Колишнього міністра енергетики Галущенка не звільнили з-під арешту. Фото: telegraf.ua, Ян Доброносов
Вищий антикорупційний суд в апеляційному порядку підтвердив міру запобіжного заходу для ексочільника Міненерго Германа Галущенка. Його залишили у в’язниці, а також зберегли грошову заставу в обсязі 200 млн грн. Судова колегія відкинула апеляційні оскарження сторони захисту, яка наполягала на полегшенні запобіжного заходу або значному зменшенні застави – до 30 млн грн.
Про це передав Центр протидії корупції. Юристи ексміністра, якого підозрюють у причетності до узаконення незаконних грошей та участі у злочинній організації в галузі енергетики, також зазначали, що минулий суд не взяв до уваги “значний внесок Галущенка у розвиток української енергетики”.
“Ймовірно, вони мали на увазі те, як завзято Галущенко намагався придбати болгарські, тобто російські, атомні реактори за 600 млн доларів. Або ж як в Енергоатомі за часів його перебування на посаді міністра організували схему “Шлагбаум”, через яку мали виплачувати 10-15% відкату, щоб отримати кошти за надані послуги”, – вказано у повідомленні ЦПК.
Вердикт винесли судді Сергій Боднар, Даниїла Чорненька та Ігор Панаід. Адвокати Галущенка доводили, що підозра є необґрунтованою, і тому запобіжний захід потрібно відмінити. Окрім того, представники Галущенка запевняли, що застава у 200 млн грн є надмірною, та просили скоротити її до 30 млн грн. Стверджувалося, що тільки на таку суму у Галущенка є статки.
Галущенко на суді говорить, що може зібрати лише 30 млн на заставу
Деталі справи
Нагадаємо, Галущенка затримали вночі 15 лютого під час спроби покинути Україну – його зняли з поїзда. Після цього йому висунули підозру в рамках справи “Мідас”.
17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, встановивши заставу значно меншу за запит прокуратури (425 млн грн). Сам ексміністр тоді заявляв, що вважає суму завеликою і зауважив, що може зібрати лише 20-30 млн грн. Також він заперечував незаконне походження коштів, які витрачалися на навчання його сина, пояснюючи це допомогою знайомих.
За матеріалами розслідування, у 2021-2025 роках фігурант міг отримувати чималі суми відкатів від підрядників в галузі енергетики. У документах фігурує псевдонім “Сигізмунд”, під яким, за інформацією правоохоронців, могли фіксуватися фінансові оборудки. Розслідування також вважає, що гроші узаконювалися через криптовалютні операції та офшорні структури.
Окрім Галущенка, у справі фігурують інші особи, яких слідчі пов’язують зі злочинною організацією, ймовірно створеною бізнесменом Тимуром Міндічем наприкінці 2020 року. Колишньому міністру ставлять у провину участь у злочинній організації та легалізацію незаконних прибутків. У випадку доведення провини йому загрожує до 12 років ув’язнення.