні. Маску вірменського художника Мартироса Сар’яна презентувала музею його онука.
Інші експонати доводиться активно шукати на світових аукціонах – саме на платформі eBay музейникам вдалося придбати згадану маску Волтера Перрота.
Посмертна маска Симона Петлюри фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Євгена Коновальця фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Марії Заньковецької фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Михайла Старицького фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook 
Посмертна маска Миколи Гоголя фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook
Однак, найзаплутаніша та найзворушливіша історія пов’язана з посмертною маскою Лесі Українки. Протягом багатьох років цей зліпок вважався «маскою невідомої жінки» і зберігався в архівах української діаспори за кордоном. Кілька років тому анонімний меценат передав цю реліквію до Львівського музею Соломії Крушельницької. Копію для Музею Однієї Вулиці створив відомий львівський скульптор Петро Дзиндра.
Посмертна маска Лесі Українки фото: Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) «Стародавній Київ»/Facebook
Зважаючи на надзвичайну подібність обличчя до Лесі Українки, науковці провели масштабну експертизу. Висновок виявився сенсаційним: це справді посмертна маска Лесі Українки, про існування якої раніше не здогадувався жоден дослідник. Ймовірно, сестри поетеси вивезли її до Європи під час еміграції, з часом зв’язок між поколіннями втратився, але зрештою реліквія повернулася в Україну.
Кобзар повернувся на узвіз
Особливе місце в експозиції займає посмертна маска Тараса Шевченка. Це надзвичайно ранній, відтак чіткий та цінний відлив.
Цікаво, що форма, з якої його було виготовлено, колись належала родичам близького друга поета – художника Олексія Сенчила-Стефановського. Його історична садиба знаходилася саме на Андріївському узвозі, навпроти Андріївської церкви. Через півтора століття образ Кобзаря знову з’явився на тій самій вулиці, де він колись бував.
Нагадаємо, у Національній філармонії України відбулася виставка «Ґранд-тур. Соломія», присвячена життю та тріумфу легендарної української сопрано. Експозиція висвітлює походження співачки, її освіту, підкорення оперних сцен на чотирьох континентах, співпрацю з видатними композиторами та нерозривний зв’язок із Батьківщиною.