Олександр Красовицький з “Фоліо” про нову книгарню, проблеми книжкового ринку та ріст цін на книги.

Засновник «Фоліо» Олександр Красовицький – про нову книгарню, кризу на ринку та причини подорожчання книг

Фото: ФБ Олександр Красовицький

Все плине, все змінюється, і ось одну з найдавніших київських книгарень «Наукова думка», що знаходиться в центрі міста, чекають трансформації. Цьогоріч влітку в її просторі відкриється нова книгарня «Грушевський». Фактично, будуть функціонувати дві книгарні: «Наукова думка» і нова – «Грушевський», ініційована видавництвом «Фоліо».

Засновник видавничого дому «Фоліо» Олександр Красовицький запевняє, що тут можна буде знайти унікальні видання, яких немає в жодній іншій книгарні, а автори особисто продаватимуть свої роботи за прилавком.

В інтерв’ю Коротко про видавець також поділився міркуваннями щодо майбутньої кризи на видавничому ринку, причин зростання цін на книги, взаємовідносин галузі та Міністерства культури, а також інших значущих тем для видавців і читачів. 

“Грушевський” стане місцем, де легко зустріти автора наживо

– Пане Олександре, розкажіть, як виникла ідея орендувати частину “Наукової думки”? Кияни звикли до неї як до однієї з найстаріших книгарень, а тепер там буде і «Фоліо»…

– Спершу, ця книгарня працювала на цьому місці тривалий час. Згодом від неї відокремили частину площі, де розмістився “Санахант” (магазин стильного одягу – Авт.). Потім забрали ще частину приміщення, яке так і не було використано, оскільки роботи там не проводяться вже рік. І магазин значно зменшився. Нещодавно я дізнався, що його планують закрити через великі борги. Тому ми запропонували сплатити ці борги Інституту історії, якому належить будівля, щоб зберегти маленьку “Наукову думку” – і вона залишиться. А на невеликій частині площі, що залишиться, відкрити свою книгарню. Площа перебуває в оренді.

– Чи проводився конкурс на оренду цього приміщення? І коли очікувати на відкриття?

– Конкурсу не було, оскільки там накопичилася значна сума боргу, яку ми погашали за них, не буду розголошувати цифри. Крім того, необхідний ремонт, який є досить складним – кожен крок потрібно узгоджувати з Академією наук. Усі рішення, що приймаються всередині, узгоджуються з бюро президії Академії наук України. Процес відбувається дуже повільно, тому, думаю, ми відкриємось в липні або серпні, але точно до Дня незалежності. 

У приміщенні «Наукової думки» тепер буде ще й книгарня “Фоліо”. Фото: ФБ Олександр Красовицький

– Чому вирішили дати назву на честь першого президента України?

– Книгарня матиме назву “Грушевський”, таким чином продовжуючи серію книгарень “Довженко Книги. Кава. Кіно”, які ми мали раніше. Оскільки нова книгарня розташована на вулиці Грушевського, то назва “Грушевський” є логічною. Окрім того, Грушевський був вченим, істориком, філологом і письменником, що повністю відповідає концепції цієї книгарні. 

Одним із організаторів мініклубу, коли в книгарні «Грушевський» можна буде зустрітися з письменниками, буде Андрій Курков. Фото: ФБ Олександр Красовицький

– Ви згадували про ексклюзивні видання. Чи будуть ще якісь особливості?

– Книгарня насамперед зосереджуватиметься на продукції “Фоліо”. У нас є значний обсяг продукції, що видається малими або дуже малими тиражами, наприклад, 100 або 25 примірників, а іноді навіть 10. Тому ідея полягає в тому, щоб мати повний асортимент “Фоліо” для Києва, включно з такими ексклюзивними книгами, які раніше продавалися лише з рук в руки.

Наприклад, нещодавно у видавництві вийшло дуже дороге видання, яке складається з трьох томів, загальною вагою одинадцять (!) кілограмів. Це “Церковне мистецтво України”, видане тиражем у 25 примірників. Воно виконане в тканині, з використанням крейдованого паперу. Продаж таких унікальних видань у “Грушевському” – одна з особливостей цієї книгарні.

