Герман Нєнов про звитягу Bangaranga на “Євробаченні”: Вона поцілила в сенс епохи – ми всі дещо з “нервовим тиком”

Тріумф Болгарії на “Євробаченні-2026” та 9 місце Leléka ми обговорили з Германом Нєновим – креативним очільником “Євробачення” від України у 2023 році та продюсером нацвідбору-2026.

У бесіді з Коротко про він назвав своїх улюбленців та роз’яснив, чому Bangaranga не така проста, якою може здаватися на перший погляд.

Герман Нєнов був креативним продюсером нацвідбору-2026. Фото: instagram.com/german.nenov

– Яке ваше враження від пісні та видовища Болгарії? Чимало людей критикують номер за його легкість і тікток-спрямованість.

– Як я вже ділився думками на своїй сторінці в Instagram, щоб здобути перемогу на “Євробаченні”, потрібно чітко відчувати атмосферу та резонувати з нею. І в цьому випадку Bangaranga – і як композиція, і як виступ, і як артистична привабливість – бездоганно вписалася в цю атмосферу і цілком заслужено перемогла.

Так, це можна вважати тікток-трендом, але це також частина сучасної культурної реальності. Я не думаю, що цей виступ є поверхневим, оскільки в ньому насправді закладено не менше глибоких думок, ніж у багатьох, на перший погляд, “серйозних” постановках, а іноді навіть більше.

Цей номер, якщо говорити про його суть, про кожного з нас. Кожен може побачити в ньому себе: ми всі певною мірою з “нервовим тиком”, але при цьому продовжуємо танцювати та насолоджуватися життям. Якщо подивитися його кілька разів, можна розгледіти безліч символічних образів, які дуже влучно спрацьовують.

З іншого боку, це було одне з найбільш оригінальних шоу, з точки зору візуального оформлення. Воно створене не за усталеними стандартами “Євробачення”, а більше нагадує виступи рівня MTV EMA або Brit Awards. Воно поєднувало в собі елементи кліпової зйомки з першим використанням кінокамер ALEXA в прямій трансляції конкурсу.

Це режисерське рішення, підкреслене технічною реалізацією, виглядало дуже актуально відповідно до візуальних трендів і стало свіжим подихом у звичному калейдоскопі виступів першої десятки. І водночас виступ залишався простим для розуміння, але наповненим великою кількістю ідей, про які ми так любимо дискутувати.

Крім того, шоу було перенасичене візуальними подразниками, які на підсвідомому рівні привертали та утримували увагу аудиторії до самого фіналу. Наприклад, початок номеру, де для глядачів телебачення картинка була перевернута догори ногами. Саме завдяки поєднанню таких прийомів цей номер і став переможним. Важливим аспектом, на мою думку, стала популярність балканських мотивів у Європі. Це звучання позитивно сприймається слухачами, воно часто лягає в основу треків, які збирають повні танцполи. Отже, окрім концептуальної та сценічної складової, тут, безсумнівно, є ще й музичне підґрунтя.

– Що ви думаєте про нібито причетність до створення номеру-переможця проросійського артиста Філіпа Кіркорова?

– На даний момент вже є офіційна публікація болгарської делегації зі списком команди, залученої до конкурсу. У списку творчої групи представлені фахівці з різних країн, в тому числі й з України. Прізвища Кіркорова там немає. Я не вважаю за потрібне зайвий раз згадувати цю особу в інформаційному просторі.

Це був один із найбільш свіжих перформансів, з точки зору візуальної мови. Фото: Getty Images

– Хто був вашим улюбленцем?

– Серед моїх цьогорічних фаворитів Фінляндія, Данія, Молдова, Чехія та Литва. Мені дуже подобаються художні рішення виступів цих країн і неповторність артистів, це дуже важливо сьогодні.

До речі, мені щиро шкода, що Литва була оцінена недостатньо високо, оскільки це дійсно сильна та завершена робота, як з точки зору музики, так і сценічної постановки.

– Чи згодні ви з балами, які отримала представниця України Leléka? І що можна було б вдосконалити в її виступі?

– Україна вже, якщо я правильно пам’ятаю, шість років поспіль незмінно входить до топ-10 “Євробачення”, а також залишається єдиною державою, яка понад 20 років поспіль потрапляє у фінал. Це дуже переконливий і стабільний результат, яким дійсно варто пишатися.

Цього року ми знову продемонстрували світові нову грань образу української музичної культури, і це важливо.

Втім, результат завжди можна поліпшувати. І для цього необхідні систематичні, стратегічні кроки, частину з яких вже почали реалізовувати цього року ще на етапі національного відбору, і вони довели свою дієвість.

Успіх на “Євробаченні” – це завжди комбінація багатьох факторів: коли артист потрапляє у потрібний момент, в атмосферу та встановлює контакт з аудиторією. Це не тільки про пісню або виступ, а про комплексну стратегію.

Тому важливо, щоб у артиста була чітко розроблена кампанія з добре продуманими маркетинговими, PR- та промо-складовими, сильним візуальним концептом, яка в результаті органічно веде до виступу як кульмінації.

Отже, на мій погляд, окрім режисерської команди, кожен учасник має бути підтриманий продюсером або менеджером, який добре обізнаний зі специфікою “Євробачення” і вміє працювати з сучасним контекстом.

Цьогоріч ми знову показали світу нову грань української музичної культури. Фото: Getty Images