Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз
Аналітики пов’язують зниження пасажиропотоку з пандемією, війною та погіршенням функціонування транспорту
Обсяг перевезень пасажирів Київським метрополітеном за шість років зменшився майже вдвічі, що прямо вплинуло на збільшення собівартості перевезень. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Метро за 30 грн. Звідки взявся новий тариф і що приховано за цією цифрою?».
У передвоєнному 2019 році столична підземка транспортувала 495,3 млн осіб. У 2024 році цей показник знизився до 241 млн, а у 2025 році збільшився незначно – до 249,1 млн. Незважаючи на це, за підрахунками спеціалістів, чисельність населення Києва фактично повернулася до довоєнного рівня, а маятникова міграція з околиць – Броварів, Вишгорода, Борисполя, Обухова та Фастова – залишається стабільною. Тобто пасажири є, але вони все рідше використовують підземний транспорт.
Експерти підкреслюють: подібна динаміка прямо впливає на економічний стан метрополітену, оскільки велика частка витрат є фіксованою і не залежить від кількості пасажирів.
«Зменшення кількості пасажирів удвічі – це по суті збільшення вартості перевезення удвічі. Якби зараз була така ж кількість пасажирів, як у 2019 році, собівартість перевезення одного пасажира з урахуванням поточних витрат становила б приблизно 10 гривень», – пояснює експерт з містобудування Георгій Могильний.
Міська влада робить недостатньо для відновлення довіри до метро, натомість реагує збільшенням тарифів, вважає фахівець. «Якщо метро не заслуговує на довіру, то потрібно спочатку повернути людей, а не збільшувати тариф для тих, хто залишився», – додає він.
Аналітики пояснюють відтік пасажирів декількома факторами. Першим стала пандемія COVID-19 у 2020–2021 роках, коли частина киян перейшла на альтернативні види транспорту. Згодом сформовані звички закріпилися.
Другим фактором стала повномасштабна війна з 2022 року: часті припинення руху під час повітряних тривог зменшили передбачуваність метро, через що частина пасажирів відмовилася від нього у повсякденних маршрутах, розповідає експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.
Разом з тим, за його словами, погіршився стан наземного транспорту: на деяких маршрутах інтервали руху сягають 45 хвилин, а поновлення рухомого складу практично припинилося. У цих обставинах приватні маршрутні перевезення з більшою періодичністю рейсів отримали конкурентну перевагу, незважаючи на порівняну або вищу вартість.
Окремо у звітах «Київпастранс» зазначається, що у 2024–2025 роках приблизно 58% пасажирів наземного транспорту складали пільговики. Це означає, що більше половини поїздок не приносять прямого прибутку перевізнику.
В результаті, на думку аналітиків, комунальний транспорт все більше виконує соціальну функцію, тоді як платоспроможні пасажири поступово переміщуються до приватних перевізників.
Нагадаємо, що у Києві планують змінити тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Разова поїздка в метро, трамваях, тролейбусах та автобусах коштуватиме 30 грн. На фоні цих масштабних тарифних змін «Главком» писав, які категорії громадян і надалі матимуть право на безкоштовні поїздки у столиці.
До речі, експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов заявив, що озвучена владою Києва собівартість проїзду в метро на рівні майже 65 грн може бути реалістичною, проте ключове питання полягає в методології її обчислення. Експерт підкреслив, що тариф на громадський транспорт є насамперед політичним рішенням, а не економічним. Він порівняв громадський транспорт з пожежною охороною: місто не заробляє на ньому, але без нього не може функціонувати.