Інша особливість походить з минулого і пов’язана з письменниками. Тридцять років тому Андрій Курков започаткував у магазині “Наукова думка” акцію “Письменники за прилавком”. Тоді письменники особисто працювали за прилавком, підписували свої книги, пригощали вином. Серед них були Курков, Шкляр, Роздобудько, Забужко…

Зараз ми прагнемо відродити цю традицію, щоб письменники продавали свої книги (різних видавництв) за прилавком і, за бажанням, могли пригощати своїх читачів. Важливо зазначити, що ми не можемо продавати в цій книгарні ні каву, ні солодощі, оскільки маємо ліцензію лише на книги. Але якщо хтось із письменників захоче запропонувати щось своє, ніхто не заважатиме.

Наша мета – перетворити книгарню на мініклуб письменників, щоб кожного тижня – у четвер, п’ятницю, суботу – хтось із авторів був присутній. Ми хочемо привчити читачів, що “Грушевський” – це місце, де можна зустріти живого письменника та легко поспілкуватися з ним. І знову ж таки, очолить цю акцію Андрій Курков. 

Подарункове видання «Церковне мистецтво України» можна було купити лише онлайн, а в новій книгарні можна його й роздивитись. Скрін «Фоліо»

На український ринок насувається серйозна криза, коли попит відстає від виробництва

– Звучить чудово. Скільки коштує важкий тритомник “Церковне мистецтво України”? 

– Приблизно 9000 гривень за том. Для “Фоліо” ці книги готував Інститут етнографії у Львові. Це унікальне видання. Зазвичай ми продаємо такі книги безпосередньо на сайті, а тепер матимемо місце для продажу цих унікальних видань в офлайн-режимі.

– Навіть просто подивитися на це видання – вже цікаво.

–  Так. Зараз у нас виходить портретна серія українських класиків накладом 100 примірників. Вже вийшли перші сім томів. Це великі томи вибраних творів, серед авторів – Хвильовий, Кобилянська та Нечуй-Левицький. Книги надруковані на білому папері з кольоровим зрізом, на якому зображено портрет письменника. Не зрозуміло, як читачеві ставити цей том на полиці – корінцем чи зрізом, бо там гарний портретний ряд. Цих видань ще немає в київських книгарнях, можливо, вони з’являться в “Книгарні “Є” на вулиці Лисенка, в Readeat на Антоновича і тут у “Грушевського” – лише в цих трьох місцях. Серія буде продовжена. 

– Чому “Фоліо” вирішило розвивати окрему лінію малотиражної літератури? З чим це пов’язано? 

– На жаль, через війну ми втратили друкарню, розташовану на півночі Харківщини, в одному з районних міст. Там фактично лінія фронту, тому друкарня не працює. Жоден фахівець не хоче їхати туди, щоб розбирати обладнання, тож ми втратили все, що там було. Тому минулого року ми започаткували, а цього – створили цифрову друкарню, орієнтовану на малі тиражі. У нас там працює лише сім людей, але економічно вигідно виготовляти наклади до 100 примірників.

Ми починаємо паралельно розвивати проєкт магазину, який продає “малотиражку”, і друкарню, яка її друкує. Поки що це не зовсім комерційний проєкт, але він має стати прибутковим протягом першого року. Зараз ми знайомимо читача з цією продукцією, а згодом це почне приносити прибуток.

– Такі видання, ймовірно, розраховані на те, що їх купуватимуть у колекції заможні інститути чи бібліотеки, а не окремі люди?

– Якраз окремі люди, але ми маємо поступово налаштувати під себе цю частину ринку, яка майже не існує, але існувала для книг, що привозили з Москви. Зараз вона відновиться на українському ринку завдяки нашій продукції. 

– Ви краще знаєте про купівельну спроможність українців. 

– Знаємо, бо нам 36 років, і ми бачили різні кризи. Зараз я бачу, що на український ринок насувається серйозна криза, коли попит не встигає за виробництвом, і кількість книгарень зараз більша, ніж потрібно для продажу книг. Постійна недовіра між продавцями та видавцями призведе до неплатежів на ринку. Тому ми повинні створити простір, який захистить нас від того, що може статися.

Портретна серія українських класиків – з кольоровим зрізом, на якому портрет письменника. Фото: ФБ Олександр Красовицький

Книги дорожчатимуть, очікується зростання цін на 25 відсотків

– Знову криза. Мені здавалося, що це єдина успішна індустрія в галузі мистецтва.

– Вона була такою приблизно до травня минулого року. Потім почалося поступове падіння обсягів, що призвело до зростання цін, а також через інші причини. Оскільки з листопада ціни суттєво зросли, і всі фактори збіглися, то з січня почалося значне падіння ринку, коли ці дорогі книги потрапили до покупця. Зараз ринок стрімко падає.

– Чим це закінчиться?

