Мистецтвознавець Катерина Тейлор упевнена, що рішення звести фонтан – це прагнення влади обійти роботу зі складною історією цього простору
У Києві на перехресті Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка планується велика перебудова. На території, де більше десятиліття тому височів головний радянський монумент держави, муніципальна влада має намір організувати сучасний суспільний простір. Однак задум «нейтрального» впорядкування викликав шквал критики серед громадських лідерів та активістів, повідомляє «Главком».
Позиція уряду: інклюзивність та спонсорська допомога
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський запевняє, що проєкт остаточно вирішить питання логістики в центрі міста. Ключовим моментом є безперешкодність: замість незручних підземних переходів тут з’являться наземні пішохідні зони. Ключовою спорудою повинен стати фонтан, який збираються побудувати коштом меценатів. Крім цього, передбачають нове освітлення, велике озеленення та заміну дорожнього полотна. Завершити процеси мають намір у 2026 році, а «Київавтодор» вже почав закупівлі через систему Prozorro.
Думка суспільства: чому фонтан вважають «хибою»
Незважаючи на запевнення про комфорт, інтернет вибухнув критикою. Головна скарга – відсутність ідейного значення в одному з найважливіших місць Києва.
Геннадій Сінцов: «Це місце для ідейних задумів, а не для води»
Військовий та громадський діяч Геннадій Сінцов висловив рішучий протест проти зміни головної історичної точки на звичайну зону відпочинку.
«Я рішуче проти. Це вкрай невдала ідея – одну з головних точок центру міста перетворити на фонтан. Звалити пам’ятник мучителю українського народу у 2013 році, щоб у 2026 році на його місці пропонувати фонтан? Що з вами? Цього не можна робити! Не так багато у нас в центрі місць, де можна втілити ідейні задуми. Це місце одне з таких, можливо, найкраще. Фонтан – це хиба!», – написав Сінцов у мережі.
Допис Геннадія Сенцова скриншот
Марина Зеленюк: «Символи – це важливо»
Активістка Марина Зеленюк підкреслила, що на місці зруйнованого монумента кату повинні стояти постаті, які боролися за незалежність України, а не «невиразні» архітектурні форми.
«Нейтральність» – це прапор, під яким виступають спортсмени РФ, поки їм не дозволяють показувати триколор», – зазначила вона.
На думку активістки, територія, де височів Ленін, має вшановувати Героя, який воював за самостійну державу. Зокрема, бездоганним кандидатом активістка вважає Миколу Міхновського – ідеолога українського війська.
скриншот 
Микола Міхновський фото: Марина Зеленюк
Зеленюк закликала владу організувати голосування в застосунку «Київ Цифровий» із питанням: «Міхновський чи фонтан?». Вона також додала, що аналогічний підхід варто застосувати й до постаменту, де раніше стояв Щорс, запропонувавши увічнити там Євгена Коновальця або полковника Болбочана як «достойну відповідь московському окупанту».
«Москва завжди відмічала простір Києва своїми стовпчиками – пам’ятники Столипіну, Лєніну, Щорсу… Таким чином Москва демонструвала кожному, хто йшов мимо, хто в домі господар. А українці ці пам’ятники валили, щоб довести, що Київ – це Україна, а не російська колонія. То чому ви не бажаєте встановити на місці Лєніна, якого українці звалили в 2013 році, пам’ятник, що прославить українських героїв, а хочете звести фонтан?», – звернулася активістка до меценатів.
Катя Тейлор: «Ми просто стираємо з памʼяті це місце»
Мистецтвознавець Катя Тейлор впевнена, що рішення звести фонтан – це спроба влади уникнути роботи з важкою історією цього місця. На її думку, подібний крок фактично стирає з пам’яті про перемогу демократії над авторитаризмом під час Майдану.
«Міркували-міркували в КМДА, нічого не вигадали і вирішили взагалі не займатися цим, а прикрасити своє нерозуміння важливості місця фонтаном. Так не може діяти соціум, який прагне переосмислення власної ідентичності», – підкреслила Тейлор.
Експертка помітила, що на візуалізаціях спуск у підземний перехід залишається зі сходами, що ставить під сумнів реальну доступність простору фото: КМДА
Мистецтвознавець також звернула увагу на те, що проєкт може бути «помітним піаром» для бренду, який його фінансує, замість системного розв’язання проблем інклюзивності по всьому місту. Експертка також зауважила, що на візуалізаціях спуск у підземний перехід залишається зі сходами, що ставить під сумнів справжню доступність простору.
скриншот
Сергій Моругін: «Бульвар загинув як бульвар»
До обговорення приєднався експерт з медіакомунікацій Сергій Моругін, який засумнівався в самій можливості створення зони релаксу на цій території. Він наголосив, що без розв’язання транспортних питань будь-яке впорядкування тут буде марним.
«Нам щось потрібно робити взагалі з бульваром Шевченка. Бульвари – щоб ходити й дихати повітрям. На сучасному бульварі Шевченка повмирали навіть мікроби. Шум такий, що поговорити не вийде, а викиди від авто жахливі. Бульвар загинув як бульвар», – зазначив Моругін, натякаючи, що встановлення фонтану в епіцентрі заторів та смогу не поверне місцю комфорт.
скриншот
Борислав Береза: «На цьому місці повинен був би стояти пам’ятник»
Екснардеп Борислав Береза поставив під сумнів доцільність таких витрат під час війни та закликав владу не приймати рішення самостійно. Він впевнений, що на цьому місці повинен був би стояти пам’ятник, який нестиме важливі сучасні сенси, наприклад, воїну-захиснику.
«Коли чиновник вважає одне, а містяни інше, варто згадати про інструмент, який вже неодноразово добре показав себе – голосування в «Київ Цифровий». Це дійсно Vox populi, з яким кияни погоджуються. Нехай вони остаточно вирішують, що буде на цьому місці», – зауважив Береза.
скриншот
Євген Карась: Як такий культурний і професійний провал взагалі міг статися?
До критики проєкту приєднався відомий арт-експерт та колекціонер Євген Карась. Він назвав ідею зведення фонтану на цьому місці «жахливою та непрофесійною» з кількох принципових причин. На його думку, фонтан – це символ рекреації, тоді як дана територія є «важливою ідеологічною точкою перетину».
«Такий фонтан під «класичну псевдостаровину» говорить, що держава не сучасна, ретроградна та глибоко провінційна. Це рішення – наочне свідчення кричущої недолугості та некомпетентності в питаннях сучасної культури та урбаністики столиці», – наголосив Карась, засумнівавшись у фаховості радників КМДА та архітекторів проєкту.
скриншот
Гарік Корогодський: «Залиште вже Бесарабку в спокої»
Бізнесмен Гарік Корогодський нагадав про багаторічну історію невдалих спроб забудувати це місце та закликав не псувати простір черговим сумнівним рішенням.
«Якось КМДА оголошувала конкурс – що поставити на місці Лєніна? Ми хотіли зробити «Територію Любові» без пам’ятників, сучасну, і я пропонував власні кошти. Проте перемогла венесуельська архітекторка з безглуздими сходами, про проєкт якої забули лише після того, як його пнув кожен лінивий. Минуло 12 років – і ось фонтан. Єдине, що в ньому добре – він не венесуельський. Залиште вже Бесарабку, нічого інколи краще».
скриншот
Символічність місця
Пам’ятник Леніну було звалено 8 грудня 2013 року. Ця подія стала початком масштабного «Ленінопаду» та символом остаточного відриву від радянського минулого. Саме тому питання про те, що саме повинно постати на цьому порожньому постаменті (чи замість нього), залишається для киян надзвичайно чутливим і важливим.