– Такі кризи закінчуються однаково: коли з ринку виходить 30-40% учасників, тим, хто залишається, стає нормально, і криза завершується.

– Яка причина такого значного подорожчання книг?

– По-перше, ринок не зростав, а збільшувалася кількість видавців і накладів. Тобто середній наклад, який продається, зменшився. По-друге, через конкуренцію за права, особливо на бестселери, видавці платили за права на нову книгу спочатку 1000 євро, потім 2000, потім 5000. Зараз за права на бестселер платять 12-15 тисяч євро. Все це впливає на собівартість. Щоправда, “Фоліо” це не стосується, бо ми не працюємо в цьому сегменті, де платять такі гроші, але загальна ціна через це зросла дуже сильно.

По-третє, “прийшов” Трамп з іранською війною. Папір і поліграфічні матеріали – це енергоємні речі. Тому, як тільки почалося зростання цін на нафту, виробники паперу, картону, пластин для друку, клеїв тощо різко підняли ціни.

– І вони вже не повернуться назад, як у всьому іншому.

– Ціни на папір повернуться, але на паперовому ринку є такий лаг: все зростає швидко, а потім протягом чотирьох років ціни знижуються. Тому зараз у нас дорожчі книги, і вони стануть ще дорожчими цього року. Якщо курс гривні не впаде, очікується зростання цін приблизно на 25%. Коли вплинуть дії Трампа, ми побачимо чергове падіння накладів, бо люди звернуться до піратських книг в інтернеті, як це буває під час кризи зростання цін.

– Я помічаю тенденцію: люди купують дорогу новинку, читають, а потім виставляють на OLX, щоб хоч трохи повернути гроші. Так ми, наприклад, купували нового Павлюка. 

– Це через зростання цін. Ви побачите, скільки видавництв закриється приблизно з жовтня цього року до квітня наступного.

– Зараз багато видавництв? 

– Багато нових відкрилося цього року. Це було б добре, якби ринок зростав або якщо б держава якось підтримувала його.

– Але є протиріччя. Ми бачимо, як українці з кожного книжкового фестивалю, навіть з нещодавньої «Книжкової країни», повертаються з сумками книг. Схоже, ціни їх не лякають.

– По-перше, ці сумки стали значно меншими, бо ринок розвинувся, і не обов’язково купувати на фестивалях, а краще купувати тоді, коли оператори ринку роблять великі знижки. Тому насправді кількість проданого на фестивалях зменшилася.

По-друге, ви не бачите книжкових фестивалів і виставок за кордоном. У нас дуже скромні продажі порівняно з видавцями в Європі. Там немає знижок, але люди виносять книги тоннами з виставок. Це нормальна міжнародна практика, бо виставка – це місце, де можна побачити все, а в книгарні всього не побачиш, бо вони маленькі, і виставити весь асортимент ринку там неможливо.

– З фестивалями за кордоном – це нормальна ситуація, бо платоспроможність європейців набагато вища, ніж українців. 

– Це дискусійне питання, бо й книги там дорожчі.

– Чому ви не друкуєте покетбуки? Це зробило б книгу доступнішою. 

– Наклад покетбуків має бути від 5000 примірників. На сьогоднішньому українському ринку майже немає книг, які витримують такі наклади, тому покетбуки не розвинуться. Якщо наклад менший, то технологічно вони неефективні. У нас невеликий ринок.

У новій книгарні буде представлений набагато ширший асортимент видавництва. Фото ФБ Олександр Красовицький

Дві болючі теми: відсутність підтримки держави і піратство

– Ви іноді дорікаєте державі у фейсбуці за відсутність підтримки книжкового ринку. Книги можуть бути інструментом пропаганди. Чому держава цього не розуміє?

– Потрібен міністр культури, який розуміється на культурі. На жаль, мені здається, що бути хорошою людиною і гарним чиновником, не маючи багаторічного досвіду в культурі, – це неправильний вибір для тих, хто призначає. Це не закид нинішній особі на цій посаді, а закид тим, хто її призначив. Які цілі? Якщо тільки в розподілі “Тисячі весен” (державна ініціатива фінансування створення українського культурного продукту. – Авт.), то це одне, а якщо підтримка всієї галузі, то інше.

– Якщо б міністерка культури Тетяна Бережна зібрала топових менеджерів українського видавничого бізнесу, які питання потрібно було б обговорити насамперед?

– Перше – визнати реальну статистику в бібліотеках. Скільки там книг радянського часу і чому вони досі там? Скільки там книг російською мовою пострадянського періоду, які завозилися з Росії та Білорусі у великих кількостях. Які бібліотечні міжнародні нормативи і чи дотримується їх Україна? Давайте розберемося і визнаємо це. Ми зустрічалися з міністром культури і ставили ці питання, нам обіцяли визнати це, але фідбеку немає. Якщо ти не визнаєш проблему, ти не почнеш її вирішувати. Це зручно.

Друге – піратство. Хто має з ним боротися – держава чи видавці? Давайте оцінимо обсяги піратства, визначимо операторів цього піратства: паперового, електронного, піратства українських і російських книг. Почнемо якийсь рух. Але він не починається. 

Під час війни ухвалили закон про компенсацію книгарням оренди. Оренда – це проблема. Але закон ухвалили, президент підписав, його дія не скасована, але Кабмін півтора року тому призупинив його підзаконним актом. Як це? Кабмін зупиняє реалізацію законів. У законі не сказано, що це після війни, але він не працює. 

– Тобто вони кажуть, що війна і “не на часі”, тож тихенько відкладемо.

– Приблизно так. Тоді ухваліть закон, де напишете про зміни до закону, що він не має працювати. Тоді ті оператори книгарень, які відкривали магазини, знатимуть, що за цей період їм держава винна кошти, бо закон не зупинили, і так далі. Коли власники розширювали мережі книгарень, вони думали, що їм повернуть гроші. 

Цьогоріч знову була дискусія: видавці зустрілися з чиновниками, і нам сказали: “З травня знайдемо кошти, бо в Інституті книги є невитрачені кошти”. Але нічого не зробили і не сказали, що грошей не буде. Знову питання залишається підвішеним.

Книжковий ярмарок у Барселоні. Фото ФБ Олександр Красовицький

У країні такого розміру, як наша, асортимент книжок має бути в чотири-пʼять разів більшим

– Ви постійно вивчаєте попит читачів через діалог з ними у фейсбуці. Що зараз купується найкраще з жанрів?

– Бестселерна тематика – це не те, чим займається “Фоліо”. Купується кілька жанрів для молоді. Це фентезі, роментезі та любовний роман на межі між еротикою та порно.

– Який рівень українського читача? 

– З читачем все добре, але йому не вистачає асортименту. У країні такого розміру, як наша, асортимент книжок має бути в чотири-пʼять разів більшим. Колись так і буде. Але потрібно вирішити питання бібліотек, бо бібліотечний попит у світі демпфірує коливання ринку. Коли все погано на ринку, все має бути добре в бібліотеках, а у нас погано і на ринку, і в бібліотеках, тому видавець не ризикує. Для того, щоб розширити асортимент на те, що потрібно вимогливим читачам, потрібні ризиковані позиції.

– Ви друкуєте багато перекладної літератури, плануєте видавати більше книжок іспаномовної літератури. Як відбувається вибір книжок для видання?

– Ми видаємо якісну сучасну художню та класичну літературу. Вибір роблю я. Щодо класики, то це загальносвітові рейтинги, як старі, так і нові. Наприклад, днями The Guardian опублікував новий рейтинг (100 найкращих романів усіх часів. – Авт.). Ми плануємо, зважаючи на рейтинги, і не женемось за жанрами, які є найбільш бестселерними, бо вони і найбільш конкурентні. Ми знаходимось у менш конкурентній зоні, де менше платимо за права, але впевнені, що ці книжки є лонгселерами і продаватимуться багато років. Все планування роблю особисто я і базуюся у своєму виборі на статистиці кількох сусідніх ринків – польського, німецького, французького, італійського та іспанського.

– Чи є країни, які підтримують зацікавленість вашого видавництва в друці саме їх книжок? 

– Туреччина та іноді Франція. Іноді Каталонія – це не країна, але це мова. Зараз ми неактивно працюємо з фондами. За історію видавництва ми працювали з понад 40 країнами.

– Вплив Росії… Ми вже як могли з цим боролися. Наскільки він відчувається сьогодні на книжковому ринку? 

– Не сильно, але маємо все більше російських піратських книжок, які тут друкуються і на яких пишуть, що вони з Молдови чи Казахстану, але це “ліваки”. Це не вплив Росії, а вплив покидьків, з якими не бореться поліція.

– Ви сказали, що в царині україномовних книжок теж є піратство. Як це працює?

– Вони вкрали в інтернеті макети і надрукували. Це активна історія. Чим більші ціни в магазинах, тим більше на маркетплейсах продається піратських дешевих книжок. У м’яких обкладинках на поганому папері, але дешево.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *